Ключ пізнання Бога

[Мої] брати у священстві Божому! Я знову сидячи виступаю цього вечора. Як ви знаєте, у мене зараз тимчасові проблеми з хребтом. Ті з вас, хто має проблеми з хребтом, зрозуміють мене. Ті, у кого немає такої проблеми—просто почекайте трохи! Жодне інше пояснення того, що саме заважає мені, не є достовірним!

Я смиренно звертаюся до вас цього вечора і молюся в серці, щоб ви змогли зрозуміти мене завдяки силі Духа. Важко уявити, що можна пізнати щось важливіше для нас, як для носіїв священства, ніж ключ до пізнання Бога. Цього вечора я хотів би говорити про цей ключ.

Більше священство обслуговує євангелію і тримає “ключі від таємниць царства, а саме ключ пізнання Бога”¹. Що таке ключ пізнання Бога і чи може хтось отримати його? Без священства не було б повноти пізнання Бога. Пророк Джозеф Сміт сказав, що “Мелхиседекове священство… є каналом, через який усе знання, учення, план спасіння і кожний важливий аспект відкриваються з небес”². Президент Джозеф Ф. Сміт стверджував: “Той, хто дійсно може стверджувати, що Джозеф Сміт був пророком Божим, що Ісус є Спасителем, володіє скарбом, цінність якого не можна підрахувати. Коли ми знаємо це, ми знаємо Бога і ми маємо ключ до всього знання”³.

Патріарх Авраам визнавав цінність цього великого ключа, коли згадував свій досвід: “Я шукав благословень батьків і права, в яке мене необхідно було висвятити, аби надавати їх; сам будучи послідовником праведності, бажаючи також бути тим, хто володіє великим знанням, і бути кращим послідовником праведності, і володіти більшим знанням,… і бажаючи отримувати настанови, і дотримуватися заповідей Бога, я став правомочним спадкоємцем, первосвящеником, що мав право, що належить батькам”⁴.

Кожний, хто є праведним і прагне володіти більшим знанням і “стати кращим послідовником праведності”, може з допомогою повноваження священства отримати більше пізнання Бога. Господь розповідає нам про один простий спосіб сягнути цього, як це викладено в Ученні і Завітах: “Якщо ти проситимеш, ти отримуватимеш одкровення за одкровенням, знання за знанням,… те, що приносить радість, те, що приносить життя вічне”⁵.

Хтось може спитати: “Як мені стати кращим послідовником праведності?” Праведна людина—це та, хто укладає євангельські завіти і дотримується їх. Це святі угоди⁶, зазвичай між людьми та Господом. Іноді вони включають інших осіб, таких, як дружини. Вони включають найсвятіші обіцяння і зобов’язання, такі як хрищення, висвячення у священство, храмові благословення, шлюб і батьківство. Багато з благословень патріарха Авраама приходять, коли Святий Дух проливається на всіх людей⁷. Кожний гідний чоловік і кожна гідна жінка, що отримують Святого Духа, можуть дійсно стати “новими створіннями”⁸.

Щоб отримати повну міру цих небесних благословень і прийти до повного пізнання Бога, чоловік має ввійти у клятву і завіт священства і дотримуватися цього завіту⁹. Президент Меріон Дж. Ромні мудро зауважував:

“Єдиний спосіб для чоловіка сягнути найбільшого прогресу в напрямі вічного життя, заради якого і створювалася ця земля, це отримати і звеличувати Мелхиседекове священство… Критично важливо, щоб ми з ясністю пам’ятали, чого саме звеличування наших покликань у священстві вимагає від нас… Це вимагає щонайменше дотримання трьох складових:

1. Щоб ми отримали пізнання євангелії.

2. Щоб ми привели наше особисте життя у відповідність до норм євангелії.

3. Щоб віддано служили”¹⁰.

Два завіти мають бути укладені кожним носієм священства. Перший—бути вірним у здобутті Ааронового і Мелхиседекового священств¹¹. Ааронове священство навчає і готує носія священства до більших обов’язків Мелхиседекового священства і готує його до отримання благословень клятви і завіту священства. Володіння і Аароновим, і Мелхиседековим священством є життєво важливим, щоб отримати повні благословення, які Господь має для Його вірних синів. Другий завіт—завіт Його розпорядника у цьому святому повноваженні—це бути вірним у звеличуванні покликання з повною вірою в Бога¹².

Частиною клятви і завіту священства є те, що Господь робить Своїм вірним синам кілька обіцянь, “які Він не може порушити”¹³. По-перше, носії священства “освячуються Духом на оновлення їхніх тіл”¹⁴. Я думаю, Президент Хінклі є прекрасним прикладом цього. Він був оновлений тілом, розумом і духом найчудовішим чином. По-друге, вони “стають синами Мойсея і Аарона і сіменем Авраама”¹⁵. По-третє, вони стають “обранцями Божими”¹⁶. Як Його розпорядники, вони виконують цю святу роботу в наш час на землі. Четверте, “усі ті, хто приймають це священство”, приймають [Господа]¹⁷. П’яте, ті, хто приймають Господніх слуг, приймають Його¹⁸. Шосте, ті, хто приймають Спасителя, приймають Бога Батька. Сьоме, вони також приймають Батькове царство¹⁹. Восьме, їм також буде дано все, що має Батько²⁰. Ті, хто приймають усе, що має Батько²¹, отримують те, до чого неможливо щось додати.

Вам, молодим чоловікам, носіям Ааронового священства, дано велике повноваження і обов’язки. Під проводом єпископа Ааронове священство діє щонайменше у двох обрядах, що безпосередньо пов’язані зі Спокутою. Перше—це причастя, яке є у спомин Спасителевої крові, пролитої за наші гріхи і Його тіла, яке Він віддав, щоб викупити нас²². Друге—це хрищення. Священики мають повноваження виконувати хрищення на відпущення гріхів. Ааронове священство—це дуже реальна сила. Ось що написав один молодий чоловік про свій досвід у використанні цієї сили:

“Одного разу я відвідав приход, де майже не було носіїв Мелхиседекового священства. Але приход духовно зовсім не потерпав від цього. Навпаки, багато членів того приходу були свідками проявів сили священства, що були найвражаючими у їхньому житті.

Сила була у священиках. Вперше в житті їх було покликано виконувати усі обов’язки священиків і задовольняти потреби членів Церкви з їхнього приходу. Їх з усією серйозністю покликали бути домашніми вчителями—не просто бути позіхаючими додатками до старійшин—але благословляти їхніх братів і сестер.

До того часу я був в іншій ситуації з чотирма з цих священиків… Вони виживали кожного вчителя семінарії після двох-трьох місяців. Вони поширювали хаос на природі під час скаутських походів. Але коли вони стали потрібними—коли їм довірили важливу місію—вони були серед тих, хто найяскравіше сяяв у служінні священства.

Секрет цього полягав у тому, що єпископ закликав своїх носіїв Ааронового священства піднятися до рівня мужів, яким вірогідно і ангели могли б явитися; і вони піднялися до цього рівня, приносячи полегшення тим, хто міг мати якісь потреби, і зміцнюючи тих, хто потребував зміцнення. Не тільки інші члени приходу були зміцнені, але також і самі члени цього кворуму. Велика єдність поширилася в приході, і кожен член Церкви почав відчувати смак того, що таке для людей—бути одного розуму і одного серця. У цьому не було чогось такого, що не можна пояснити; це було просто належне використання Ааронового священства”²³.

Президент Гордон Б. Хінклі нещодавно казав носіям Ааронового священства, що ті з вас, хто веде гідне життя, можуть мати благословення “захисту ангелів, що священнослужать” і що ви “маєте те величне, заради чого варто жити”²⁴.

Що означає бути сіменем Авраамовим? З точки зору Писань, це має глибше значення, ніж бути його буквальним нащадком. Господь уклав завіт з Авраамом, великим патріархом, що всі народи отримають благословення через нього²⁵. Будь-який чоловік, будь-яка жінка можуть мати право на благословення Авраама. Вони стають його сіменем і спадкоємцями обіцяних благословень, приймаючи євангелію, охрищуючись, укладаючи храмовий шлюб, вірно дотримуючись своїх завітів і допомагаючи принести євангелію всім народам землі.

Щоб мати право “нести це священнослужіння і священство всім народам”²⁶, чоловік має отримати Мелхиседекове священство і його благословення. Тоді через вірність він стає спадкоємцем повноти вічного життя. Бо, як казав Павло, “А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці”²⁷.

Як сім’я Авраамове, ми маємо певні зобов’язання. Нам заповідано прийти до Христа через виконання “діл Авраамових”²⁸. Ці діла включають: послушність Богу, отримання і дотримання священства і храмових обрядів та завітів, проповідування євангелії, розбудову сім’ї і навчання наших дітей; вірність до кінця.

Цікаво, що Господь використовував слово сім’я у Своєму обіцянні Аврааму. Це слово має ширше значення, ніж “потомство”, тому що воно означає примноження благословень завіту Авраамового “для всіх народів”²⁹. Господь обіцяв Аврааму потомство “незліченне, як зорі” або “пісок морського узбережжя”³⁰.

Праведне потомство Авраама також має привілей бути усиновленими до вічної сім’ї Ісуса Христа. Це включає право отримувати вічні завіти в храмі, через які вони, якщо будуть гідними, будуть організовані і піднесені у вічну сім’ю Христа³¹. Це також включає “благословення спасіння, саме життя вічного”.³²

Патріарший порядок іде від Авраама до Ісака і до Якова. Через родовід священства він продовжується в наші дні і в наш час. Крізь віки благословення і обіцяння передавалися від батьків до їхніх вірних синів. Сучасний приклад цього взято з життя старійшини Джона Б. Діксона, сімдесятника. Він згадує:

“Коли прийшов час мені їхати на місію, я був дуже радий служити Господу. Однак якраз перед тим, як вирушати, виявилося, що в мене рак кістки. Вірогідність того, що я житиму достатньо довго, щоб дослужити свою місію, була не дуже високою. Я мав віру, що Господь відкриє шлях, якщо Він хотів, щоб я їхав. Мій батько дав мені благословення, у якому мені було сказано, що я служитиму місію в Мексиці, служитиму в Церкві все своє життя і матиму сім’ю. Мою правицю довелося ампутувати вище ліктя, але моє життя було врятовано і всі дані мені обіцяння було сповнено.

Дехто може подумати, що втрата руки—це жахливий тягар, але це було одним з найбільших благословень у моєму життя. Я пізнав, що це дуже важливо—мати виклики життя і долати їх”.

Старійшина Діксон завжди був правшею, і тепер йому доводилося вчитися робити все лівою рукою. Однією з проблем було, як навчитися зав’язувати краватку. Він казав: “Одного недільного ранку, коли я був у спальні з краваткою в руці, я подумав: Ну і як мені зав’язати її? Я думав про краватки на резинках. Я думав про те, щоб попросити матір допомогти мені. Але я не міг взяти її з собою на місію, щоб вона там зав’язувала мені краватки. Отже, я вирішив навчитися робити це самотужки. Зрештою я знайшов, як це робити за допомогою своїх зубів. Я і досі роблю це так, навіть зав’язавши їх тисячі разів”³³.

Ми не знаємо в деталях усе, чого вимагатиметься від святих Божих у непевні дні майбутнього. Вести щоденне праведне життя буде дедалі складніше. Крім того, носії священства можуть, дуже вірогідно, зустрітися з додатковими проблемами захисту та забезпечення своїх сімей. Як нещодавно відмітив один з мирських лідерів, будуть “небезпеки, загальні для всіх нас. Сьогоднішні смертельні загрози йдуть від неконтрольованих сил і недержавних мереж екстремістів, які не мають нічого, крім зневаги до святості людського життя і принципів, якими дорожать народи”³⁴.

Ми всі можемо чекати випробувань. Але величні, вічні обіцяння поширюються на тих, хто є наполегливим у праведності. Господь дав Своє слово, що “будь-яка людина, що… не схибить і продовжуватиме залишатися вірною в усьому, не втомиться і не затьмариться розумом; не втомиться ні тілом, ні кінцівками, ні суглобами;… і не будуть вони ані голодними, ані спраглими”³⁵. Я налаштований оптимістично щодо того, що чекає в майбутньому Господню Церкву та її членів, але нам доведеться бути наполегливими в праведності і “бути вірними в усьому”³⁶. Ключ пізнання Бога, що використовують ті, хто дотримується клятви та завіту Мелхиседекового священства, дасть нам змогу вийти [переможцями], синами Божими. Я молюся смиренно, щоб ми чинили так, в ім’я Ісуса Христа, амінь.