Злива благословень

У Кертленді, коли остаточно було ввірено усі ключі священства, Господь сказав: “Це початок благословення, яке буде пролито на голови Мого народу”¹. Я вдячна за зливу благословень, які має кожен з нас завдяки священству Бога. Цей світ і все у ньому, включаючи й нас з вами, було створено силою священства. Священство невід’ємно пов’язане з тим, ким ми є і завжди були². Ми, як сини і дочки Бога, маємо унікальні особисті обов’язки і ролі, і завдяки благословенням священства є рівними партнерами з рівними дарами і благословеннями.

Минулої осені нашу старшу онуку було хрищено і конфірмовано у члени Церкви. Після того як їй дарували Святого Духа, її наймолодша сестра отримала благословення і їй було даровано ім’я. Наступного місяця ще одна онука отримала ім’я і благословення. З того часу я часто спостерігала, які привілеї мають ці маленькі дівчатка завдяки тому, що священство Бога було відновлено.

Сподіваюся, що наші онучки й онуки виростуть, знаючи, що вони не є і ніколи не будуть лише сторонніми спостерігачами роботи священства. Благословення священства, які “доступні однаково і чоловікам, і жінкам”³, проходять крізь усе їхнє життя і переплітаються з ним. Кожен з них отримав благословення священних обрядів і кожного було благословлено духовними дарами завдяки священству.

Усі віддані члени Церкви Господа однаковою мірою мають благословення обрядів священства. Перший обряд⁴ у житті дитини зазвичай проводиться, коли немовляті дається ім’я і благословення. Коли діти сягають віку підзвітності, їх христять. Не існує окремого хрищення для хлопчиків і для дівчаток. Той самий обряд хрищення виконується і для дівчинки і для хлопчика, яких христять у тій самій купелі. Коли цих дітей конфірмують і вони отримують Святого Духа, та сама сила дається кожному з них. Вони стають гідними допомоги цієї святої сили лише через свою відданість, а не в жодний інший спосіб.

Як члени Церкви, ми є рівними перед Господом, коли причащаємося. Через нашу віру в Ісуса Христа і силу Його Спокути, яка стає дієвою завдяки цьому обряду, всі ми можемо покаятися і стати кращими.

Кожен з нас має рівне право на благословення священства, коли ми хворі чи потребуємо додаткової підтримки від Господа у своєму житті. Молода жінка, що прагне отримати патріарше благословення, має рівне право дізнатись свій родовід і потенціал, як і молодий чоловік її віку. Благословення, які приходять до кожного з них через Авраама, є могутніми і важливими.

Ми навчаємо усіх молодих чоловіків і молодих жінок підготовці до відвідання храму, щоб вони могли “отримати благословення батьків і мати право на найвищі благословення священства”⁵. Одна з моїх племінниць, отримавши свій храмовий ендаумент кілька місяців тому, вигукнула з радістю: “Це сталося! Все своє життя мене навчали підготовці до відвідання храму, і це відбулося!”

Кожен чоловік і жінка, які бажають служити Господу і є гідними храмової перепустки, укладають завіти послуху і жертви. Кожний обдаровується “владою згори”⁶.

Кожного старійшину і сестру, що отримують покликання служити на місії, висвячують виконувати роботу Господа і вповноважують проповідувати євангелію Христа.

Чоловік і жінка, які стають повними партнерами у завіті храмового шлюбу, рівною мірою отримують благословення цього завіту, якщо є вірними⁷. Господь сказав, що їхній завіт залишиться в силі після цього життя, і їм разом обіцяно владу і піднесення⁸.

Президент Езра Тефт Бенсон сказав: “Коли наші діти послушні Господу і йдуть до храму, щоб отримати свої благословення і увійти в завіт шлюбу, вони входять в той самий порядок священства, який Бог встановив на самому початку з батьком Адамом”⁹.

Я бачила силу благословень священства, коли відвідала сім’ю, де молодий батько був при смерті. Навколо нього зібрались дружина і чудові доньки. На кожній стіні тієї кімнати була щонайменше одна фотографія сім’ї або храму. Мати свідчила про їхні благословення сказавши: “Нас наділено силою і захищено нашими завітами. Наша сім’я існуватиме вічно. Господь спостерігає за нами і ми не самотні”. Усі вірні члени Церкви однаковою мірою благословлені зливою благословень, які отримують завдяки обрядам священства.

Завдяки тому, що священство було відновлено, ми також маємо рівний доступ до благословень духовних дарів. Господь дає нам ці дари задля нашого блага¹⁰ і щоб ми допомагали одне одному¹¹.

Мороній казав, що “є різні шляхи, якими ці дари надаються; але це Той Самий Бог, Який в усіх робить усе; і вони надаються проявами Духа Бога людям їм на користь.

Бо ось, одному дається Духом Бога, що він може навчати слову мудрості;

А іншому, щоб він міг навчати слову знання Тим Самим Духом;

а іншому—надзвичайно велика віра; а іншому дари зцілення Тим Самим Духом”¹².

Намагаючись вивчити іспанську мову і не забути португальську (якою я розмовляла в дитинстві), я молилася і відчувала допомогу Господа, коли спілкувалася тими мовами. Мені доводилось чути, як провідники Церкви і місіонери виголошували могутні свідчення мовами, які вони ледь знали. Я знаю людей, яким надано духовний дар мати дух віри. Коли вони чують євангелію, вона бринить істиною у їхніх серцях. Я знаю інших людей, кого наділено духом мудрості і здатністю праведно застосовувати знання. Дехто має спроможність творити чудеса, декого обдаровано даром зцілювати, інші мають велику проникливість¹³.

Коли я була малою дівчинкою, то часто сильно хворіла. Мій батько завжди прагнув застосовувати силу священства, яку мав, щоб благословити мене, і був гідним цього. Але також я відчувала, що й особливі дари моєї мами робили свій внесок у моє одужання. Її дійсно було обдаровано здатністю служити мені і допомагати одужувати. Її велика віра в те, що Господь підкаже їй, яким має бути лікування, була великою втіхою для мене. Це велике благословення, що в мене є батьки, які з любов’ю застосовували свої духовні дари.

Президент Уілфорд Вудрафф сказав: “Це привілей кожного чоловіка і жінки у цьому царстві—насолоджуватися духом пророцтва, який є Духом Бога, і бути вірним, коли Дух відкриває те, що є необхідним для їхнього заспокоєння і втіхи, і веде їх у справах повсякдення”¹⁴.

Благословення священства дають можливість кожній людині, яку рукопокладено служити у будь-якому чині в Церкві Господа, отримати “повноваження, відповідальність і благословення, що пов’язані з їхнім чином”¹⁵.

Духовні дари є численними і різноманітними, і ми отримуємо їх, коли прагнемо і застосовуємо належним чином. Ми маємо їх завдяки силі Святого Духа, яка проходить крізь усе наше життя і переплітається з ним¹⁶.

Завдяки благословенням священства Господь показує нам, що Він “не зважа[є] на особи”¹⁷. Під час подорожей зазвичай я маю можливість відвідувати членів Церкви у їхніх домівках. Деякі з цих домівок є дуже простими помешканнями. Спочатку я говорила собі: “Чому я маю благословення жити в домі з електрикою і водогоном, коли ця сім’я не має навіть води неподалік від їхнього дому? Невже Господь любить їх менше ніж мене?”

Згодом, одного дня я сиділа у храмі поруч з сестрою, яка живе у скромній домівці. Я була дві години поруч з нею. Я часто дивилася в її чудові очі і бачила в них любов Господа. По завершенню роботи в храмі я відчула ясне усвідомлення. В усіх вічних благословеннях, в усіх найважливіших привілеях і можливостях, ми були рівними. Мене було “хрищено на покаяння”¹⁸, і її теж. Я мала духовні дари, і вона теж. Я мала можливість покаятися, і вона теж. Я отримала Святого Духа, і вона теж. Я отримала храмові обряди, і вона теж. Якби ми обидві пішли з цього світу в цю мить, ми були б рівними перед Господом щодо наших благословень і потенціалу.

Благословення священства роблять нас рівними. Ці благословення є однаковими для чоловіків і жінок, для хлопчиків і дівчаток, вони однакові для одружених і неодружених, багатих і бідних, вчених і неписьменних, відомих і невідомих.

Я вдячна, що завдяки безкінечній справедливості і любові Бога, усім чоловікам і жінкам було надано рівне партнерство, обдарування, благословення і потенціал через обряди священства і духовні дари. Завдяки священству, яке проходить крізь усе наше життя і переплітається з ним, кожна сила, кожен завіт, необхідний нам для виконання справи цього життя і повернення до небесної домівки було злито на наші голови. В ім’я Ісуса Христа, амінь.