Ваше світло—прапор усім народам

Цього вечора ми вшановані присутністю Президента Гордона Б. Хінклі, нашого любого пророка, і президента Томаса С. Монсона, якого ми також цінуємо і любимо. Для нас привілей бачити кожну з вас, юні сестри, і вас, прекрасні керівники.

Ви—багатообіцяючі молоді жінки. Вам треба буде багато зробити в житті. Ви зробите багато великого вдома, в Церкві і в суспільстві. Для всього цього вам потрібно розвинути свідчення і мати віру в Христа, зосередитися на Христі, а не на світові. Ви є праведними дочками Бога, і Він любить вас і бажає допомогти.

У цієї конференції дуже влучна тема: “Устаньте і сяйте повсюди, щоб ваше світло могло бути прапором для народів”¹. Я бачу світло у вашому обличчі. Це світло лине від Господа, і, випромінюючи його, ви благословите себе та інших людей.

Це саме світло вело 15-річну Мері Елізабет Роллінс і її 13-річну сестру Кароліну похмурого і холодного дня в Індепенденсі, штат Міссурі. То був 1833 рік, коли люті банди зловмисників з криками проїжджали вулицями Індепенденса, спалювали майно і чинили погроми. На їхньому шляху опинився будинок брата Уільяма В. Фелпса, де стояв друкарський верстат. На ньому друкувалися одкровення, отримані пророком Джозефом Смітом. Зловмисники розламали верстат і викинули його уламки на вулицю. А надруковані сторінки склали на подвір’ї, щоб потім їх спалити.

Мері Елізабет і Кароліна ховалися за парканом, перелякано спостерігаючи за всім цим нищенням. Хоч і налякана, Мері Елізабет не зводила очей з тих безцінних аркушів. Вони із сестрою вибігли зі своєї схованки, зібрали Писання і кинулись тікати звідти чимдуж. Один з бандитів побачив їх і наказав зупинитися. Але хоробрі дівчата побігли до великого кукурудзяного поля, де впали на землю, затаївшись. Вони обережно поклали сторінки з одкровеннями між високими стеблами кукурудзи і накрили аркуші собою. Настійливі бандити шукали і шукали дівчат, часом дуже близько підходили до них, але так і не знайшли. Згодом вони припинили пошуки, аби заподіяти ще якогось лиха самому місту.

Я вважаю, що це світло Господа скеровувало Мері Елізабет і Кароліну в тому, що робити і де рятуватися. Сестри, це світло сяє у вас і воно вестиме вас, як вело сестер Роллінс. Воно убереже вас навіть перед обличчям небезпеки. Як обіцяв Господар: “Я також буду вашим світлом; … Я підготую путь для вас, якщо будете дотримуватися Моїх заповідей; … ви мусите знати, що це Я Той, Хто веде вас”².

Мої дорогі юні друзі, ви можете стояти осторонь зла, як і сестри Роллінс, якщо розвинете власне свідчення про Спасителя. І якщо зробите це, зросте ваша духовна сила. Плекайте духовність і ви побачите, яка вона прекрасна.

Ви хочете самі приймати рішення, але ви маєте приймати ці рішення з перспективи вічності. З часом, досвідом і вірою прийде мудрість у прийнятті хороших рішень і, крім того, рішень правильних. Я вірю, що ви, молодь, знаєте, куди звертатися за правильними відповідями. За словами Мормона: “Ви знаєте світло, за яким ви можете судити, світло, яке є світлом Христа”³.

Колись я стояв на тому самому місці, де в 1431 році було спалено Жанну Д’Арк. Юна Жанна Д’Арк, одна з героїчних постатей історії, стала, як не дивно, прапороносцем французької армії середньовіччя задовго до відновлення євангелії. У Жанни було Світло Христа і мужність іти за його підказками і чинити добро. Жанна була сільською дівчиною, вона не вміла читати і писати, але вона була кмітливою. Довгі роки війни з англійцями виснажили і роздробили її країну. У 17 років, відчувши, що у неї є місія життя, Жанна залишила свій дім з рішучим наміром допомогти визволити свою країну від пригноблення. Звісно, люди глузували з її ідей і думали, що вона трохи збожеволіла, але зрештою вона переконала їх дати їй коня й ескорт, щоб зустрітися з королем.

Юний король Франції Карл VII почув про Жанну і вирішив випробувати її. Він непомітно став у військовий стрій, а свого вірного друга посадив на трон. Коли Жанна увійшла до кімнати, вона не впізнала людину на троні, а швидко підійшла до Карла і з почестями привітала свого короля. Надзвичайно вражений король дав під її командування 12 тисяч воїнів. Спочатку французькі солдати не хотіли коритися їй, та коли вони побачили, що всі її послідовники виборювали успіх, а противники зазнавали невдачі, то стали дивитися на неї як на провідника.

Зодягнена в білу збрую і з власним штандартом Жанна Д’Арк звільнила з облоги місто Орлеан у 1429 році й розбила англійців ще в чотирьох інших битвах. Її двічі було поранено, але кожного разу вона видужувала і йшла на битву. Вона віддавала геніальні для військової справи накази. Вона увійшла в місто Реймс і стояла з мечем і прапором в руках, коли Карла коронували. Вона билася в битві за Париж, поки її не спіймали біля Комп’єня союзники англійців і не продали англійцям за 16 тисяч франків. Її кинули за ґрати, катували як єретика і спалили в 1431 році.

Хоч кінець був сумним, це не применшує величності Жанни. Вона була достатньо мужньою, щоб приймати особисте натхнення, на яке маємо право всі ми. Як Господь сказав пророку Джозефу Сміту: “Я є істинне світло, яке засвічує кожну людину, яка приходить у світ”⁴.

Іншим дівчатам XV століття Жанна Д’Арк здавалася дуже “не такою, як усі”. Сестри, не бійтеся бути іншою в нашому столітті! Іноді ми маємо бути іншими, щоб триматися норм Церкви. Я повторюю: не бійтеся бути іншою, а будьте настільки хорошими, наскільки можливо. Багато дівчат переймаються поведінкою чи модою подруг. Це може бути продиктовано бажанням бути “своєю” серед однолітків. Жанна Д’Арк не думала, що роблять її друзі, а робила те, що мала робити.

У сучасному суспільстві я бачив багато людей, які звинувачують інших у своїх помилках. Я побачив, що відповідальні за свої дії люди є набагато успішнішими, ніж ті, хто звинувачують у своїх помилках і відсутності досягнень когось іще.

Наше внутрішнє світло може проявлятися багатьма способами. Щонайменше—посмішкою. Колись я читав розповідь одного чоловіка з північного заходу США, який по дорозі на роботу проїжджав автобусну зупинку. Він почав помічати серед усіх дітей, що чекали шкільного автобусу, одну дівчину. Навіть коли йшов дощ, вона посміхалася і махала йому рукою. Він сказав: “Дівчина була високою, худенькою, років 13-ти. У неї на зубах були брекети, і я бачив, як вони блищали навіть у світлі фар”. Її дружелюбність була хорошим початком його дня, і він завжди чекав цього.

Прізвище цього чоловіка було Ганкінс, і в нього була донька Шеріл, яка була десь того ж віку, що й дівчина на зупинці. Одного дня Шеріл попросила у батьків дозволу піти на захід у місцевій церкві. Її запросила туди дівчина з їхнього району, Вікі. То був захід Спілки взаємного вдосконалення, предтечі програми Молодих жінок! Шеріл захід сподобався і через якийсь час вона сказала батькам, що Вікі— мормонка. Невдовзі Шеріл прийшла додому зі школи і сказала, що Вікі направила двох юнаків— місіонерів,—щоб вони розповіли її сім’ї про Церкву.

Старійшини прийшли, розповіли їм про Книгу Мормона і Джозефа Сміта і свідчили про відновлення євангелії. Вони всією сім’єю почали читати ці нові Писання і невдовзі захопилися ними. Пан Ганкінс зрештою познайомився з Вікі. Виявилося, що це була та сама дівчина, яка так часто посміхалася йому на зупинці. Вона була присутня при хрищенні його та двох інших членів його сім’ї.

Розмірковуючи над діями Вікі та іншої молоді, брат і сестра Ганкінс дійшли переконання, що “найбільший потенціал для місіонерської роботи полягає в молоді Церкви”. Брат і сестра Ганкінс після того самі служили на місії. Вони покладалися на інформацію про зацікавлених і хороший приклад, що забезпечувала молодь. Вікі—та дівчина з автобусної зупинки, яка посміхалася щодня і навіть у дощ,—назавжди змінила їхнє життя⁵.

Кожна з вас може бути для когось другом, навіть лише посміхаючись. Як і Вікі, ви можете дозволити світлу вашого серця линути з вашого обличчя. Апостол Іван писав про “жінк[у], зодягнен[у] в сонце, і місяць під її ногами”⁶. Так і ви, молоді жінки, можете бути носіями світла. У притчі Спасителя про десять дів⁷ у кожної молодої жінки був каганець. Ця притча має і мирський, і духовний підтекст. Оливу можна купити на ринку. Але іншу оливу, духовну оливу, що не продається, можна зібрати лише щоденними добрими вчинками.

Притча розповідає про те, що сталося, коли всі десять дів чекали нареченого. Наречений прибув пізньої години—у найменш очікуваний час. Було це опівночі, і в нерозумних дів скінчилась олива. Може виникнути запитання, чому п’ять мудрих дів не могли поділитися оливою з іншими п’ятьма. Питання не в егоїзмі. Духовною готовністю не можна поділитися вмить, бо кожен з нас наповнює свої каганці крапля за краплею щодня.

Покійний президент Спенсер В. Кімбол колись дав визначення цим краплям оливи для нас:

“Є оливи, які допомагають євангелії яскраво горіти. Одна з олив—олива сімейної молитви. Вона просвітлює нас, несе надію і радість, але її важко знайти опівночі. Крапля чи дві не дадуть каганцеві довго горіти. …

Інша олива—це олива посту. Останньої опівночі надто пізно починати приводити життя до ладу, щоб підготуватися до великого дня Господа. …

Ще одна олива, якої не знайти опівночі, це необхідна олива служіння в сім’ї. Ця рідкісна олива служіння накопичується завдяки відвіданню хворих, наданню допомоги. …

Є ще одна олива, потрібна всім: багатим і бідним, хворим і здоровим. Вона горить яскраво і збільшується при використанні. Чим більше горить, тим більше залишається. Її легко купити вдень, але не вночі. Це олива десятини.

Є одна олива, … настільки безцінна, що без неї не запалиться ґніт з будь-якою оливою. Без неї світло від усіх інших змеркне й потухне. Це олива цнотливості”⁸.

Мої дорогі юні друзі, багато з вас додали оливи у свої каганці минулого року, коли прийняли заклик Президента Хінклі прочитати Книгу Мормона. Ви можете робити це щоразу, коли читаєте Писання, причащаєтеся і щодня молитеся. І якщо кожна з вас наливатиме оливи у каганці, ваше світло стане “прапором для народів”.

Порада Господа “устати і сяяти повсюди, щоб ваше світло могло бути прапором для народів” має підбадьорити всіх нас. На вас, сестри, чекає здійснення великих можливостей. Технології розвиватимуться. Засоби вираження ваших талантів можуть перевищити ваші найсміливіші сподівання. У кожної з вас будуть труднощі, але ви знайдете щастя в тому, щоб чинити правду. Вам знадобиться віра і рішучість, щоб знайти своє місце у світі, але з наполегливістю і допомогою Господа ви зробите це.

Кожна з вас, дочок Небесного Батька, може бути співучасником Його божественної суті⁹. Вона закладена у вашому єстві. Я свідчу, що кожна з вас, молоді жінки, має особливі дари від Небесного Батька. Деякі з цих дарів є унікальними для жінок. Якщо ви будете розвивати ці дари, ви зростете в силі, націленості й благородстві.

Це робота Бога. Всі ми—Його слуги. Він стежить за нами. Він бажає нам успіху. У кожного з нас є частина святої роботи, яку ми маємо виконати, хоч вона може здаватися незначною і неефектною.

Я сподіваюся і молюся, щоб найкращі благословення Господа були з вами, прекрасні сестри, щоб підтримати вас і пильнувати за вами. Я благословляю вас, щоб ви могли бути зміцнені і звеличені, щоб відчули щастя і почуття реалізації, і я молюся про це в ім’я Господа Ісуса Христа, амінь.