Коментарі

Ліягона—це справжній компас у моєму житті. Це—цілющий бальзам для моїх ран. Журнал дає мені надію, коли я занепадаю духом. Статті містять відповіді на мої запитання і проливають світло на мої сумніви. Коли я читаю свідчення, виступи на конференції і коментарі, моя віра у Спасителя зростає, і я наближаюся до членів Церкви, які випромінюють своє світло через статті журналу.

Кармен Москосо, Швейцарія

Я помітив, що час від часу виходять особливі номери Ліягони. Двома прикладами є випуск для новонавернених (жовт. 2006 р.), який є для мене дуже дорогим, і номер для тих, хто готується до місії (бер. 2007).

Чи могли б ви підготувати номер для зацікавлених Церквою і для сімей новонавернених? Мені важко ділитися євангелією зі своєю сім’єю, тому що їм здається, що ми не віримо в Бога чи в Ісуса Христа. Я б хотів мати матеріали, які відкрили б їм очі, розвіяли сумніви і допомогли поважати прийняте мною рішення.

Гектор Леаль Реєс, Мексика

Я вперше відкрив для себе Ліягону, коли приєднався до Церкви кілька років тому. На початку я не дуже-то звертав на неї увагу, але з часом вона стала однією з найпрекрасніших речей у моєму житті і ключем до успіху. Вона зміцнила моє свідчення про відновлену євангелію і допомогла мені стати сильним у Церкві. Завдяки цій силі я зміг протистояти спокусам і показувати гарний приклад співробітнику, який згодом був охрищений і конфірмований.

Так чудово вивчати Ліягону і ділитися нею. Вона допомагатиме мені до кінця життя. Я такий вдячний, що кожного місяця отримую послання від Господніх пророків і апостолів. Ліягона солодша для мене від меду і цінніша за золото.

Алдемір Гуанакома Аве, Болівія

Стаття “Каблучки ВП в кабінеті директора” (бер. 2007 р.), де йдеться про дівчинку, яка розповіла директору своєї школи про Церкву, коли директор запитала про каблучку ВП, надихнула мого 5-річного сина та інших дітей Початкового товариства нашої філії завжди носити свої каблучки ВП.

Мій син та інші діти здобули свій перший місіонерський досвід, коли їхні вчителі у школі запитали про каблучки, а діти змогли розповісти їм про Церкву.

Олексій Добровольський, Україна

Коли я щойно охристилася, одна сестра запропонувала мені передплатити журнал Ліягона. Спочатку я не дуже часто його читала, але з плином часу я усвідомила величезну цінність цього журналу. Його послання зміцнюють мій дух і відповідають на молитви. Найперше, що я читаю —“Послання Першого Президентства” і “Послання візитного вчителювання”. Разом зі своїм сином Рікардо я читаю дитячий розділ. Я така щаслива, що маю зараз цей журнал.

Завдяки Ліягоні я здобула знання і зросла як психологічно, так і духовно. Безсумнівно, що вивчення журналу варте зусиль. Він є скарбом для душі і дороговказом у хвилини темряви, так само, як і Писання. Я знаю краще, як протистояти світу у ці останні дні. Я вдячна, що можу насолоджуватися журналом ось уже 14 років.

Сільвія Фігероа-Остоласа, Пуерто-Ріко