2008
Підготовка до отримання храмових обрядів
Квiтень 2008 р. року


Підготовка до отримання храмових обрядів

Зображення
Charles W. Dahlquist

Коли я був хлопчиком, то часто гуляв цвинтарем, що був неподалік, зі своїм дідусем Ахлендером. Я полюбив ті прогулянки і навчився цінувати особливі почуття, які вони викликали. Однак я не розумів, чому у мене виникали ті почуття.

Не так давно я прогулювався берегом ріки Саквеганни в Пенсільванії, де чудового весняного ранку в 1829 році Іван Христитель явився Джозефу Сміту й Оліверу Каудері та відновив Ааронове священство. Розмірковуючи над тією подією, я знову відчув, що перебуваю на святій землі. Протягом років я відчував подібний зв’язок з вічністю, коли бував на полях битви та інших священних місцях по всьому світу.

Виникало відчуття, що в тих місцях завіса між смертним життям і вічністю стає дуже тонкою. У кожному такому місці відчувалася непереборна впевненість, що життя не починається з криком новонародженого і не закінчується зі смертю, але продовжується далі.

Сьогодні я знову стояв на святій землі в одному з Божих храмів, і знову почуття вічності було поруч. Мене супроводжувало однакове відчуття під час нещодавнього відвідування храмів у Фінляндії, Швейцарії, Гонконзі й Коста-Ріці. Кожен храм—це священні небеса, прихисток від бур світу, місце спокою, де ми можемо брати участь у священних обрядах для себе та інших, зміцнюватися особисто і готуватися відстоювати істину й праведність.

Пророк Джозеф Сміт навчав, що храм—це місце, де Бог може “відкривати Своєму народу обряди Свого дому і слави Свого царства, та навчати народ шляхам спасіння”1. Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) проголошував: “З усією переконливістю, на яку я лише здатен, я закликаю всіх людей повсюди жити гідно отримання храмової рекомендації, щоб отримати її і вважати її дорогоцінним надбанням, докладати більше зусиль, щоб піти в дім Господа і отримати духа та благословення, які можна отримати лише там”2.

Сьогодні у нас є храми по всьому світу, де святі отримують благословення. Хоча ви може ще не досягли того віку, аби брати участь в усіх храмових обрядах, ви можете отримувати храмові благословення, виконуючи хрищення для померлих, коли вам виповниться 12 років. І незалежно від того, живемо ми поруч із храмом чи за тисячі кілометрів від нього, ми можемо жити гідно щодня, щоб мати благословення відвідування храму. Господь каже нам в Ученні і Завітах: “Мої учні стоятимуть на святих місцях, і їх не зрушити” (45:32). Це означає, що ми повинні жити гідно, аби увійти до храму й отримати благословення. Я б хотів порадити, яким саме чином ми можемо “стояти у святих місцях” там, де ми зараз живемо:

1. Завжди живіть за нормами буклету Заради зміцнення молоді і уникайте “несвятих місць”. Щоб увійти до храму, ми маємо бути гідними. Це допомагає нам стояти у святих місцях уже зараз. Це означає уникати місць і часу, де нас підстерігає спокуса зробити неправильний вибір. Я пригадую історію, яку розповів про свою доньку-підлітка президент Дж. Рубен Кларк мол. (1871–1961), радник у Першому Президентстві. Вона йшла на танці, й він сказав: “Бажаю гарно провести час, люба. Опівночі будь вдома”. Дочка відповіла: “Тату, але ж це випускний вечір. Ми йдемо на танці й повернемося лише вранці”. Президент Кларк відповів: “Я знаю, що більшість так і зробить. Але ти маєш бути вдома опівночі”. Тоді вона в розпачі сказала: “Тату, ти просто не довіряєш мені!” На що він відповів: “Люба, в неправильному місці, в неправильний час я не довіряю навіть собі. Опівночі повертайся додому”3.

Ви приймаєте подібні рішення, куди б не йшли. Де б ви не знаходилися, запитайте у себе: “Чи в цьому місці може перебувати Дух?” Якщо відповідь заперечна, майте сміливість піти звідти. Якщо ваша кімната (у тому числі й малюнки на стінах) не є тим місцем, де може перебувати Дух, зробіть зміни, щоб виправити цю ситуацію. Якомога раніше привчайтеся стояти у святих місцях, спілкуватися з хорошими друзями, щоб мати підтримку у своєму стремлінні завжди бути гідним увійти в дім Господа.

2. Будьте близькі з сім’єю і сприяйте її зміцненню. Головне послання про храм—це послання про сім’ю, вічну сім’ю. Наш дім може бути місцем святості й сили. Буклет Заради зміцення молоді навчає:

“Бути частиною сім’ї є великим благословенням. Сім’я може забезпечувати вас товариським спілкуванням і щастям, допомагати навчатися правильним принципам в атмосфері любові й готуватися до вічного життя. Не всі сім’ї однакові, але кожна з них важлива в плані Небесного Батька.

Робіть усе, що від вас залежить, для побудови щасливого дому. Будьте життєрадісними, корисними й уважними до інших. … Прагніть бути миротворцями замість того, щоб дражнитися, сперечатися та сваритися. Пам’ятайте, що сім’я—це найсвященніший підрозділ Церкви”4.

3. Нехай вивчення Писань стане невід’ємною частиною вашого життя. Вам потрібно не лише регулярно читати Писання, але й покладатися на них, коли приймаєте важливі рішення.

Коли я був президентом місії у північній Німеччині, то мав серйозну проблему. Я марно шукав її розв’язання протягом багатьох тижнів. Якось вранці я читав Книгу Мормона в тому місці, де Нефію було наказано побудувати корабель: “І я, Нефій, часто піднімався на гору, і часто молився Господові; отже, Господь показав мені великі речі” (1 Нефій 18:3). Коли я читав цей маленький уривочок, до мене прийшло відчуття: “Ось що мені потрібно зробити”. Я розмірковував і молився, і нарешті прийшла відповідь, і я зрозумів, що маю робити. Я вдячний за те невеличке віконце натхнення, яке відкрилося для мене під час вивчення Писань. Коли я отримав відповідь, то відчував, що стою на “святому місці”. Я знаю, що ви також можете мати подібний досвід. Для цього слід досліджувати Писання, розмірковувати над ними й молитися.

4. Коли ви досягнете відповідного віку, ходіть до семінарії. Я помітив, що регулярне відвідування семінарії допомагає молодим людям пам’ятати, що вони дійсно дочки й сини Бога, що вони можуть завжди просити Його про допомогу у прийнятті рішення, і Він відповідає на їхні молитви. Це також місце, де їм нагадують, що вони не самотні і що є багато інших по всьому світу, які прагнуть стояти у святих місцях і жити гідним життям.

5. Наповніть свій розум позитивними, чистими і високими думками. У моєму патріаршому благословенні є таке обіцяння: “Дивися на світло, що лине згори, й ті, хто будуть поруч, знатимуть, що ти прагнеш до чогось вищого”. Я зрозумів, що найкращий спосіб утримувати свій погляд на світлі, що лине згори—це контролювати свої думки шляхом заучування уривків з Писань, поезії, гімнів та інших надихаючих матеріалів. Тоді, якщо виникне спокуса піддатися нечистим або негативним думкам, ми можемо замінити їх на позитивні, таким чином витіснивши нечисті й негідні думки.

6. Помістіть у своїй кімнаті зображення храму. Коли наші діти були малими, ми просили кожного з них обрати храм, який мав для них особливе значення. Тоді ми купили зображення обраних храмів для їхніх кімнат, що допомагало їм пам’ятати про важливість храму й необхідність завжди бути гідними увійти до нього. Ми отримуємо щось надзвичайне, коли дивимося на зображення храму день за днем, і це допомагає нам поновлювати зобов’язання залишатися гідними відвідування храму. Ви можете навіть помістити свій портрет поруч з храмом. Це буде вам нагадувати, що ви невіддільні від храму!

7. Присвятіть час розвитку своїх талантів, щоб стати такими, яким вас хоче бачити Небесний Батько. Ми маємо благословення у вигляді програм “Особистий розвиток” для Товариства молодих жінок і “Наш обов’язок перед Богом” для носіїв Ааронового священства. Мета кожної програми—допомогти нам стати такими, як Спаситель, шляхом встановлення і досягнення гідних цілей, розвитку характеру й життєвих навичок, зміцнення сімей і розвитку віри в Ісуса Христа.

8. Коли вам виповниться 12 років, користуйтеся кожною нагодою піти до храму, щоб виконувати хрищення за померлих. Ми живемо в благословенний час, коли на землі є 124 храми. Багато з вас може відвідувати храм у складі груп молоді або з сім’єю. Але навіть якщо немає храму там, де ви живете, ви можете отримувати храмові благословення, дізнаючись більше про храм і будучи гідними завжди мати храмову рекомендацію. Коли я був президентом місії, у нашій місії не було храму, тож наші місіонери не могли відвідувати храм протягом місії. Спочатку я не думав про те, щоб заохочувати їх мати діючу храмову рекомендацію. Потім, у кінці 1994 року, Президент Говард В. Хантер (1907–1995) порадив дорослим членам Церкви мати діючу храмову рекомендацію, навіть якщо вони й не живуть близько біля храму5. Під час наступних співбесід з місіонерами я навчав цього принципу і з кожним місіонером проводив співбесіду для отримання храмової рекомендації. Яке це було благословення для нашої місії і місіонерів!

Нехай Небесний Батько благословить вас, щоб кожне прийняте рішення могло постійно готувати вас стояти у святих місцях зараз, аби завжди бути гідними увійти до святого Господнього храму. Ви—“молодь свята”6, як співається у гімні. Ви—“славна армія Сіону”7. Нехай Бог благословить вас, мої любі друзі, щоб ви старанно готувалися увійти до храму й прийняти священні обряди, які Небесний Батько має для кожного з нас.

Посилання

  1. Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт (2007), с. 416.

  2. “Of Missions, Temples, and Stewardship,” Ensign, Nov. 1995, 53.

  3. Див. The Teachings of Harold B. Lee, ed. Clyde J. Williams (1996), 629.

  4. (2001), 10.

  5. Див. “The Great Symbol of Our Membership,” Tambuli, Nov. 1994, 6.

  6. “Руш вперед”, Гімни, № 156.

  7. “Гей, Ізраїлю, вставай”, Гімни, № 158.