Спочатку помолися

Я мало не пішов з Церкви через незгоду з президентом колу. Мені здавалося, що те, що він зробив, було неправильним. Його дії суперечили тому, як, на мій погляд, слід чинити, тож я перестав ходити до церкви.

Моя дружина сказала: “Перш ніж приймати подібне рішення, тобі слід добре помолитися і попоститися”.

Вона була права. Після того як я деякий час молився, у моїй свідомості чітко і ясно пролунали наступні слова: “Служитель Бога покликається Богом”.

Тієї ночі я бачив сон. Уві сні мій дідусь докоряв мені за те, що я сварився зі своїм провідником. Потім я прокинувся і до ранку не міг заснути. Після довгих нічних роздумів я знав, що маю робити. Я пішов до президента колу й вибачився. Він радо прийняв мої вибачення, і ми разом помолилися.

Я відразу ж повернувся до Церкви. Через два тижні моя компанія перевела мене до Абуджі, столиці Нігерії. Я був спантеличений і не розумів, чому мене було забрано з колу після того, як я доклав стількох зусиль для примирення.

Невдовзі я зрозумів, що Господь мене готував. Під час другого місяця перебування в Абуджі мене покликали служити президентом філії.

Я впевнений, що перш ніж покликати мене провідником, Небесний Батько хотів навчити мене, як важливо підтримувати провідників Церкви. Цей випадок зміцнив моє свідчення. Зараз я намагаюся якнайкраще дослухатися до поради своїх провідників, оскільки знаю, що їх покликано Богом. І кожного, кого Він покликає, Він готує¹.

Наші провідники—звичайні люди. Хоча вони отримують натхнення, однак не є досконалими. Я зрозумів, що коли ми не погоджуємося з ними, нам необхідно їх підтримувати, підбадьорювати і молитися за них і за себе, щоб ми могли довіряти Богові та обраним Ним служителям.