Важливість благословень священства

Є багато видів благословень священства. Коли я буду наводити різні приклади благословень, будь ласка, пам’ятайте, що благословення священства доступні для всіх, хто потребує їх, але їх дають тільки тоді, коли про це просять.

Перш ніж надавати благословення на зцілення хворих, людину помазують олією, як це вказано в Писаннях (див. Якова 5:14–15; Maрк 6:13; УЗ 24:13–14; 42:43–48; 66:9). Патріарші благословення надаються висвяченим патріархом.

Ті, хто прагне отримати провід у прийнятті важливого рішення, можуть отримати благословення священства. Ті, хто потребує додаткової духовної сили, щоб вирішити проблему, можуть отримати благословення. Часто про благословення священства просять у батька, коли діти збираються залишити дім з різних причин, наприклад, для навчання, служби в армії або для тривалої подорожі.

Благословення, що дають в обставинах, подібних до тих, які я щойно описав, іноді називають благословеннями втіхи або поради. Зазвичай їх дають батьки, або чоловіки, або інші старійшини в сім’ї. Їх можна записувати й зберігати в сімейних архівах, і вони будуть служити духовним проводом для тих людей, яких благословляли.

Благословення священства також надають під час висвячення у священство або під час рукопокладання чоловіка або жінки для виконання певного покликання у Церкві. Ці благословення, мабуть, надаються найчастіше.

Багато з нас просять про благословення перед тим, як вийти на нову роботу. Я отримав таке благословення багато років тому, і воно відразу ж принесло мені втішення та надало спрямування на багато років уперед.

Яке значення має благословення священства? Подумайте про юнака, який має залишити дім і шукати своєї долі в світі. Якщо його батько дасть йому компас, він зможе скористатися цим мирським пристроєм, який допоможе в дорозі. Якщо батько дасть гроші, юнак може використати їх та здобути владу над мирськими речами. Благословення священства це дарована влада над духовними речами. Хоч неможливо до нього доторкнутися або його зважити, воно має велике значення, допомагаючи нам долати перешкоди на шляху до вічного життя.

Це велика відповідальність для носія Мелхиседекового священства говорити від імені Господа, надаючи благословення священства. Господь каже нам у сучасному одкровенні, що Його слово “буде здійснено, чи [Його] власним голосом, чи голосом [Його] слуг, все одно” (УЗ 1:38). Коли слуга Господа промовляє відповідно до спонукань Святого Духа, його слова є “волею Господа, … думкою Господа, …словом Господа, … [і] голосом Господа” (УЗ 68:4).

Але якщо слова благословення є вираженням особистих бажань і думок носія священства, отримані не через натхнення від Святого Духа, тоді благословення обумовлене тим, чи виражає воно волю Господа.

Гідні носії Мелхиседекового священства можуть давати благословення своїм нащадкам. У Писаннях містяться записи про такі благословення. Серед них благословення Адама (див. УЗ 107:53–57), Iсака (див. Буття 27:28–29, 39–40; 28:3–4; Євреям 11:20), Якова (див. Буття 48:9–22; 49; Євреям 11:21) і Легія (див. 2 Нефій 1:28–32; 4).

У сучасному одкровенні сказано, що членам Церкви заповідано приводити своїх дітей “перед Церквою”, де старійшини “повинні покласти руки на їхні голови в ім’я Ісуса Христа і благословити їх у Його ім’я” (УЗ 20:70). Саме тому батьки приносять немовлят на причасні збори, де старійшина—як правило, батько—дає їм ім’я і благословення.

Благословення священства не обмежуються промовленими благословеннями, коли руки кладуть на голову людині. Іноді благословення промовляють для групи людей. Перед смертю пророк Мойсей благословив усіх дітей Ізраїля (див. Повторення закону 33:1). Пророк Джозеф Сміт “промовив благословення для всіх сестер”, які працювали для храму в Наву. Він також благословляв “зібрання”¹.

Благословення священства також проголошуються для певних місць. Благословляються й посвячуються країни для проповідування євангелії. Храми і будинки для поклоніння посвячуються Господу через благословення священства. Посвячуватися можуть також інші споруди, якщо вони використовуються для служіння Господу. “Члени Церкви можуть освятити свої домівки як священні споруди, де може перебувати Святий Дух”². Місіонери та інші носії священства можуть благословляти домівку, в якій їх приймали (див. Aлма 10:7–11; УЗ 75:19). Юнаки, невдовзі і вас попросять дати таке благословення. Я сподіваюся, що ви духовно готуєтеся до цього.

Я згадаю інші приклади благословень священства.

Років зі 100 тому Сара Янг Венс була акушеркою. Перед початком її служіння жінкам в Аризоні провідники священства благословили її, щоб вона “завжди робила лише те, що правильно й найбільше сприятиме здоров’ю її пацієнтів”. За 45 років Сара прийняла приблизно 1500 немовлят, при цьому не втративши жодної матері чи дитини. “Кожного разу, коли траплявся складний випадок, згадує вона, щось ніби надихало мене і якимось чином я знала, що треба робити”³.

У 1864 році Джозефа А. Янга покликали на особливу місію вести справи Церкви на Сході. Його батько, Президент Бригам Янг, благословив його, пообіцявши, що його подорож туди й назад буде безпечною. По дорозі додому його поїзд потрапив у катастрофу. “Весь потяг було зім’ято, розповідав він, у тому числі й вагон, у якому був я, окрім одного мого сидіння, і я врятувався без жодної подряпини”⁴.

Коли я розповідаю про благословення священства, мене охоплює вир спогадів: я пам’ятаю, як мої сини й дочки просили дати благословення, коли їм необхідна була допомога у найважчі моменти життя. Я радію, коли згадую дані через натхнення обіцяння; зміцнену віру, яка приходила завдяки здійсненню цих обіцянь. Я сповнююся гордістю за віру нового покоління, коли думаю про сина, який хвилювався через кваліфікаційний екзамен, а його батько жив далеко, тому він звернувся за благословенням священства до носія священства у своїй сім’ї, який жив найближче, до чоловіка своєї сестри. Я пригадую збентеженого новонаверненого, який просив благословення, щоб змінити свій руйнівний спосіб життя. Він отримав настільки незвичайне благословення, що я дивувався, коли чув слова, що промовляю.

Не зволікайте просіть благословення священства, коли ви потребуєте духовної сили.