Обіцяння Портера

Коли помер мій свекор, наша сім’я зібралася разом, щоб привітати тих людей, які прийшли висловити свою повагу. Весь вечір, що ми були з сім’єю та друзями, я часто помічала нашого 10-річного онука, Портера, який стояв біля моєї свекрухи—своєї “бабуні”. Іноді він стояв позаду, спостерігаючи за нею. А раз я помітила його руку в її долоні. Я дивилася, як він гладив її руки, по-дитячому обіймав її і стояв з нею поруч.

Протягом кількох днів після того вечора ця картина не йшла у мене з голови. Я мала спонукання надіслати Портеру листа електронною поштою. Я сказала йому, що я побачила і відчувала. Я нагадала йому про завіти, що він уклав, коли прийняв хрищення, цитуючи слова Алми в книзі Мосії, розділ 18:

“І ось, оскільки ви жадаєте прийти до кошари Бога і називатися Його народом, і бажаєте нести тягарі один одного, так, щоб вони були легшими;

Так, і бажаєте сумувати з тими, хто сумує; так, і співчувати тим, хто потребує співчуття, і бути свідками Бога в усі часи і в усьому, і в усіх місцях, де ви можете бути, аж до самої смерті, … щоб ви могли мати вічне життя—

… Якщо це є бажанням ваших сердець, то що ви маєте проти того, щоб бути хрищеними в ім’я Господа, як свідчення того перед Ним, що ви увійшли в завіт з Ним, що ви будете служити Йому і виконувати Його заповіді, щоб Він міг пролити Свій Дух більш рясно на вас?” (вірші 8–10).

Я пояснила Портеру, що Алма навчав, що ті, хто хоче охриститися, мають бути готовими служити Господу, служачи іншим —все своє життя! Я сказала: “Я не знаю, чи ти усвідомлюєш це, але те, як ти виказував любов і турботу про бабусю, і було дотриманням твоїх завітів. Ми дотримуємося наших завітів щодня, будучи добрими, виказуючи любов і піклуючись одне про одного. Я просто хотіла, щоб ти знав, як я пишаюся тобою за те, що ти виконуєш завіти! Дотримуючись завіту, що ти уклав при хрищенні, ти будеш готовим для висвячення у священство. Цей додатковий завіт дасть тобі більше можливостей, щоб благословляти і служити іншим, і допоможе тобі підготуватися до завітів, що ти укладеш у храмі. Дякую тобі за такий хороший приклад для мене! Дякую тобі за те, що ти показав мені, що таке дотримуватися завітів!”

Портер відповів: “Бабусю, дякую за листа. Коли я обіймав бабуню, я не знав, що я дотримуюсь своїх завітів, але я відчував тепло в моєму серці і мав дійсно гарні почуття. Я знаю, що то був Святий Дух у моєму серці”.

Я також відчула тепло в своєму серці, коли зрозуміла, що Портер пов’язав дотримання своїх завітів з обіцянням “щоб … Дух Небесного Батька міг завжди бути з [ним]” [УЗ 20:77]. Це обіцяння, що стало можливим завдяки отриманню дару Святого Духа.