2014
Як вони знали?
Квітень 2014


Як вони знали?

Гейл Ешкрофт, штат Аризона, США

Президент Дітер Ф. Ухтдорф, другий радник у Першому Президентстві, під час генеральних зборів Товариства допомоги у 2011 році звернувся з посланням до сестер з Товариства допомоги, яке зворушило моє серце і сповнило мене миром. Він говорив про крихітну квітку незабудку і те, як її п’ять пелюстків представляють п’ять речей, про які ми маємо завжди пам’ятати1.

Після зборів моя дочка Алісса розповіла мені історію про свою подругу Джессі, яка має невеликий ресторанний бізнес. Провідники Товариства допомоги колу попросили Джессі зробити десерт для пригощення після генеральних зборів Товариства допомоги. Джессі сказала Аліссі, що їй відразу ж прийшла ідея, що саме вона має приготувати—250 кексиків. Алісса визвалася допомогти відвезти кексики до центру колу.

Настав день зборів і, коли Алісса прийшла, щоб допомогти, то побачила, що Джессі ледь не плаче. Кексики були готові, однак Джессі надіслала фото з ними родичці, яка сказала, що вони не достатньо гарненькі для цих зборів.

Джессі почала вагатися. Вона вирішила, що провідниці Товариства допомоги колу очікують на щось більш витончене, ніж на її прості кексики. Вона нестямно намагалася збагнути, як краще прикрасити кексики, але часу вже не було. Разом з Аліссою вони взяли ті кексики, що в них були, однак Джессі гадала, що підвела сестер, поки не почула виступ Президента Ухтдорфа.

Коли він говорив про крихітну квітку незабудку, на екрані показали маленьку синю квітку. Ця квітка була такою простою, але й такою прекрасною квіткою з витонченими пелюстками. Послання Президента Ухтдорфа торкнулося сердець кожного, коли він просив нас не засмучуватися через велику кількість екзотичного цвітіння навколо нас настільки, щоб ми забули п’ять простих, але важливих істин, яких він навчав нас.

Після заключної молитви сестри пройшли в зал для культурних подій. Коли Алісса і Джессі увійшли туди, то побачили, що всі обступили стіл з десертом і запитували: “Звідки вони знали?”

Кожен кексик був скромно глазурований білою глазур’ю і прикрашений простою, прекрасною, ніжною, п’ятипелюстковою незабудкою.

Посилання

  1. Див. Дітер Ф. Ухтдорф, “Незабудка”, Ліягона, лист. 2011, 120.