Чи можу я належати до Господніх обранців?

Лав Нксумало

З дитинства я вірила, що у Бога є список улюблених дітей, і я не вважала, що належу до того списку.

Зображення

усміхнена молода жінка тримає пальці у формі серця

На фотографії позує модель

Чи ви належите до вибраних?

З дитинства я не була дуже релігійною. Я знала основи християнства, але завжди мала більше запитань, ніж віри, тож по-справжньому не замислювалася над нею. Однак я постійно чула від своєї глибоко релігійної тітки часто повторювану фразу з Матвій 22:14:

“Бо багато покликаних, — та вибраних мало”.

“Вибраних для чого?” — думала я.

Я ніколи не розуміла справжнього значення цього вірша і ніколи не переймалася тим, щоб розпитати її. Я почала припускати, що цей вірш з Писань означає, що в Бога є список улюблених дітей, які посядуть місце на небесах — небагато Його обранців.

Я не вважала, що належу до тих улюбленців.

Чим старшою я ставала, тим більше помічала, як живуть інші люди: здавалося, що незалежно від того, що я роблю в житті — хороше чи погане, — я буду маловажлива, якщо не належу до Його “обранців”.

Я навіть не знала, як досягнути цього статусу!

З огляду на це я почала вважати, що ніколи не буду важливою в Божих очах. Я не успадкую Його благословень чи обіцянь, бо з народження не належала до улюбленців.

Зарахована до Його обранців

Ці думки часто викликали у мене занепокоєння. Я відчайдушно хотіла дізнатися більше про те, що означає бути зарахованою до Божих обранців і що вимагається зробити, аби отримати Його благословення.

Одного дня я проглядала соціальні медіа й натрапила на рекламу програми За Мною йдіть. Коли я натиснула на ту рекламу, то дізналася, як можна зв’язатися з місіонерами Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Бажаючи знайти відповіді та надію у своєму житті, я вирішила прийняти запрошення зустрітися з ними.

Завдяки їхнім урокам і багатьом молитвам я багато дізналася про євангелію Ісуса Христа, мою мету в житті та, що найважливіше, досконалу любов Небесного Батька до мене — Його божественної дитини.

Мене охристили, і я відчула велику радість та розуміння, які пролилися в моє життя. Утім я все ще не отримала запевнення, якого так прагнула. Тривожні думки, які я мала до того як приєдналася до Церкви, трохи заспокоїлися, але я все ще не знала, чи належу до Божих обранців, які успадкують усе, що Він має. Я не була впевнена, що ще можу зробити, аби долучитися до когорти тих особливих людей.

Усе те змінилося за кілька місяців, коли я дивилася генеральну конференцію. Я сподівалася знайти відповіді на запитання, які все ще мене мучили, коли почав виступати старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Я була вражена, почувши, що він цитує той самий вірш, який бентежив мене все життя.

Раптово мене огорнуло відчуття надії.

Старійшина Беднар пояснив, що “[Небесний Батько] не обмежує “вибраних” певною кількістю. Натомість наші серця, наші бажання, наше шанування священних євангельських завітів і обрядів, наш послух заповідям і, що найважливіше, викупна благодать Спасителя визначають, чи зараховані ми до обраних Богом”¹.

І у ту ж мить я зрозуміла: я є обраною.

Слова старійшини Беднара принесли мені глибоке відчуття вдячності, яке приголомшило мене. Я відчула себе такою благословенною, як ніколи, тому що знайшла Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів.

Також обрати Його

У Бога немає улюбленців — Він любить усіх Своїх дітей досконалою любов’ю, — однак бути обраним означає, що ми також обираємо Його.

Ми є обраними, бо прийняли рішення, аби Він був понад усе у нашому житті.

Старійшина Беднар надихнув мене з вірою залишатися на шляху завітів та витерпіти до кінця. Мене також надихнув виступ Президента Рассела М. Нельсона про те, щоб поставити свої стосунки з Небесним Батьком на перше місце й намагатися полишити світ і подолати його², аби я могла повернутися до Нього!

Я свідчу, що яким би не було ваше життя в минулому, якими б не були ваші гріхи, якими б не були ваші недосконалості чи сумніви, завдяки Ісусу Христу ми усі можемо бути Божими “обранцями”. Ми можемо знову жити з нашим Небесним Батьком і успадкувати “усе, що має [Він]” (Учення і Завіти 84:38). Якщо ми наближаємося до Христа, укладаємо завіти й дотримуємося їх, приймаємо повноту Його євангелії і намагаємося ставати такими, як Він, тоді реально можемо стати одним з Його обранців. Який це прекрасний дар від нашого люблячого Небесного Батька.