Цілісність

Будьмо людьми істини, честі та цілісності – людьми, які поклянуться самим життям і не відступляться – людьми, чиї слова будуть вічними узами… Ми намагаємося виховати народ, який буде складатися з людей Божих, людей істини, людей цілісності, людей цнотливості, людей, які будуть гідними спілкування з Богами у вічних світах.³

Бог чекає, що в Нього буде народ, який складатимуть люди з чистими руками і чистими серцями, які не простягатимуть своїх рук за хабарями, … які будуть людьми правди і цілісності, честі і цнотливості, які йтимуть тим курсом, який схвалять Боги у вічних світах, і всі шановані та праведні люди, які будь-коли жили або тепер живуть; і якщо ми взяли на себе ймення святих, Він чекає, що ми будемо святими – не тільки номінально, не в теорії, але реально.⁴

Нашою великою проблемою є те, що ми надто полюбляємо догоджати світові і надто багато мирського вповзло в наші серця; дух заздрощів і жадібності, і – що казати! – нечесність поширилася, неначе пошесть уздовж і впоперек по всьому світу і в кожному напрямку, і ми в тому чи іншому ступені причастилися від того духу. Наче пошесть, він просочив усі верстви суспільства; і замість того, щоб керуватися тими високими, благородними і пристойними принципами, які перебувають у Божому лоні, ми прагнемо отримати нечисті бариші, про які було сказано як про корінь усього зла [див. 1 Тимофію 6:10]; і замість того, щоб віддавати свою любов Богові, ми віддаємо свою любов світові, його глупотам і марнотам… Покажіть і доведіть світові, ангелам і Богові, що ви на боці істини та справедливості, чистоти і цілісності, що ви стоїте за Бога і Його Царство.⁵

Ніколи не переймайтеся ані світом, ані тим, що вони можуть сказати або зробити, бо вони можуть зробити тільки те, що Господь дозволить їм… Ми пошлемо їм євангелію, і будемо продовжувати відстоювати принципи істини і організовуватися згідно з порядком Божим, і будемо прагнути сягнути єдності – бо якщо ми не єдині, то ми не Господні і ніколи ними не станемо – ніколи! Вислухайте це, святі останніх днів! I не вигадуйте нічого для себе та для своєї кар’єри; але знайдіть у своєму серці бажання сказати: «Що я можу зробити, аби допомогти будувати Сіон? Ось я, і все, що в мене є, покладено на вівтар, і я готовий виконати волю Божу, якою б вона не була, або куди б мене не послали – на край світу, чи ні». Але ми поки що цього не робимо; ми надто зайняті своїми власними справами, і впиваємося духом цього світу, і піддаємося та догоджаємо тому відчуттю та впливу. Але хоч ми бажаємо світові всього найкращого і раді були б сприяти його щастю, ми не можемо керуватися його практиками і не можемо бути під його впливом. Наш Бог – це наш Господь Бог. Він має бути нашим царем і законодавцем, і Він має управляти нами.⁶

Є один великий принцип, який, я думаю, повинен бути для всіх і кожного з нас мотивацією поклоніння в більшій мірі, ніж будьщо інше, з чим ми пов’язані в цьому житті. Це чесність мети. У Писаннях сказано: «[Якщо] правда вас вільними зробить,… то справді ви будете вільними,… невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду» [див. Іоанн 8:32, 36; Филип’янам 2:15]. Нам знову сказано, що Бог вимагає «правди в глибинах» [див. Псалом 50:8]. Належить бути так, щоб люди були чесними перед собою, щоб вони були чесними один з одним в усіх своїх словах, справах, [обговореннях], спілкуваннях, ділових справах та в усьому іншому; вони мають керуватися правдивістю, чесністю та цілісністю; і, дійсно, дуже нерозумною є та людина, яка не буде чесною перед собою, чесною по відношенню до своїх переконань і почуттів у тому, що стосується [її] релігії.

Ми можемо обманювати один одного… коли фальшива монета віддається за те, що вважається справжнім і цінним серед людей. Але Бог «досліджує серце [і] випробовує нирки дітей людських [див. Єремія 17:10]. Він знає наші думки і розуміє наші бажання та почуття; Він знає наші вчинки і мотиви, що спонукали нас вчинити їх. Йому знайомі всі діяння та справи людського роду, і всі потаємні думки та вчинки дітей людських відкриті та голі перед Ним, і за них Він приведе їх на суд.⁷

Ми повинні бути абсолютно чесними один з одним і з усіма людьми; нехай наше слово буде надійним як присяга; уникаймо хвастощів, гордині та марноти; і будьмо лагідними, скромними та смиренними; будьмо сповнені цілісністю та честю; і поводьмося справедливо та праведно з усіма людьми.⁸

Якщо людина позичає п’ять доларів, то вона має віддати щось у заставу, тому що кредитор боїться, що його обмануть. Люди не мають довіри до слова свого ближнього. Я не дав би і соломини за людину, якщо я не можу довіряти її слову. У ній немає нічого, жодної основи, і немає до чого прив’язатися. Але це саме ті люди, які, за словами пророка, будуть жити в останні дні. Вони укладають завіт і ніколи не переймаються тим, щоб дотримуватися його. Їхнє слово не варто нічого, їхня цілісність не має основи.

Я кажу вам це, щоб ви це знали, бо в такому стані перебуває світ. А ми вільні від цього? Не дуже. Хотів би я, щоб ми були. Хотів би я, щоб [серед нас] було більше чесності, цнотливості, цілісності та правдивості, щоб ми більше практикували те, що має підносити та облагороджувати людство. Я кажу про це як про ганьбу людського роду; а якщо це є серед святих, то це волаюча, палаюча ганьба, і ми всі маємо відчути відразу; бо якщо хтось у світі повинен бути людьми цілісними, правдивими та чесними, то це ми – скрізь і в будь-яких обставинах. І якщо ми щось кажемо, то це має заслуговувати на таку довіру, як присяга, щоб це було так, немовби нас зв’язано десятьма тисячами зобов’язань щодо дотримання сказаного.⁹

У що саме ми віримо? Ми віримо у чистоту, в цнотливість, у чесність, у цілісність, у правдивість, у те, щоб не допускати облуди; ми віримо в те, що з усіма людьми слід обходитися справедливо, праведно та з повагою; ми віримо в те, що слід боятися Бога, дотримуватися Його законів і заповідей. Чи всі ми так робимо? Ні, не зовсім. Хотів би я, щоб усі це робили. Але переважна більшість святих останніх днів це робить; і якщо є ті, хто цього не робить, нехай вони добре придивляться на свою дорогу… І оскільки ми тут для того, щоб будувати Сіон, Він чекає, що ми будемо справедливими та чесними в усіх наших справах один з одним і з усіма людьми.¹⁰

Ми живемо в критичну і важливу добу. Люди іноді вражені, коли бачать корупцію, злочестивість та зло, відхід від чесності та цілісності та ницість, що є повсюди; але чому тут дивуватися?…Хіба нам не було проповідано, що народи землі мають елементи руйнації в собі і що вони неминучо впадуть? І коли ми бачимо, як честь товчуть ногами, коли цілісність та правду відсунуто подалі, в той час, як злочестиві, корумповані та [неслухняні] управляють справами, ми можемо чекати, що сокира лежить біля коріння дерева і що дерево гниє і невдовзі впаде [див. УЗ 97:7]. І це те, що відбувається серед народів сьогодні. Нам не слід плакати або думати, що в цьому є щось дивне або неординарне. Ми чекали, що так буде, і все це буде ще значно гірше, ніж сьогодні. Але ми займаємося тим, що запроваджуємо правильні принципи.¹¹

Ми живемо в розподілі повноти часів, коли Бог збирає всі речі докупи, і Він привів нас [сюди] з різних націй, країн, кліматичних умов та народів. Для чого? Щоб обманювати самих себе? Хіба наша мета – жити так, як живуть злочестиві, щоб бути «[зарозумілими, гордими, богозневажниками, батькам неслухняними, нахабними, буднючними, ненависниками добра, такими, що мають вигляд благочестя, але сили його відреклися]?» [Див. 2 Тимофію 3:2–5]. Ні, ми прийшли сюди, щоб мати змогу навчитися законам Всемогутнього і підготувати себе та своє потомство до престолів, князівств, сил і владарювань у целестіальному царстві нашого Бога.

Іноді ми говоримо про Сіон, який мав бути збудованим в окрузі Джексон, а також про Новий Єрусалим, який мав бути збудованим і підготовленим до того, щоб зустріти той Єрусалим, який зійде з небес. Як наші життя і вчинки відповідають цим речам? Чи наші серця, почуття та вподобання спрямовані на ці речі, чи ми схильні забувати [про них] і наш розум поглинають справи часові та плотські?

Чи готуємо ми своїх дітей до цих часів? Чи той вплив, який несемо з собою (куди б ми не йшли), веде людей на шляхи життя і чи наближає він їх до Бога? Чи ми йдемо шляхом, що веде вниз – день настав, день пройшов; як сталося, так і сталося? Я думаю, ми повинні прокинутися і бути бадьорими; ми маємо прагнути йти тією дорогою, що приведе нас до усмішки та схвалення Всемогутнього…

Ми повинні готувати нашу молодь до того, щоб вони крокували за нами (якщо ми йдемо вірним шляхом), щоб вони могли бути шанованими членами суспільства, щоб коли пройдемо цим світом і перейдемо у наступний, за нами залишилося [потомство] по-справжньому цілісне, яке буде дотримуватися заповідей Божих. Ми зобов’язані навчати своїх дітей лагідності та смиренності, цілісності, цнотливості та страху Божому, щоб вони могли навчати цим принципам своїх дітей… Прагніть вкласти у серця вашої молоді принципи, мета яких – зробити їх добропорядними, високоморальними, розумними, цнотливими, скромними чистими чоловіками і жінками, по-справжньому цілісними та чесними, … щоб вони могли разом з вами мати спадщину в царстві Божому.¹²

Іноді ми забуваємо, що ми займаємося – разом з багатьма іншими – встановленням праведності і вкоріненням царства Божого на землі; а ми принижуємо себе маленькими ницостями і забуваємо про велике і славетне покликання, на яке нас було покликано. Багато хто з нас піддається спокусам; ми спотикаємося, і заходимо в темряву, і втрачаємо Духа Господнього. Ми забуваємо, що Бог і ангели дивляться на нас; ми забуваємо, що духи праведних людей, які тепер досконалі, і наші стародавні предки дивляться на нас, що наші вчинки відкриті для інспектування для всіх уповноважених служб невидимого світу.

І забуваючи іноді про це, ми граємо роль дурнів, і Дух Божий засмучується; Він віддаляється від нас, і тоді нам залишається йти своєю дорогою в темряві навпомацки. Але якби ми могли жити згідно з нашою релігією, боятися Бога, бути абсолютно чесними, дотримуватися Його законів та постанов і виконувати Його заповіді, ми б почувалися зовсім по-іншому. Ми б відчували себе спокійними і щасливими. Наші духи були б мирними та життєрадісними. І день у день, тиждень у тиждень, рік у рік, наша радість зростала б.¹³

Якщо казати про події, які ще стануться, і про те, які саме випробування, проблеми та страждання ще чекають нас, то для мене все це не є предметом великої важливості; усе це в руках Божих… Якщо буде знайдено, що ми були охочими та слухняними, якщо ми стояли на боці Господа за те, що є правильним, за істину, цілісність, цнотливість, чистоту і святість, приліплюючись до принципів істини та законів життя, тоді Бог буде з нами, і Він підтримає всіх тих, хто приліплюється до цих принципів… Чисті й цнотливі, чесні й праведні йтимуть від перемоги до перемоги аж доки вони не виконають усе, що, за Божим задумом, їм належить виконати на цій землі.¹⁴

Будьте чесними з собою, чесними з Богом. Будьте цнотливими, будьте правдивими і по-справжньому цілісними і бійтеся Господа Бога вашого у ваших серцях, і Його благословення будуть з вами, і Його Дух супроводжуватиме вас і ваше потомство після вас – вічно. Амінь.¹⁵