Учення Президентів
Розділ 24: Роздуми про місію Ісуса Христа


Розділ 24

Роздуми про місію Ісуса Христа

“Усі ми залежимо від Ісуса Христа, від Його пришестя у світ, бо це Він відкрив шлях, щоб ми мали мир, щастя й піднесення”.

З життя Лоренцо Сноу

У жовтні 1872 р. Президент Бригам Янг дав завдання своєму першому раднику, президенту Джорджу А. Сміту, здійснити подорож частиною Європи і Ближнього Сходу. Президент Янг і його другий радник, президент Деніел Х. Уеллс, у листі до президента Сміта написали: “Ми хочемо, щоб ви на місці з’ясували, які є тепер можливості—або де вони можуть бути—для представлення Євангелії в різних країнах, які ви відвідаєте”. Ця подорож мала завершитися на Святій Землі, де президент Сміт “освятить і присвятить цю землю Господу”. Президенти Янг і Уеллс написали: “Ми молимося, щоб ви були збережені в цій подорожі і перебували в мирі та безпеці, щоб ви могли бути рясно благословенні словами мудрості і здатністю вільно висловлюватися у всіх ваших розмовах стосовно Святої Євангелії, розвію-ючи упередження і сіючи зерна праведності серед людей”1. Президент Сміт взяв з собою невелику групу святих останніх днів, в неї увійшов і старійшина Лоренцо Сноу, який тоді був членом Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Сестра старійшини Сноу, Елайза Р. Сноу, яка служила на той час генеральним президентом Товариства допомоги, також була в тій групі.

Під час подорожі старійшина Сноу часто писав листи, описуючи в них географію місцевостей, будівлі та звичаї й умови життя людей. Але коли він з напарниками прибув до Святої Землі, тон його листів змінився. Його думки були звернені до Божого Сина, Який за багато віків до цього часто бував у цих місцях. Наприклад, він написав, що відчував у лютому 1873 р., коли їхня група прибула в Єрусалим:

“Одна година їзди, … і ми вже в Єрусалимі. Ми попрямували до височини [або пагорба], зійшли на неї і почали пильно дивитися на “Святе Місто”, на Єрусалим. Праворуч була гора Сіон, місто Давидове. А ліворуч була вражаюче висока, на вигляд пустинна, Оливна гора, де часто бував наш Спаситель, це було місце, на якому востаннє стояли Його священні ноги перед тим, як Він вознісся у присутність Свого Батька. Ці привабливі історичні місця, з якими були пов’язані священні події, надихають на вражаючі та урочисті думки й роздуми. Так, це Єрусалим! Тут Ісус жив, навчав і був розіп’ятий, тут Він вигукнув: “Звершилось!” і, схиливши голову, помер! Повільно і в роздумах ми сходили звивистою дорогою вниз, … і увійшли в місто”2.

Побувавши на річці Йордан, старійшина Сноу написав: “Коли ми напилися з її солодких і свіжих вод та омилися в її священній течії, ми в думках і роздумах повернулися у дні свого дитинства, коли для нас звичною справою було вчитуватися у Священні Писання, де описувалися важливі події, що відбувалися в цій місцевості—уривок про ізраїльтян, коли течія в річці зупинилася, як тільки священики, що несли на плечах священний ковчег, ступили у стрімкий потік; про те, як Ілля, розділивши води, перейшов по сухому руслу на протилежний берег і був забраний з цієї рівнини на небеса вихорем; про Єлисея, як він повернувся, взяв плаща Іллі, що спав з нього, та й вдарив по воді, кажучи: “Де Господь, Бог Іллі?”, і це було втретє, коли вода в Йордані розділилася. Однак інша подія, пов’язана з цим місцем, викликала набагато більший інтерес—хрищення нашого Спасителя, про яке сказано у Писаннях: “Іван ходив, проповідуючи у пустині юдейській, і Ісус прийшов з Галілеї до Йордану, щоб христитись від нього” [див. Матвій 3], і ми були на місці або неподалік нього, де відбувалися ці пам’ятні події, стоячи на березі, дивлячись на вузьку долину, омиваючись у тому самому потоці, який тихо свідчить про ті грандіозні події”3. [Див. рекомендацію 1 на с. 294].

Учення Лоренцо Сноу

Ісус Христос прийшов у цей світ, щоб виконати волю Батька і відкрити нам шлях до миру, щастя і піднесення.

Ця євангелія представлялася у світі в різні часи. Про неї повідомляли пророки. Вони ясно й чітко розуміли, що Ісус був агнцем, заколеним ще до закладин світу [див. Об’явлення 13:8; Мойсей 7:47], і що в належний час Він явиться дітям людським, що Він загине за їхні гріхи і буде розіп’ятий, щоб здійснити план спасіння4.

Коли Ісус лежав у яслах, безпорадне немовля, Він не знав, що Він є Сином Бога і що в минулому Він створив землю. Коли Ірод видав свій наказ, Йому не було нічого відомо про це; у Нього не було сили врятуватися; і [Йосип з Марією] втекли з Ним до Єгипту, щоб зберегти Його від наслідків того наказу. … Він зростав і дорослішав, і в процесі Його зростання Йому було відкрито, Ким Він був і для якої мети Він прийшов у світ. Йому стало відомо, яку славу і силу Він мав перед тим, як прийти у світ5.

Ісус, поки ходив тут по землі, виконуючи Свою місію, казав людям, що Він чинить дива серед них не Своєю власною силою і не Своєю власною мудрістю, а Він тут для того, щоб виконати волю Свого Батька. Він прийшов не прагнути слави людей і не пошани людей, а прагнути шани і слави Свого Батька, Який послав Його. Сказав Він так: “Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви”. [Іван 5:43].

Тож особливістю Його місії і її відмінністю від інших місій було те, що Він прийшов не шукати слави і шани людей, а шукати шани і слави Свого Батька, і виконати роботу Свого Батька, Який послав Його. Саме в цьому й криється секрет Його успіху; саме в цьому й криється секрет успіху кожної людини, яка працює за тим же принципом6.

Ісус Христос, Син Божий, був поставлений колись в умови, в яких від Нього вимагалося докласти найбільших зусиль, щоб виконати необхідне для спасіння мільйонів дітей Бога. Це вимагало найбільших зусиль і рішучості, які необхідно було виявити ще перед тим, як Син Божий зміг пройти через невимовні страждання, принести Себе в жертву, яка була необхідною7.

Ісус, Син Божий, був посланий у світ, щоб ви і я могли отримати ці надзвичайні благословення. Він мав принести велику жертву. Вона вимагала всіх Його сил і всієї Його віри, яку Він міг в собі зібрати, щоб звершити те, що Батько наказав Йому. … І Він виправдав надію, хоч випробування були настільки тяжкими, що на Ньому виступила кров, ніби піт. … Те, що Він відчував, просто неможливо передати. Він Сам каже нам, як це ми знайдемо записаним в 19-му розділі книги Учення і Завіти, що Його страждання були настільки тяжкими, що змусили навіть Його “тремтіти від болю і кровоточити кожною порою, та страждати і тілом, і духом— і Я хотів, щоб Я міг не пити з цієї гіркої чаші і відсахнутися”. Але Він постійно казав у Своєму серці: “Батьку, не Моя, а Твоя нехай станеться воля!” [Див. УЗ 19:15–19]8.

Усі ми залежимо від Ісуса Христа, від Його пришестя у світ, бо це Він відкрив шлях, щоб ми мали мир, щастя й піднесення. І якби Він не доклав тих зусиль, ми ніколи не могли б отримати ці благословення і привілеї, які гарантовані нам в євангелії, завдяки посередництву Ісуса Христа, завдяки зусиллям, які необхідно було Йому докласти. …

Хоч Він і приніс Себе в жертву і виконав Свою частину плану викуплення людей, усе ж без праці самих людей, спрямованої на єдність між Ним і ними, їхнє спасіння ніколи не здійсниться9.

Ми цілком розуміємо, що Ісус Христос перебував тут в тілі і що Він отримав те тіло і тепер перебуває в тілі прославленому, і що ми маємо право на таке ж благословення, таке ж піднесення і таку ж славу10. [Див. рекомендації 2 і 3 на c. 295].

Ісус Христос відвідав землю в останні дні і відкрив небесні істини для нашого спасіння.

Та Істота, Яка перебувала на Небесах, Яка царювала там до сотворіння світу, Яка створила землю і Яка у середині часів зійшла, щоб удосконалити і спасти те, що Нею створено, явилася мені в цьому віці11.

Ми свідчимо цілому світові, що через божественне одкровення, саме через прояви Святого Духа, ми знаємо, що Ісус є Христос, Син Живого Бога, і що так само як Він являвся апостолам давнини, після того як встав з гробниці, Він явився Джозефу Сміту особисто, і Він відкрив йому небесні істини, якими людство може бути спасенним12.

Було двоє людей у Кертлендському храмі, що Його бачили. … Син Божий, Який був убитий юдеями, явився їм, і вони сказали: “Завісу було знято з нашого розуму, і очі нашого розуміння було відкрито. Ми побачили Господа, Який стояв над поручнями кафедри перед нами”. … Під Його ногами було чисте золото. Його обличчя сяяло яскравіше сонця. Його голос був немов шум великої води. Це був голос Єгови, Який казав: “Я перший і останній. Я Той, Хто живе. Я Той, Кого було вбито. Я ваш заступник перед Батьком. Ось, ваші гріхи прощено вам. Ви чисті переді Мною; отже, підійміть свої голови і радійте. Ви побудували цей дім у Моє ім’я. Я прийму цей дім, і Я проливатиму Мій Дух на тих, хто виконує Мої заповіді, і Я не стерплю, щоб цей святий дім було осквернено. [Див. УЗ 110:1–8]. Це був голос Тієї ж Самої особи, Якою знехтували юдеї, і Цю особу там бачили. Тепер я знаю, що це є істинним, як істинним є Бог. Але народи землі не відають про це—про те, що Ісус, Син Божий, прийшов і явився людям, зодягнув їх повноваженням проповідувати Євангелію й обіцяти Святого Духа всім, хто повірить цим принципам і буде дотримуватися їх та отримає знання про істинність їх13. [Див. рекомендацію 4 на с. 295].

Спаситель прийде знову, і ми повинні підготуватися до Його пришестя.

У нас є свідчення про Христа, про те, що Він йде на землю царювати14.

Настане час, і прийде Ісус, і Він явиться серед нас, як і тоді, коли Він явився серед юдеїв, і Він буде їсти й пити з нами і розмовляти з нами, і розкриє таємниці Царства, і розкаже нам те, про що тепер не дозволено говорити15.

Якщо ви їдете в потязі, то поки сидите спокійно і на своєму місці, він везтиме вас туди, куди ви хочете приїхати; але якщо ви зіскочите з потяга, то це буде небезпечно, і вам, можливо, доведеться довго чекати, поки прийде інший потяг. Так само й з нами: якщо ми живемо правильно, виконуємо свою роботу, то рухаємося вперед, до своєї мети, і якщо ми дотримуємося своїх завітів, виконуємо роботу Бога і досягаємо Його цілей, то ми будемо підготовлені на той час, коли Ісус, Син Божий, прийде в честі й славі, і дасть усім тим, хто виявився вірними, всі благословення, на які вони сподівалися, і в тисячу разів більше. …

… Я кажу святим останніх днів: якщо хтось із вас спить, прочитайте слова Спасителя, сказані Ним, коли Він перебував на землі, про десять дів, п’ятеро з яких були мудрими і набрали оливи у свої каганці, і коли прийшов Молодий, то тільки половина дів була готова зустріти Його [див. Матвій 25:1–13; УЗ 45:56–59]. Давайте ж не дозволимо, щоб так сталося з нами, святими останніх днів. Стараймося бути вірними вічним завітам, які ми уклали, і будьмо вірні Богу. Нехай Бог благословить святих останніх днів і проллє на них Свій Дух. Будьте ж віддані своєму Богу, своїй сім’ї, поводьтеся мудро в усьому і працюйте на користь Божого царства, і давайте не опинимося серед нерозумних дів, а виявимося гідними бути серед тих, які будуть увінчані як царі і цариці і царюватимуть у вічності16. [Див. рекомендації 5 і 6 на с. 295].

Рекомендації для вивчення і навчання

Візьміть до уваги ці ідеї, вивчаючи розділ або готуючись до навчання. Додаткові пропозиції див. на сс. vii–x.

  1. Замисліться над словами Президента Сноу про відчуття, які в нього виникли на Святій Землі (с. 289). Чому, на ваш погляд, його думки і роздуми стали “вражаючими та урочистими”, коли він перебував там? Як ми можемо розвивати в собі такі ж почуття до Спасителя, навіть не відвідуючи Святу Землю?

  2. Уважно прочитайте підрозділ, що починається на с. 290, роздумуючи про те, що Ісус Христос зробив для вас. Розмірковуючи над бажанням Спасителя “прагнути шани і слави Свого Батька”, подумайте, що вам потрібно робити, щоб виконувати Божу волю.

  3. На с. 290 Президент Сноу ділиться “секретом успіху”. Як цей секрет допомагає вам?

  4. Прочитайте підрозділ, що починається на с. 292. Як ваше свідчення про Ісуса Христа впливає на ваше життя? Подумайте, як саме ми можемо виконувати свою частину роботи, щоб ділитися свідченням про Ісуса Христа зі світом. Наприклад, що ми можемо зробити, щоб поділитися своїм свідченням зі своєю сім’єю? з тими, хто служить домашніми вчителями або візитними вчительками? з нашими сусідами? з людьми, яких ми зустрічаємо кожний день?

  5. Як ми можемо підготуватися до Другого пришестя Ісуса Христа? (Кілька прикладів див. на сс. 293–294). Як ми можемо допомогти в цьому іншим?

  6. Як вчення Президента Сноу вплинуло на ваше свідчення про Ісуса Христа? Знайдіть способи, щоб поділитися своїм свідченням з членами сім’ї та іншими людьми.

Відповідні уривки з Писань: Лука 12:31–48; 2 Коринтянам 8:9; 2 Нефій 2:7–8; 25:23, 26; Алма 7:11–13; УЗ 35:2; Джозеф Сміт—Історія 1:17

Допомога вчителю: “Попросіть учнів вибрати якийсь один з підрозділів і прочитати його про себе. Запропонуйте їм зібратися в групи по двоє-троє з тих, хто вибрав той самий підрозділ, і обговорити вивчене” (с. ix цієї книги).

Посилання

  1. Лист Бригама Янга і Деніела Х. Уеллса до Джорджа А. Сміта, в Correspondence of Palestine Tourists (1875), 1–2.

  2. В Correspondence of Palestine Tourists, 205.

  3. В Correspondence of Palestine Tourists, 236–237.

  4. Deseret News, Jan. 24, 1872, 597.

  5. В Conference Report, Apr. 1901, 3.

  6. Deseret News, Dec. 8, 1869, 517.

  7. В Conference Report, Oct. 1900, 2.

  8. Millennial Star, Aug. 24, 1899, 531.

  9. Deseret News, Mar. 11, 1857, 3; в оригіналі с. 3 невірно позначена як с. 419.

  10. Deseret News, Nov. 22, 1882, 690.

  11. В Journal History, Apr. 5, 1884, 9.

  12. Deseret News: Semi-Weekly, Jan. 23, 1877, 1.

  13. Millennial Star, Apr. 18, 1887, 245.

  14. Deseret News, Apr. 11, 1888, 200; з детального переказу виступу Лоренцо Сноу на генеральній конференції у квітні 1888 р.

  15. В Conference Report, Apr. 1898, 13–14.

  16. Millennial Star, Apr. 18, 1887, 244–46.

“Ми свідчимо цілому світові, що завдяки божественному одкровенню, так, саме завдяки проявам Святого Духа, ми знаємо, що Ісус є Христос, Син Живого Бога”.

Наприкінці 1872 р.—на початку 1873 р. старійшина Сноу разом з іншими подорожував по Святій Землі.

Президент Сноу закликав святих наслідувати приклад п’яти мудрих дів з притчі Спасителя про десятьох дів.