Прийдіть до Христа
Слова “прийдіть до Христа” є запрошенням. Це—найважливіше запрошення, яке ви можете запропонувати іншій людині. Це—найважливіше запрошення, яке людина може прийняти. З початку Відновлення євангелії у цьому розподілі це стало наказом, який Ісус Христос дав Своїм представникам. Їм було наказано “застерігати, роз’яснювати, напучувати, і вчити, і запрошувати всіх прийти до Христа”1.
Кожен член Церкви, укладаючи завіт хрищення, стає послідовником, який обіцяє бути свідком Ісуса Христа в усі часи і в усіх місцях, де він може бути2. Мета нашого свідчення—запрошувати людей прийти до Нього.
Усі ми повинні мати велику зацікавленість у тому, щоб навчитися ефективно робити це запрошення. Ми з досвіду знаємо, що будуть люди, які не приймуть його. Зовсім небагато людей відгукнулися, коли Сам Спаситель звертався із запрошенням під час Свого земного служіння. Але великою була Його радість за тих, хто розпізнав Його голос. І великою буде наша радість, коли ті, кого ми запрошуємо, прийдуть до Нього.
Знати, що Він є дорога
Варто поміркувати над тими випадками в нашому житті, коли люди відгукувалися на запрошення. Я помітив певну модель, за якою люди приймають це запрошення. У кожному випадку Святий Дух виявляв їм принаймні три істини. Послідовність подій може відбуватися не в такому порядку, який я вкажу, але вони всі впливають на серце тих, хто по-справжньому приходить до Христа.
По-перше, вони відчувають, що єдиний шлях до щастя, якого вони прагнуть найбільше у цьому житті та в світі прийдешньому—це Ісус Христос. Вони починають вірити цим словам з Книги Мормона: “Так, бачите, я кажу вам, що як ці речі істинні, і як Господь Бог живий, немає іншого імені, даного під небесами, як тільки Цього Ісуса Христа, про Якого я говорив, що Ним би людина могла спастися”3.
Це запевнення нелегко відчути у світі, в якому багато голосів кажуть, що немає Бога, немає гріха, а щастя можна знайти в насолоді. Але наші голоси можуть бути більш сильними, якщо ми зможемо здобути дар приносити упевнене свідчення про те, що Ісус є Христос і Спаситель світу. Це свідчення стане більш потужним, коли ви особисто побачите, як Спокута Ісуса Христа діє у вашому житті. Якщо ви часто будете розмірковувати про те, як Його Спокута змінила ваше життя, і якщо ви будете часто дякувати, то побачите, що ваше свідчення стає досить сильним, щоб зворушувати серця інших людей. Якщо ті, кого ви запрошуєте, відчувають силу вашого свідчення, то вони згодом приймуть Його як свого Господа і Спасителя. І після того як вони Його приймуть, тепло огорне і їхнє серце, і ваше.
Укласти завіт і виявляти послух
По-друге, ті мої знайомі, які дійсно прийшли до Нього, уклали завіти слухатися Його і йти за Ним. Це може початися з дотримання простих зобов’язань, наприклад, читати Книгу Мормона чи ходити на причасні збори. Це повинно основуватися на їхній вірі в те, що Ісус є Христос і Спаситель. Коли вони дотримуються зобов’язань, основаних на вірі, вони щось відчувають. Вони, можливо, не зможуть висловити ті почуття словами, але вони почуватимуть себе краще. Послух навіть у малому приносить благословення від Бога. А з часом вони починають відчувати покаяння у серці і бажання укласти завіт хрищення, взяти на себе ім’я Спасителя і очиститися від гріхів.
Люди приймають це важливе рішення з багатьох причин. Спочатку людина, яку ми навчали, може не бачити необхідності у хрищенні. Зрештою, вона все життя намагалася бути хорошою. Вона не вчинила серйозного гріха. Ще дитиною вона христилася в іншій церкві. Але тоді у свідомості виникає дві думки. Перша—Спаситель охристився з послуху, бо ніколи не грішив. Інша—людина хоче взяти зобов’язання перед Спасителем, звернувшись до повноважень істинного священства, так само, як Спаситель пішов до Івана, щоб охриститися.
Ще один юнак, якого ми навчали, вирішив охриститися, бо мав скрушене серце через смуток за свої гріхи. Коли він вийшов із вод хрищення, він обхопив мене руками, по його щоках текли сльози, і він сказав мені на вухо: “Я—чистий. Я—чистий”.
Рішення цих людей укласти завіт хрищення основувалося на простій вірі. Вони знали, що коли будуть дотримуватися завіту виконувати заповіді Спасителя, Він буде дотримуватися Свого завіту вести їх до вічного життя. Вони були готові прийти до Нього, щоб змінитися, йти за Ним, а з часом стати такими як Він.
Намагатися бути, як Він
Це веде до третьої зміни, яку я спостерігав у житті тих, хто по-справжньому прийшов до Нього. Вони намагаються бути, як Він. Вони намагаються робити іншим те, що, як вони знають, робив би Він. Ми з вами бачили цю зміну, яка відбувалася у сповнених віри людей після їхнього хрищення і отримання Святого Духа. Одного разу на місії ми з напарником пішли відвідати сім’ю, яку навчали й охристили усього кілька тижнів тому. Батьки завели нас у цокольне приміщення свого дому, щоб показати кімнату. То була кімната однієї з їхніх двох дочок. Але зараз та дочка переселилася в кімнату своєї сестри. Кімната, яку вона звільнила, була наповнена всім, що знадобиться сім’ї за надзвичайних обставин.
Ми не навчали їх про підготовку до надзвичайних ситуацій. Коли ми запитали, чому вони зробили таку нелегку справу так швидко, то у відповідь почули, що прочитали в церковному журналі про те, що Господь хоче, аби всі сім’ї були готові попіклуватися про себе і про інших. Вони запитали: “Хіба не роблять цього святі останніх днів?”
Та проста віра поширювалася на все, що, як вони відчували, Спаситель очікував від них. І їхнє бажання йти за Ним тривало. І воно змінило їх. Вони завжди були добрими, намагалися допомагати іншим. Але та здатність виявляти милосердя зростала. І за таким зразком жили всі, кого я знав, хто продовжував іти до Нього протягом усього життя.
Іноді ми говоримо про утримання членів у Церкві, ніби ми тримаємо їх. Ми можемо і повинні бути друзями тим, хто вирішив прийти до Нього. Вони можуть занепадати духом, коли приходять випробування, як це завжди й буває під час випробувань. Однак ми повинні пам’ятати, що найкращими і найвірнішими з їхніх друзів є Спаситель і Його Батько, Який є також і їхнім Батьком. Небесний Батько і Спаситель пошлють їм Святого Духа, щоб втішити їх і підтримати їхню віру, якщо вони будуть смиренно слухатися. Наприклад, коли ви йдете на візитне чи домашнє вчителювання з новим членом Церкви, то, давши йому можливість помолитися, навчати або призначити зустріч, ви можете його тим самим більше зміцнити, ніж просто сказавши про свою любов. Ви задієте небесні сили. І це допоможе новому члену Церкви подолати випробування і захистить від гордині, коли благословення почнуть приходити, а вони прийдуть.
Зміна серця
Відбудеться ще одне чудо. Коли ви від усього серця будете запрошувати людей прийти до Христа, ваше серце буде змінюватися. Ви будете виконувати Його роботу для Нього. Ви побачите, що Він дотримується Своїх обіцянь бути в єдності з вами під час вашого служіння. Ви зможете пізнати Його. І з часом ви станете такими, як Він, і будете “вдосконалю[ватися] в Ньому”4. Допомагаючи іншим прийти до Нього, ви побачите, що ви самі прийшли до Нього. Якщо ви хочете бути поруч з Ним, відчувати Його мир, ви найкраще досягнете цього, служачи Йому.
Це Він сказав:
“Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,—і Я вас заспокою!
Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий,—і знайдете спокій душам своїм.
Бо ж ярмо моє любе, а тягар Мій легкий!”5
Я свідчу, що Він виконує це обіцяння для тих, кого ми запрошуємо до Нього. І Він дотримується цього обіцяння для тих, хто служить Йому, запрошуючи інших прийти до Нього.