Одного розуму, одного серця
Щороку Товариство Допомоги Київського Українського колу проводить традиційний захід, присвячений дню народження Товариства допомоги Церкви, який ми святкуємо 17 березня. Цей рік не став винятком. Але пандемія, що охопила весь світ, внесла свої корективи. Саме ця ситуація спонукала президентство ТД Київського Українського колу шукати нові способи організації та проведення такого заходу. Обмірковуючи, в якому форматі проводити цю конференцію, члени президентства в молитві просили у Господа поради.
Відповідь надійшла неочікувано: сестра Окумура, яка служить на місії разом зі своїм чоловіком у Східноєвропейській території за програмою Служби сім’ї СОД, запропонувала провести цей захід разом із сестрами з її рідного приходу Кофу, колу Мачида, Японія.
Ця пропозиція надихнула. Тему для конференції обрали з огляду на ситуацію, в якій зараз живемо—“Нові умови—нові можливості служіння”.
У зв’язку з тим, що ця конференція проходила у новому форматі, потрібно було організувати підготовку та залучити Товариства допомоги всіх 11-ти приходів Київського колу і сестер приходу Кофу.
Підготовка до конференції тривала п’ять тижнів. І ось 20 березня 2021 року о 10 годині ранку за часом у Києві було розпочато довгоочікуваний захід. До заходу приєдналося майже 300 сестер з Японії та України.
Японські сестри ділилися уривками з Писань, які їм допомагають долати труднощі. Українські сестри розповіли про те, як служать у нових умовах.
Сестри навіть підготували музичний номер—гімн «Ми сестри в Сіоні», який виконували разом сестри з України і Японії. Усіх бажаючих українських і японських сестер попросили заздалегідь зробити відеозапис гімну, а всі записи було об’єднанано в чудовий хор, який прозвучав дуже зворушливо.
Вже стало традицією на заходах Товариства допомоги влаштовувати виставку творчих робіт сестер. Ця конференція не була винятком. Ми мали можливість потрапити на віртуальну виставку. Усього було отримано 200 фотографій творчих робіт!
Наприкінці конференції всіх очікував сюрприз. Для українських сестер японські сестри українською мовою продекламували перший куплет гімну «Я йтиму за Христом», а для японських сестер Лада Коник склала своє свідчення японською мовою.
І підготовка, і проведення заходу принесли велику радість. А найголовніше—хоча може здаватися, що пандемія роз’єднує людей,—Господь підготував усі засоби, щоб об’єднувати нас.
Ці збори надихнули сестер і допомогли їм зрозуміти, що у них є велика сила чинити добрі справи за будь-яких умов, і як багато спільного мають Божі діти, де б вони не жили.