Повідомлення для Місті

Виступаючи на генеральній конференції у жовтні 1975 року, я відчув спонукання звернутися у своїй промові до дівчинки з довгим білявим волоссям, яка сиділа на балконі Скинії. Я попросив присутніх звернути увагу на неї і відчув, що цій дівчинці потрібно почути послання, з яким збирався звернутися.

Після цієї сесії я повернувся у свій кабінет і побачив, що там на мене чекають—дівчинка, яка назвалася Місті Уайт, і її дідусь, бабуся та тітка. Вітаючись з ними, я впізнав Місті—це вона сиділа на балконі і до неї я звертався у своєму виступі.

Я дізнався, що їй скоро виповниться вісім років, і її беруть сумніви—христитися їй чи ні. Вона схиляється до того, щоб христитися, і її дідусь та бабуся, з якими вона живе, теж хотіли б, щоб вона христилася, але її малоактивна в Церкві мама пропонує почекати з цим, поки їй не виповниться 18 років. Місті сказала дідусю і бабусі: “Якщо ми поїдемо на конференцію, то, може, Небесний Батько дасть мені знати, що я маю зробити”.

Під кінець нашої розмови після сесії бабуся Місті мені сказала: “Гадаю, Місті хотіла б вам щось сказати”. І ця чудова дівчинка сказала: “Брате Монсон, виступаючи на цій конференції, ви відповіли на моє запитання. Я хочу, щоб мене охристили!”

Сім’я повернулася в Каліфорнію, Місті була охрищена і конфірмована членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.