2008
Від покоління до покоління
Вересень 2008 р


Від покоління до покоління

Що ви будете робити з отриманим духовним знанням?

Якщо ви читали перший вірш у Книзі Мормона, тоді вам уже щось відомо про 17-річного Хуана Ордоньєса і його 15-річну сестру Майру з приходу Пачітоль, Гватемальського колу Пацісія.

Хуан, Майра та їхні семеро старших братів і сестер були народжені “від порядних батьків”, які передали дітям навички, необхідні для виживання сім’ї: фермерство, вміння виготовляти тортильї, а також мову предків—какчікель.

Але це не єдине, що поєднує цю сім’ю з сім’єю Нефія. Батьки Хуана і Майри розуміють, що важливо навчати не лише навичкам фізичного виживання, але і передати “знання про благодаті і таємниці Бога” (1 Нефій 1:1).

Хоча батьки багатьох підлітків не схожі на Легія і Сарію і не навчають євангелії (див. бокову вставку на с. 47), проте Хуан, Майра та інші, чиї батьки переймаються тим, щоб навчати дітей євангелії, ставлять собі таке запитання: “Чи будемо ми такими учнями, як Нефій, який слухав, застосовував євангельські істини і передавав їх іншим? А, може, ми будемо, як Ламан і Лемуїл, які отримували те саме знання, але не хотіли шукати істину самостійно й не могли її передати?

Як передається знання?

Хуан не пам’ятає, скільки йому було років, коли він почав працювати з татом у полі. “Діти ходили зі мною змалечку,—розповідає Хоель, батько Хуана.— Вони навчалися, спостерігаючи за роботою, а потім починали робити, що могли, в залежності від фізичної сили і здібностей”.

Майра навчалася робити тортильї таким самим чином: вона спостерігала за мамою і сестрами, поки не стала досить дорослою, щоб самій братися за роботу й допомагати.

Але вміння орати, садити, виготовляти тортильї—це не єдине, що передається від одного покоління до наступного. Коли Кармела—мати Майри—місила і розкачувала тортильї, вона також формувала характер своєї дочки. Коли брат Ордоньєс орав землю, садив рослини, обробляв їх, то те ж саме він робив і з серцем свого сина, Хуана.

Спільний час, проведений сім’єю, допомагав дітям бачити не лише те, як батьки працюють, але і як вони живуть. І як тільки з’являлася нагода, батьки й під час роботи обговорювали євангельські теми.

Однак не завжди достатньо лише спостерігати за процесом і навіть щось робити. У сім’ї, яка першою описується у Книзі Мормона, Ламан і Лемуїл чули від свого батька те ж саме, що й Нефій, і вони навіть пішли й робили те, що казав батько. Але їм не вистачало чогось дуже важливого, того, що мають Хуан і Майра—бажання навчатися.

Як сильно ви цього хочете?

Хуан і Майра живуть у Пацісії. Це какчікельська громада на відстані кількох годин подорожі від Гватемали—столичного міста. Оскільки більшість тих, хто купують їхні тортильї і запрошують виорати їхнє поле, не розмовляють іспанською, Хуану й Майрі було важливо вивчити мову какчікель.

Проте не всі так вважають. Какчікель не викладають у школах. Мова передається з покоління в покоління упродовж віків. Однак у кожному наступному поколінні є багато таких, хто не хоче її вивчати або вважають, що вона їм не потрібна.

Бажання знати—це ключ не лише до вивчення мови. Легій хотів, щоб кожен член сім’ї самостійно дізнався, що євангелія істинна, але не всі члени його сім’ї хотіли це знати. Крім того, що Нефій слухав батька і робив те, про що його просили, він хотів самостійно про це дізнатися (1 Нефій 10:17). Ламан і Лемуїл, хоча й слухалися батька, але робили це знехотя (див. 1 Нефій 2:11–12). Вони не були зацікавлені в тому, щоб зробити зусилля й дізнатися самостійно, кажучи: “Господь не відкриє нам нічого про те” (див. 1 Нефій 15:8–9).

Не розірвіть ланцюжок

Коли діти підростали, брат і сестра Ордоньєс часто запитували себе, чи будуть діти їх слухати. Чи виявлятимуть вони послух? Чи будуть, подібно до Нефія, мати бажання навчатися? Чи передадуть знання євангелії своїм дітям?

Може, ще дуже рано про це казати, але брат і сестра Ордоньєс мають причину на це сподіватися.

Їхні старші діти почали передавати своє знання євангельських істин. І молодші також розуміють важливість передачі знань. “Іноді важко приймати пораду від батьків,—каже Хуан.— Але я вдячний за їхню допомогу”.

“Вони не лише навчили мене готувати боби й тортильї,—каже Майра.— Вони навчили мене правильної дороги—йти за Богом”.