Сила старанного навчання
В Ученні і Завітах Господь радить: “Отже, нехай кожна людина вчить” і вчить “з усією старанністю”, бо того, хто не вчиться, “не будуть вважати гідним вистояти” (УЗ 107:99–100).
У Писаннях є 144 посилання на навчання. Ось кілька з них:
“Проте навчився послуху з того, що вистраждав був” (Євреям 5:8).
“Вчися мудрості змолоду; так, вчися змолоду виконувати заповіді Бога” (Алма 37:35).
“[Вчіться] бути мудрішими за нас” (Мормон 9:31).
“Учись від Мене і слухай Мої слова” (УЗ 19:23).
“Прагніть знання саме через навчання і також через віру” (УЗ 88:118).
“Навчатися, і вивчати, і знайомитися з усіма добрими книгами, і з мовами, язиками і людьми” (УЗ 90:15).
“Прагн[іть] старанно навчитися мудрості і знайти істину” (УЗ 97:1).
Розмірковуючи над цією божественною настановою, важливо розглянути, як відбувається навчання євангелії. Навчання євангелії вимагає ретельного роздумування, вивчення і молитви. Однак важливо пам’ятати, що кожен з нас є двоїстим створінням: особою, що має і тіло, і дух. Оскільки ми є духовними особами, важливо, щоб ми навчалися силою Духа.
Навчайтеся через Духа
Пророк Джозеф Сміт навчав: “Усе, що Бог у Своїй безмежній мудрості вважає за необхідне і належне відкрити нам, … відкривається нашим духам саме так, наче у нас взагалі не було тіл; і ці одкровення, які спасуть нашу душу, спасуть і наші тіла”1.
В Ученні і Завітах Господь звертає ще більшу увагу на Свій божественний зразок викладання і навчання:
“Отже, чому ж ви не можете зрозуміти і знати, що той, хто сприймає слово Духом істини, сприймає його так, як воно проповідується Духом істини?
Отже, той, хто проповідує, і той, хто сприймає, розуміють один одного, і обидва напучуються і звеселяються разом” (УЗ 50:21–22).
Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, наголошував на благословеннях, які можна мати, наслідуючи цей взірець, і пояснював, що означає розуміти і напучуватися: “Дієслово розуміти стосується того, що ми чуємо. Це послання є однаковим для всіх. Дієслово напучуватися стосується того, що повідомлялося Святим Духом. Це послання може відрізнятися і пристосовуватися Духом до потреб кожної людини”2.
У 2 Нефії 33:1 Нефій нагадує нам про ще один аспект навчання через Духа: “Коли людина говорить силою Святого Духа, сила Святого Духа доносить це до сердець дітей людських”. Яке величне обіцяння! Однак воно здійснюється лише тоді, коли ми запрошуємо у своє життя Спасителя.
Спаситель стоїть біля дверей і стукає (див. Одкровення 3:20). Святий Дух стоїть біля дверей і стукає (див. 2 Нефій 33:1–2). Усе, що нам потрібно зробити—скористатися свободою волі і запросити Їх.
Що означає старанно навчатися
Під час всесвітніх зборів навчання провідництва, присвячених викладанню і навчанню, що відбулися в лютому 2007 р., президент Бойд К. Пекер, президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, дав конкретні пояснення щодо того, як ми можемо запрошувати інших старанно навчатися. Я б хотів коротко розповісти про те, чого навчився з виступу президента Пекера про навчання.
По-перше, президент Пекер навчав, що старанний учень—це той учень, який хоче навчатися. Ми виявляємо таке бажання, коли здатні до навчання і коли навчаємося без примусу. Коли ми не хочемо вчитися і прислухатися до зауважень, то ображаємо Духа і обмежуємо свої можливості зростання і розвитку.
По-друге, нам потрібно молитися—особливо про конкретні речі. В молитвах просіть допомоги у вирішенні загальних і конкретних потреб як для себе, так і для вчителів. Сказане вчителем може бути не зовсім правильним. Його слова й висловлювання можуть бути невпевненими і нечіткими. Але це не стосується Святого Духа. Тому кожен з нас може молитися за себе й за вчителя: “О Батьку! Учитель не знає, які у мене зараз труднощі й проблеми. Допоможи йому чи їй навчати мене правильно”. Якщо ви будете робити це як учень, то почнете отримувати відповіді.
По-третє, і це дуже важливо: слухайте. Особливо президент Пекер заохочував нас слухати більш досвідчених людей: “Я рано зрозумів, що дуже важливо прислухатися до досвіду старших людей. … Пам’ятаю, що у Кворумі дванадцятьох Легранд Річардс не міг ходити так швидко, як інші Брати, і я завжди чекав його, відкривав для нього двері, я разом з ним повертався в приміщення. Якось один з Братів сказав: “О, як добре, що ви піклуєтеся про брата Річардса”. А я собі подумав: “Ви не знаєте моєї вигоди в цьому”, а ця вигода була в тому, що коли ми поверталися назад, я слухав його. Я знав, що він міг пам’ятати Уілфорда Вудраффа, і він розповідав [про нього]”3.
Більше того, слухайте не лише те, що сказано, але й те, що не сказано: нечутні спонукання Святого Духа. Кожне з них є важливим. Сподіваюся, що ви завжди здатні почути те, що не сказано вчителем. Якщо це так, Святий Дух пристосує послання до ваших потреб.
По-четверте: під час слухання важливо упорядкувати те, що ви вивчаєте. Зверніться до почутого і зробіть його своїм, записавши і доповнивши його. Якщо ви дійсно хочете переконатися, що засвоїли урок, знайдіть людину, якій зможете його викласти. Загалом, поки ви не проговорите те, чого навчилися, ви не засвоїте його по-справжньому. Докладіть зусиль, щоб упорядкувати здобуті знання. Це того варте.
Підготовка до навчання
Крім роботи в класі, ми можемо робити багато іншого ще до того, як прийдемо на урок, щоб наше навчання було старанним.
Президент Пекер радив “рано вставати,… а потім вранці на свіжу голову поміркувати. Саме тоді приходять ідеї”4. Я знаю, що це правда. Якщо ми встаємо рано, щоб навчатися, молитися, розмірковувати і слухати—одкровення прийде.
Також вчасно приходьте на збори, особливо причасні збори, які є одними з найбільш духовних у Церкві. Коли ви прийшли, будьте благоговійними. Будьте відкритими для одкровення. Приходьте і слухайте прелюдію. Не шукайте, з ким поговорити. Приходьте як старанний учень і підготуйтеся для отримання одкровення.
Крім того, ми можемо взяти зобов’язання навчатися незважаючи на те, чи добре навчає учитель або промовець. Багато років тому Президент Спенсер В. Кімбол (1895–1985) зазначив: “Збори свідчення є одними з найкращих зборів у [Церкві] за цілий місяць, якщо у вас є Дух. Якщо вам нудно на зборах свідчень, то щось не в порядку з вами, а не з іншими людьми. Ви можете підвестися і скласти своє свідчення і зрозуміти, що це були найкращі збори цього місяця, але, якщо ви будете сидіти собі і рахувати граматичні помилки чи сміятися з людини, яка не може чітко висловитися, вам буде нудно. … Не забувайте це! Ви маєте боротися за свідчення. Ви маєте боротися постійно!”5
Це дуже глибоке спостереження.
Якнайкраще скористайтеся можливостями
Найголовніше—не відступайте. Президент Пекер постійно наголошував на цьому у своєму інтерв’ю. Не здавайтеся. Навчайтеся наполегливо. Якнайкраще скористайтеся усіма можливостями для навчання.
Багато років тому старійшина Меріон Д. Хенкс, у бутність помічником Кворуму Дванадцятьох Апостолів, говорив, що здатність скористатися всіма можливостями для навчання може принести великі плоди. Старійшина Хенкс розповів історію про Луїса Агасіса, видатного натураліста, до якого підійшла одна звичайнісінька жінка. Вона ніколи не була у шлюбі й доводила, що ніколи не мала можливості навчатися. У відповідь доктор Агассі попросив її подумати над тим, які можливості для навчання вона мала:
“Чим ви займаєтеся?—запитав він.
—Я чищу картоплю й ріжу цибулю.
—Пані,—сказав він, де ви знаходитеся, виконуючи цю цікаву, але просту роботу?
—Внизу на східцях, що ведуть на кухню.
—А на що ви ставите ноги?
—На глазуровану цеглу.
—Що ви знаєте про глазуровану цеглу.
—Нічого, пане.
—І як довго ви так сидите?—запитав він.
—15 років,—відповіла вона.
—Пані, ось моя візитка,—сказав доктор Агассіс.—Чи не напишете ви мені листа, в якому розповісте про якості глазурованої цегли?
Жінка серйозно поставилася до завдання. Вона прочитала все, що знайшла про цеглу й кахлі, а потім надіслала доктору Агассісу доповідь на цю тему на 36 сторінках”.
Старійшина Хенкс далі продовжував:
“Від доктора Агассіса прийшла відповідь: “Шановна пані! Це найкраща стаття на цю тему, яку я читав у своєму житті. Якщо ви люб’язно погодитеся змінити три слова, позначені зірочкою, то я опублікую цю статтю і заплачу вам гроші”.
Невдовзі надійшов лист з 250 доларами, а в кінці листа олівцем було написано прохання: “А що знаходиться під цеглою?” Жінка знала ціну часу й відповіла одним словом: “Мурахи”. Він написав у відповідь: “Розкажіть мені про мурах”. …
Прочитавши багато літератури, попрацювавши з мікроскопом і провівши глибокі дослідження, та жінка сіла й написала доктору Агассісу роботу на 360 сторінок. Він опублікував книгу й надіслав їй гроші, а жінка поїхала подорожувати в країни, про які мріяла, поки виконувала свою роботу”6.
Старанне навчання і небажання задовольнятися посередністю є дуже важливими.
Ми можемо бути кращими учнями, а кращі учні згодом стануть кращими вчителями. Я хочу наслідувати приклад Спасителя—взірцевого вчителя. Але завдяки чому Він став взірцевим учителем? Спочатку він був учнем. Нехай Господь благословить кожного з нас у бажанні наслідувати Його і ставати кращими учнями.