Шукаючи знань, зміцнюйте віру

Ви зараз на тому етапі життя, коли вам є з чого вибирати, перш ніж прийняти найважливіші рішення у житті. Ці рішення є ключем до вашого майбутнього і вашого щастя.

Пророк Легій під кінець життя навчав: “Бо певно є потреба в тому, щоб була протилежність у всьому” (2 Нефій 2:11).

Він продовжує далі: “Отже, люди вільні, коли вони в плоті; і все необхідне для людини надається їм. І вони вільні вибирати волю і вічне життя через великого Посередника для всіх людей, або вибирати неволю і смерть, що чекають на вас у полоні та під владою диявола; бо він прагне всіх людей зробити так само нещасними, як сам” (2 Нефій 2:27).

Ми знаємо, що через план спасіння почалася війна на небесах, тож не дивно, що релігійні принципи, які викладаються в цьому, останньому, розподілі, зазнають неймовірно жорстких нападів.

Президент Гордон Б. Хінклі (1910– 2008) дав вам таке обіцяння: “Ось ви на порозі дорослого життя. Ви… турбуєтеся про навчання. Ви турбуєтеся про шлюб. Ви турбуєтеся багато про що. Я обіцяю вам, що Бог не зречеться вас, якщо ви ходитимете Його стезями, керуючись Його заповідями”¹.

В основі кожного важливого рішення і вибору лежить ваше свідчення про Ісуса Христа і Відновлення Його євангелії через пророка Джозефа Сміта. Книга Мормона є важливою складовою цього свідчення.

Коли мені було 15 років, я зрозумів важливість свідчення про Книгу Мормона, про Джозефа Сміта і Спасителя й усвідомив, як воно впливає на наш вибір.

Моєму братові Джо було 20 років. То було за часів війни в Кореї, тому лише один юнак з кожного приходу міг поїхати на місію. Решта мали бути готові до призову в армію. Один юнак з нашого приходу вже поїхав на місію на початку року; день народження мого брата був у вересні, тож він не сподівався, що матиме нагоду служити на місії.

Наш президент колу подзвонив братові й сказав, що оскільки один приход не скористався можливістю послати когось на місію, нею може скористатися мій брат. Місіонери в той час покликалися в 20-річному віці, а брат щойно подав документи на медичний факультет. Він був хорошим студентом. Наш батько, який у той час був неактивним у Церкві, зробив усе необхідне, щоб оплатити братове навчання, тому його засмутила розмова з президентом колу. Батько порадив Джо не їхати. Він сказав, що Джо принесе більше користі, якщо навчатиметься на медичному факультеті.

Це питання гаряче обговорювалося в нашій сім’ї. Того вечора ми з братом довго розмовляли, яке ж рішення прийняти. Він був на п’ять років старший, тому, головним чином, говорив він. Поміркувавши, ми прийшли до такого висновку: якщо Ісус Христос був великою людиною, але не Богом, якщо Джозеф Сміт був чудовим учителем, але не пророком, і якщо Книга Мормона містить чудові поради, але не є словом Бога, тоді батько правий—краще піти навчатися на медичному факультеті. Але якщо Ісус Христос є Богом, якщо Джозеф Сміт—пророк і якщо Книга Мормона є словом Божим, тоді більш важливо прийняти покликання проповідувати євангелію.

Того вечора, як ніколи раніше, я хотів отримати відповіді на ці запитання. Я завжди вірив у божественність Ісуса Христа. Я вірив у Джозефа Сміта і Книгу Мормона, але я хотів отримати підтвердження від Господа. Того вечора, коли я молився, Дух приніс свідчення моїй душі про Спасителя і про істинність Книги Мормона, а також про те, що Джозеф Сміт був пророком. Мій брат отримав таке саме свідчення і прийняв рішення служити на місії. До речі, коли брат повернувся з місії, він пішов навчатися на медичний факультет. Коли мені виповнилося 20 років, батько з радістю сприйняв моє служіння на місії.

Прагнучи як віри, так і знань, ми повинні бути смиренними. Яків навчав:

“О який же підступний план Злого! О пихатість, і кволість і безглуздість людей! Коли вони освічені, вони думають, що вони мудрі, і не прислухаються до порад Бога, бо вони відкидають їх геть, припускаючи, що вони знають самі. …

Але бути освіченим добре, якщо прислухаєшся до порад Бога” (2 Нефій 9:28–29).

Одна з причин того, чому ми маємо бути смиренними, коли йдеться про знання, полягає в тому, що знання постійно змінюються. Як я вже казав, мій брат Джо є лікарем. Зараз йому вже за 70. Він здавав екзамен для підтвердження кваліфікації 6 разів. Сміючись, він розповідав, що питання не змінювалися упродовж 35 років, але відповіді на них змінювалися. 35 років тому на екзамені типове запитання з набором відповідей звучало приблизно так: Яка основна причина виникнення виразки шлунка? Відповіддю був стрес. Сьогодні відповідь на це запитання інша: виразку викликають бактерії, які живуть і розвиваються у тканинах шлунку. Як бачите, запитання залишилося незмінним, але багато відповідей змінилися. Це стосується багатьох галузей знань.

Я навів цей приклад не для того, щоб ваше бажання здобувати знання зменшилося. Знання є дуже важливими. Знання є важливими в усіх сферах життя. Нам дуже пощастило жити в епоху розвитку технічної революції.

Знання завжди відігравали важливу роль, і сьогодні ми стоїмо на порозі відкриття нових неймовірних технологій. Звичайно ж, ця технічна революція може принести величезну користь Церкві й вашим ближнім. Знання, незалежно від того, є воно старим чи новим, має велике значення.

На всесвітніх зборах навчання провідників Президент Хінклі сказав:

“Нам не треба нагадувати, що ми живемо в дуже складну добу історії світу. [Моральні] норми знижуються повсюди. Здається, не залишилося нічого святого.

…Я не впевнений, що в часи Содому і Гоморри ситуація була гіршою. …Наш Батько, мабуть, плаче, дивлячись на своїх неслухняних синів і дочок”.

Але, з притаманним йому оптимізмом, Президент Хінклі далі сказав:

“Ми не повинні здаватися. Ми не повинні падати духом. Ми не повинні пасувати перед силами зла. …Якщо для цього доведеться залишитися на самоті, ми маємо зробити це.

Але ми не залишимося на самоті”².

Пророки не кажуть лише про сьогодення. Вони дають нам пораду, що благословить нас і наших дітей у майбутньому та у вічностях.

Якщо ми будемо йти за пророком, то можемо дивитися у майбутнє з великим оптимізмом.

Виправдання неправильного вибору не дасть ніякої користі, а покаяння принесе свої позитивні наслідки. Ті, хто каються, отримають особливі благословення Спокути. Без Спокути вічний принцип справедливості вимагав би покарання (див. Алма 42:14). Завдяки Спокуті для тих, хто покаявся, милість перемагає і дає їм можливість повернутися в присутність Бога (див. Алма 42:15).

Я вперше почав розуміти значення Спокути, коли помирав мій дідусь. По закінченні юридичного факультету я навчався в Каліфорнії, щоб здати екзамен для отримання ліцензії на право займатися юридичною практикою. У той час подзвонила моя мати і сказала, що якщо я хочу побачити свого дідуся ще до того, як він помре, то мені слід приїхати в Юту. Дідусь, якому було 86 років, дуже хворів. Він був радий побачити мене і поділитися своїм свідченням.

Він переймався трьома речами:

1. Він дуже любив своїх 10 дітей. Усі вони були хорошими людьми. Він хотів, щоб усі вони були гідні відвідування храму.

2. Його батько був одним з молодих чоловіків, які перенесли членів загону Мартіна через Світвотер-рівер. Батько помер, коли моєму дідусеві було 3 роки, і він чекав на ту мить, коли зустрінеться з ним. Дідусь сподівався, що його батько й інші члени сім’ї схвалять його життя.

3. І, останнє й найважливіше, він сказав мені, як чекає на зустріч зі Спасителем. Він називав Спасителя “Охоронцем воріт”, як сказано в 2 Нефій 9:41. Він сподівався, що достатньо покаявся, аби бути гідним Спасителевої милості.

   Усі ми грішимо і лише завдяки Спокуті можемо здобути милість і жити з Богом. Я й до сьогодні пам’ятаю ту велику любов, яку відчував мій дідусь до Спасителя, і його вдячність за Спокуту.

   Я свідчу про божественність Спасителя і реальність Спокути. Я сподіваюся, що ви з молитвою будете приймати важливі рішення, які постають перед вами.