Спаситель і причастя

Зображення

A young man taking the sacrament.

Про що ви думаєте, коли їсте причасний хліб і п’єте причасну воду або коли готуєте, благословляєте чи розносите причастя? Багато з нас розмірковують над нашими завітами і тим, як ми живемо. Ми думаємо про наші гріхи і молимося про прощення та вирішуємо чинити краще.

Це важливі аспекти обряду причастя. Крім того, є дещо ще, над чим слід міркувати—щось настільки важливе і настільки особливе, що воно увійшло в причасні молитви. Це пам’ятати Ісуса Христа, Сина Бога, Спасителя світу. Ті, хто їсть хліб, обіцяють “їсти в пам’ять тіла … Сина” і “завжди пам’ятати Його” (УЗ 20:77). Так само, ті, хто п’є воду, обіцяють пити “в пам’ять крові … Сина” і, що “вони завжди пам’ятають Його” (УЗ 20:79).

Вибір пам’ятати Спасителя і Його Спокуту та жертву є фундаментальним у цьому обряді. Як навчав старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “У простій і прекрасній мові причасних молитов … головним словом, яке ми чуємо, здається є: пам’ятати. … Те, на чому наголошується в обох молитвах,—це те, що все це робиться в пам’ять про Христа. Беручи участь таким чином, ми свідчимо про те, що завжди пам’ятатимемо його, щоб Його Дух завжди міг бути з нами”¹.

Зображення

Frontal head and shoulders portrait of Jesus Christ. Christ is depicted wearing a pale red robe with a white and blue shawl over one shoulder. Light emanates from His face.

Спаситель наголосив на цих самих пунктах, коли запровадив причастя серед Своїх апостолів під час Пасхи в Єрусалимі в останній вечір Його смертного священнослужіння—той вечір, коли Він страждав за нас в Гефсиманському саду перед тим, як знов постраждати на хресті. Наприклад, давши їм скуштувати хліб, Він сказав: “Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!” (Лука 22:19–20; див. також Матвій 26:26–28).

Під час першого дня перебування Спасителя серед нефійців в Америці Він також навчив їх про обряд причастя. Знову-таки, Він навчив їх причащатися в пам’ять про Його тіло та кров і сказав їм, що коли вони чинитимуть так, “це буде свідченням Батькові, що ви завжди пам’ятаєте Мене” (3 Нефій 18:7). Після цього Він пообіцяв їм: “Якщо ви завжди пам’ятатимете Мене, Мій Дух буде завжди з вами” (3 Нефій 18:7, 11).

Яке дивовижне благословення! У світі, сповненому випробувань, безладдя і спокус, які постійно намагаються збити нас з пуття, чи є важливіший дар, який ми можемо отримати? Коли Дух з нами, ми можемо “пізнати правду про все” (Мороній 10:5). Це дасть нам силу й мудрість жити так, як Господь хоче, щоб ми жили, робити правильний вибір, віддано служити і стати подібними до Нього.

Що ви можете робити, щоб пам’ятати Його, щотижня беручи участь в обряді причастя? Що ви можете робити, щоб завжди пам’ятати Його—протягом тижня і протягом свого життя?

Дозвольте мені запросити вас подумати над цими запитаннями і зобов’язатися завжди пам’ятати Спасителя. Ви будете вражені тим, наскільки це змінить ваше життя.