Простий план для нашого шляху до самозабезпечення

Нам всім треба починати (або продовжувати!) з чогось, і зараз найкращий для цього час. Президент Дітер Ф. Ухтдорф, у той час другий радник у Першому Президентстві, навчав:

“Стара приказка каже: “Найкращий час для посадки дерева минув 20 років тому. Ще одна найкраща можливість для цього — зараз.

Є щось чудове і обнадійливе у слові зараз. Сповнює силою той факт, що, прийнявши рішення зараз, ми зможемо рухатися вперед у ту ж мить.

Зараз — це найкращий час стати тією людиною, якою з часом ми хочемо стати, — не лише через 20 років, але і у вічності.”⁴

Ми маємо залучати Бога та інших, хто може скеровувати нас на нашому шляху. Ми можемо з молитвою намагатися дізнатися, над чим нам потрібно працювати, щоб стати самозабезпеченими. Наприклад, ми можемо зробити щось із запропонованого нижче:

• “Взяти на себе зобов’язання піклуватися про своє власне свідчення про Ісуса Христа і Його євангелію” ⁵, як навчав Президент Рассел М. Нельсон.

• Навчитися пришивати ґудзик до сорочки.

• Складати бюджет і дотримуватися його.

• Набути нову навичку для роботи.

• Готувати смачну їжу.

• Навчитися міняти шину на велосипеді або машині.

Ми можемо виділити час на те, щоб дослідити і зрозуміти, що саме ми хочемо робити, і дізнатися, що Небесний Батько хоче, аби ми робили згідно з Його мудрістю і знанням того, що для нас є найкращим. Встановлення цілей з мудрістю допоможе нам у цьому процесі.

Ми не досягаємо фінішу одразу після старту. Подорож вимагає часу. Не розчаровуйтеся, якщо ваш шлях до самозабезпечення стає довгим або важким.

Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Проста істина, яка дуже добре повертає до реальності, полягає в тому, що великим духовним подіям можуть передувати лихо, протидія або темрява. У житті для нас є такі миті й іноді вони настають якраз перед тим, як ми наближаємося до важливого рішення або кроку”⁶.

Якщо нам важко побороти розчарування, ми можемо зробити крок назад. А якщо замість того, щоб намагатися досягнути великої мети, ми візьмемося лише за щось одне? Можливо, важливим кроком на шляху до самозабезпечення буде розвиток емоційної витривалості, тобто навчитися долати стрес, або встановлювати хороші стосунки з іншими, що лише допоможе швидше досягнути кінцевої мети. Або ж нашою метою буде навчитися спілкуватися краще з тими, хто може нам допомогти.

Президент Рассел М. Нельсон сказав: “Нам не слід засмучуватися через те, що зараз наші щирі намагання стати досконалими здаються такими слабкими і нескінченними. Вдосконалення — це процес, що триває. Воно зможе виявитися повною мірою лише після Воскресіння і лише завдяки Господу”⁷. Тож продовжуйте далі. Зростання можливе!

Досягнули ми довгострокової мети чи маленького успіху — це вже привід порадіти. Ми можемо пишатися своїм прогресом або досягненнями. І це можна відсвяткувати!

Ми можемо пам’ятати, що необхідно подякувати Небесному Батькові (див. 1 Солунянам 5:18; Мосія 26:39) та іншим, хто допоміг нам стати більш самозабезпеченими.

Що робити після того, як ми досягнули успіху?

Старійшина Уго Е. Мартінес, сімдесятник, сказав:

“Самозабезпечення — це вчення євангелії Ісуса Христа, а не програма. Це процес, що триває все життя.

Ми стаємо самозабезпеченими впродовж життя, збільшуючи свою духовну силу, покращуючи фізичне та емоційне здоровʼя, здобуваючи освіту та роботу і готуючись матеріально [див. Загальний довідник, 22.1]. Чи це завдання можливо завершити на якомусь етапі життя? Ні, це процес навчання, зростання і роботи, який триває все життя. Він ніколи не припиняється; це тривалий, щоденний процес⁸.

Якщо ми продовжуємо зростати, тоді ми та члени нашої сім’ї отримають благословення мати більшу віру, силу та самоповагу. І тоді, коли ми стали ще більш самозабезпеченими, ми можемо допомогти іншим зробити те саме.