Як вдячність допомагає нам витерпіти достойно?

Зображення

Нефій і його брати показують поламаний лук Легію

Випробування бувають в усіх людей, незалежно від того, праведні вони чи ні. Відрізняється лише те, як ми вибираємо реагувати на випробування і куди спрямовуємо нашу увагу.

Зосередженість на вдячності

Коли помер Ізмаїл, дочки оплакували його смерть, але вони також ремствували “через їхні бідування в пустині” (1 Нефій 16:35). Ці жінки перенесли великі труднощі, але зосередженість на своїх випробуваннях змусила їх нарікати на пророка (Легія) і забути про свої благословення (див. 1 Нефій 16:36).

Нефій переносив ті самі випробування, але не ремствував, навіть коли зламався його лук і сім’я через це не мала тоді їжі (див. 1 Нефій 16:18–22). Він реагував з терпінням і вірою.

Лише коли дочок Ізмаїла та їхніх чоловіків покарав Господь, вони покаялися і “відвернули свій гнів” (див. 1 Нефій 16:39). Після того, навіть коли вони їли сире м’ясо у пустині, дочкам Ізмаїла було чим годувати своїх дітей і вони “були сильними однаково з чоловіками; і почали вони зносити свої мандри без ремствувань” (1 Нефій 17:2).

І хоча всі учасники подорожі після того ще “пережили багато бідувань у пустині” (1 Нефій 17:1), Нефій зауважив, що “великі були [їхні] благословення” від Господа(1 Нефій 17:2).

Вдячність допомагає нам бачити Господні благословення, якими б не були наші випробування.