Святі храми, священні завіти

Моє серце сповнюють радість і вдячність, коли я дивлюся на це унікальне зібрання жінок по всьому світу. Це чудовий привілей—належати до великого сестринства, об’єднаного нашим бажанням зміцнювати свою віру в Господа Ісуса Христа й будувати Його Царство. Я молюся, щоб Дух направляв мене, коли я буду говорити з вами про дуже священне— храмове поклоніння.

Храми є найсвятішими місцями на землі. У храмах гідні члени Церкви отримують найбільші з благословень, які може отримати людина, якщо вступає у священні завіти з Богом. Ми також допомагаємо отримати такі ж благословення своїм предкам, які померли, не отримавши необхідних для спасіння обрядів.

Я говоритиму про велике значення побудови храмів, а також про те, чому обряди, які виконуються у храмах, є необхідними для нашого спасіння, і як готуватися, щоб увійти у храм.

Я була свідком того, які жертви приносили багато членів Церкви, щоб дістатися храму, і це вражало мене. Дозвольте розповісти про це одну історію.

У 1976 році, коли ми жили в Коста-Ріці, президент місії попросив мого чоловіка допомогти в організації першої поїздки з місії до храму. У той час до Центральноамериканської місії належали Коста-Ріка, Панама, Нікарагуа та Гондурас. Найближчий тоді до нас храм був в Месі, Арізона. До нього треба було їхати п’ять днів через шість кордонів. Фінансова жертва для більшості з тих, хто поїхав до храму, була величезною. Вони продали свої телевізори, велосипеди, скейти і все, що могли продати. Ми їхали вдень і вночі двома некомфортабельними автобусами. У декого всі гроші пішли на сплату за автобус і в дорозі вони харчувалися лише крекерами з маргарином.

Чому члени Церкви з такою готовністю й радістю приносять такі великі жертви, щоб поїхати до храму?

Мені ніколи не забути сильний вилив Духа, який ми відчували протягом трьох днів, які провели в храмі Меса. Мене глибоко зворушувало, коли я бачила, як після запечатування на вічність члени сім’ї обнімаються і по їхніх щоках течуть сльози.

Через двадцять чотири роки був освячений храм у Сан-Хосе, Коста-Ріка. Серед присутніх на сесії освячення, яку я відвідала, було багато сімей, які були у тій першій храмовій поїздці. Вони віддано і гідно чекали на цей священний момент. Тепер усі вони можуть часто відвідувати храм, бо нещодавно був освячений храм у Панамі, а також було оголошено про будівництво храму в Гондурасі.

Господь завжди просив Свій народ будувати храми. Господь наказав Мойсею: “І нехай збудують Мені святиню,—і перебуватиму серед них”¹. Переносна скинія, яку вони зробили, була центральним місцем поклоніння Ізраїля упродовж їхніх мандрів до обіцяної землі. Господь відкрив Мойсею її вигляд і будову. Вона мала стати святим домом Господа.

Пізніше цар Соломон побудував храм в Єрусалимі, використавши для цього найкращі будівельні матеріали².

Господь під час Свого служіння на землі ставився до храму як до священного місця і навчав ставитися до нього з благоговінням.

Нефійці також будували храми для Господа в Америці. Вони зібралися навколо храму, коли Христос з’явився перед ними після Свого Воскресіння³.

Невдовзі після відновлення Церкви у цьому розподілі Господь наказав святим збудувати храм: “Організуйте себе; приготуйте кожну потрібну річ; і встановіть дім, саме дім молитви, дім посту, дім віри, дім навчання, дім слави, дім порядку, дім Бога”⁴.

І святі завдяки великим жертвам побудували Кертлендський храм. У цьому святому храмі було відновлено важливі ключі священства, там явився Сам Спаситель⁵.

Тепер вже по всьому світу діють 128 храмів і ще багато будується.

Нам було наказано будувати храми, щоб святі обряди можна було виконувати як для живих, так і для померлих. У ці обряди входять: початкові обряди, ендаумент, шлюб, запечатування, хрищення за мертвих, конфірмація і висвячення у священство.

Початкові обряди дають нам можливість отримати особливі благословення як на найближчий час, так і на майбутнє.

Ендаумент являє собою укладання священних завітів. Під час нього відбувається навчання, надається сила згори і обіцяються благословення, здійснення яких визначається нашою вірністю укладеним завітам.

Президент Бригам Янг дав таке визначення ендаументу:

“Ваш ендаумент—це отримання всіх тих обрядів у домі Господа, які необхідні вам, аби після того, як ви підете з цього життя, ви могли повернутися у присутність Батька… й отримати своє вічне піднесення”⁶.

Обряди запечатування, наприклад, храмовий шлюб, з’єднують cім’ї навічно.

Завіти, в які ми вступаємо, разом з відповідними їм обрядами, що виконуються в храмі, стають нашим мандатом для входу в присутність Бога. Ці завіти піднімають нас над обмеженнями нашої сили й перспективи. Ми вступаємо в завіти, щоб виявити свою відданість справі побудови царства. Ми стаємо завітним народом, входячи в завіт з Богом. Усі обіцяні благословення стають нашими завдяки нашій вірності цим завітам.

Храм є місцем навчання. Багато настанов у храмі даються символічно і пізнаються через Духа. Це й означає, що нас навчають згори. Храмові завіти й обряди—це могутній символ Христа і Його Спокути. Ми всі отримуємо однакові настанови, але наше розуміння того, що означають ці обряди і завіти, буде зростати, якщо ми часто будемо повертатися в храм, бажаючи пізнавати й обдумувати вічні істини, яких нас там навчають.

Храмове поклоніння надає можливості служити мертвим, виконуючи за них вікарні обряди. Поза стінами храму досліджувати історію сім’ї може будь-хто, але священні обряди, які необхідні нашим померлим предкам для їхнього піднесення, можуть бути виконані лише у храмі.

Храм—це дім Господа. Він визначає умови, за яких храм може використовуватися, обряди, які можуть в ньому виконуватися, норми, якими визначається наша гідність для входження в нього й участі у храмовому поклонінні.

Господь сказав Мойсею: “Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти,—земля це свята!”⁷. У Псалмах ми читаємо: “Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його?

У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману”⁸. Його дім—святий, і ніщо нечисте не може увійти в нього⁹.

Господь дав єпископу і президенту колу обов’язок визначати гідність людей для отримання храмової рекомендації, аби вони могли ввійти у Його святий дім. Ми маємо бути цілковито чесними зі своїм єпископом і президентом колу, коли вони проводять з нами співбесіду перед видачею храмової рекомендації. Дар, який ми приносимо на олтар,—це чисте серце і упокорений дух. Особиста гідність—необхідна вимога для отримання благословень храму.

Ми готуємося до цього, виконуючи заповіді і прагнучи виконувати Божу волю. Якщо ви ще не були у храмі, слід розпочати цю підготовку зараз, щоб бути готовими і гідними, коли така можливість з’явиться.

Прямуючи у храм, ми звільняємо свій розум і серце від думок і почуттів, які можуть не узгоджуватися зі священною роботою, що відбувається в храмі. Також наш одяг має бути скромним, доречним та гарним. Те, як ми одягнені і який маємо вигляд для такої священної події, є виявом нашого благоговіння і поваги до Господа і Його святого дому. У храмі ми перевдягаємося у біле вбрання, яке символізує чистоту й непорочність. І тоді ми з тихим благоговінням готові брати участь у храмовому поклонінні. Вічні благословення доступні всім, хто гідний їх отримати.

Що можуть зробити жінки Церкви, щоб мати право на благословення храму?

Через Своїх пророків Господь запрошує всіх, хто ще не отримав благословень храму, зробити все можливе, щоб бути гідними отримати їх. Він запрошує тих, хто вже отримав ці благословення, повертатися в храм якомога частіше, щоб знову отримати досвід, щоб розширити своє бачення і розуміння Його вічного плану.

Будьмо гідними, щоб мати діючу храмову рекомендацію. Давайте йти до храму, щоб запечатати свої сім’ї на вічність. Давайте повертатися у храм завжди, коли нам дозволяють обставини. Давайте надамо нашим померлим родичам можливість отримати обряди для піднесення. Радіймо духовним силам та одкровенням, які отримуємо, відвідуючи храм регулярно. Будьмо вірними, вступаймо у храмові заві-ти і стараймося дотримуватися їх, щоб отримати всі благословення Спокути.

Я свідчу вам, що храми—священні, святі місця. Вони—джерело духовної могуті й сили. Вони—місце одкровення. Вони є домом Господа. У священне ім’я нашого Спасителя і Викупителя Ісуса Христа, амінь.