“Я дамся вам знайти Себе”

В кінці уроку Недільної школи сестра Харт попросила нас звернутися до книги Єремії 29. Вона сказала, що вголос прочитає вірші 12–14 і попросила нас поміркувати над значенням слів.

“І ви кликатимете до Мене,—читала вона,—і підете, і будете молитися Мені, а Я буду прислуховуватися до вас.

І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем.

І Я дамся вам знайти Себе,—говорить Господь …”

Сестра Харт читала далі, до кінця 14-го вірша, але мої думки затрималися. Мені приємно було думати про обіцяння: “Я дамся вам знайти Себе”. Я пригадав часи, коли ми з дружиною Еммою гралися в піжмурки з нашими малими дітьми. Коли наставала наша черга ховатися, а їхня шукати, ми завжди робили так, щоб нас було легко знайти. Іноді ми видавали якийсь звук або не ховали ногу, щоб вони нас швидко знайшли. Іноді ми ховалися в одному й тому ж місці кілька разів підряд. Ми хотіли, щоб діти пошукали нас, але ми також хотіли, щоб вони нас знайшли. Нам дуже подобалися їхні обійми і вигуки нестримної радості.

Ці спогади поглибили моє розуміння любові, яку Небесний Батько відчуває до нас. Він хоче, щоб ми Його шукали, але Він хоче, щоб ми Його знайшли. Він знає, яке щастя це нам принесе. Він не хитрує з нами. Натомість Він робить усе можливе, щоб допомогти нам дізнатися, де і як шукати: Він дає нам Писання, покликає пророків, слухає наші молитви, скеровує силою Святого Духа, благословляє храмами і обрядами священства, сім’ями та друзями. І коли ми Його десь знаходимо, то впевнені, що знайдемо Його там знову, коли поновимо пошуки.

“Я дамся вам знайти себе,—каже Господь”. Яке втішне обіцяння! У світі, де тривоги і спокуси чатують на нас повсюди, знання про те, що найбільше джерело сили так легко знайти, додає впевненості.