“Після травми: ставати витривалими і зцілюватися”, Ліягона, вер. 2023.
Після травми: ставати витривалими і зцілюватися
Зцілення настає тоді, коли ми прагнемо допомоги від Спасителя і зміцнюємо емоційну витривалість.
Більшість людей переживе хоча б одну травматичну подію в своєму житті. Ми спостерігаємо це у власному житті й житті своїх пацієнтів. Що викликає травму? Важка подія, наприклад: автомобільна аварія, втрата роботи, війна, фізичне насильство, сексуальне насильство, жорстоке цькування, втрата близької людини та інше.
Травма завдає болю, а іноді може здаватися, що полегшення не буде. Однак важливо знати, що біль можна втамувати, і ви знову знайдете спокій, якщо будете покладатися на Небесного Батька і Спасителя Ісуса Христа.
Небесний Батько допускає, щоб ми переживали труднощі. Хоча Він заздалегідь не призначає, не створює і не схвалює важкі події, Він може допомогти, щоб “все спрацю[вало нам] на благо,” якщо ми Йому довіряємо (Учення і Завіти 90:24; див. також 2 Нефій 32:9).
Ми дізналися, що важлива складова процесу зцілення — просити підтримки у Небесного Батька і Спасителя. Їхній мир лікує емоційно і духовно. Ми знаємо, що Їхня любов і співчуття дадуть вам силу зцілитися. Ми також підібрали кілька методів, які допоможуть вам зміцнювати особисту силу і поступово зцілюватися.
Усі люди по-різному переживають травматичні події. В дійсності, для когось певна подія може бути травматичною, у той час як у іншої людини вона викликатиме легкий дискомфорт. Тому пам’ятайте, що не слід порівнювати свій досвід з досвідом інших людей або вважати свій досвід взірцевим.
Різна реакція на події
Сем і Люсі подорожували разом. Водій машини, на якій вони їхали, заснув і з’їхав з дороги. Через це машина кілька разів перевернулася. Сем не зазнав серйозних травм і спочатку здавалося, що він легко переніс цю подію. Він був поруч з Люсі, щоб утішити її, оскільки їй потрібно було накласти гіпс на зламану руку.
Минуло кілька тижнів, і у Сема знову з’явилася нагода вирушити в поїздку. Однак його охопила паніка від однієї лише думки про довгу подорож.
Сем переживав емоційні наслідки травматичної події. Він не наважувався комусь про це розповісти. Однак коли він поговорив з Люсі, то дізнався, що раніше вона вже потрапляла в автомобільну аварію і знала, що він відчуває. Вони поговорили про те, чого навчилася Люсі завдяки попередньому досвіду, коли виявляла віру в Ісуса Христа, молилася, щоб мати спрямування, а також як їй допомогли поради психотерапевта, коли було важко.
Надія та зцілення в Ісусі Христі
Якою б не була травма, зцілення можливе завдяки Спасителю Ісусу Христу. Завдяки нескінченній Спокуті Спасителя і Його співчуттю та милості, Він може вилікувати всі рани, яких ми зазнаємо під час цього земного існування, незалежно від того, настане зцілення в цьому житті чи в наступному. Іноді необхідно чекати довше, ніж ми сподіваємося або того хочемо — навіть за божественної Спасителевої підтримки. Однак Він спроможний нас зцілити (див. 3 Нефій 17:7).
Старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Боже світло є реальним. Воно доступне всім! Воно оживлює все. Воно має силу пом’якшувати біль найглибшої рани”1.
Ніхто не знає наші страждання краще за Небесного Батька і Спасителя. Господь “спустився нижче всього, у чому Він сприйняв усе, щоб Він міг бути в усьому і серед усього” (Учення і Завіти 88:6). Сестра Емі А. Райт, перша радниця у генеральному президентстві Початкового товариства, навчала:
“Ми всі маємо щось у нашому житті, що розбито і потребує виправлення, ремонту або зцілення. Коли ми звертаємося до Спасителя, коли ми налаштовуємо наші серця і розум на Нього, коли ми каємося, Він прийде до нас “зі зціленням на крилах Своїх” [2 Нефій 25:13], обійме нас і скаже: “Все гаразд. … Ми можемо виправити це разом!”
Я свідчу вам, що немає нічого розбитого у вашому житті, що знаходиться за межами цілющої і викупної сили Ісуса Христа, яка може зробити все”2.
Приклади зцілення і способи зцілення містяться в Писаннях і в житті наших рідних, друзів та предків. Як ваші предки виявляли витривалість?3
Наша вічна сутність
Коли Хуліо було 13 років, він зазнав сексуального насильства з боку свого дядька. З часом він почав віддалятися від своєї сім’ї та усамітнюватися. Іноді він жив так, ніби нічого не сталося, але часом його переповнювали емоції. Він завжди міг справлятися з життєвими подіями, навіть відчувати сильну радість, як, наприклад, коли народився син. Але він також почувається розбитим. Зараз його син наближається до того віку, коли Хуліо зазнав насильства, і коли Хуліо думає про те, що може статися з сином, йому важко справлятися з думками й почуттями стосовно його самоцінності й вічної сутності.
Хоча травма є складовою нашого земного існування, вона не є нашою вічною сутністю. Наша вічна сутність полягає в тому, що кожен є дитям Бога. Президент Рассел М. Нельсон навчав:
“Хто ви?
Перше й найголовніше, ви — дитина Бога.
Друге, як член Церкви, ви — дитя завіту. І третє, ви є учнем або ученицею Ісуса Христа”4.
Крім того, травма ніколи не є відображенням нашої цінності або гідності. Сестра Джой Д. Джоунс, колишня генеральна президентка Початкового товариства, пояснила ці два поняття, навчаючи:
“Духовна цінність означає цінувати себе так, як Небесний Батько цінує нас. …
Гідність досягається завдяки послуху. Якщо ми грішимо, ми менш гідні, але наша цінність ніколи не зменшується!”5
Насильство, яке пережив Хуліо від свого дядька, не змінило його цінності й гідності. Він ніколи не грішив, але грішили проти нього. Іноді важко пам’ятати про вашу цінність і гідність, коли ви стали жертвою насильства. Пам’ятайте, ви не грішили, ваша цінність ніколи не зменшувалася, і ви гідні рухатися далі шляхом завітів.
Коли Хуліо почав довіряти Господу, Господь допоміг Хуліо зрозуміти, що земний досвід не змінює любов Небесного Батька до нас. Зараз Хуліо навчається розуміти, що хоча й трапляються жахливі моменти, вони не можуть змінити його основоположної цінності, вічної сутності або гідності.
Емоційне самозабезпечення
Розвиваючи емоційне самозабезпечення, ви зможете використовувати корисні особисті ресурси, щоб справлятися з труднощами і важкими емоціями. Ви можете розвивати витривалість — здатність адаптуватися до труднощів та керувати ними, зокрема і травмою.
Витривалість означає прагнути підтримки й скерування від Небесного Батька та Ісуса Христа, служити іншим і дозволяти іншим служити вам, якщо це необхідно й доречно.
Наступні дії, рекомендовані психотерапевтами, допоможуть вам розвивати витривалість:
-
Налагоджувати стосунки з іншими людьми
-
Покращувати фізичне самопочуття
-
Шукати мету життя
-
Розвивати здорове мислення
-
Шукати допомогу, коли виникає необхідність6.
1. Спілкуйтеся з іншими людьми
Здорові стосунки часто сприяють зціленню. Спілкування з людьми, які вас зміцнюють і заохочують звертатися до Спасителя і Небесного Батька, може сприяти змінам, необхідним для вашого повнішого зцілення.
Сем звернувся до Люсі, розповів про свої страхи і почуття дискомфорту. Це спілкування допомогло йому усвідомити, що відбувається, і стати витривалішим. Вона допомогла йому побачити шляхи емоційного й духовного зцілення.
Ви можете встановити за мету розвинути міцніші стосунки з тими людьми, яким довіряєте. Служіння підопічним — це один зі способів спілкування з іншими людьми в Церкві.
2. Покращуйте фізичне самопочуття
Травма впливає не лише на емоційний стан, але і на фізичний. Ми можемо відчувати підвищену втому, прискорене серцебиття, головний біль, болі або спазми в животі. Ці фізичні симптоми є для нас ознакою, що щось відбувається не так, і нам необхідно приділити увагу здоров’ю. Так само, як ми працюємо над покращенням свого емоційного здоров’я, після травми нам необхідно дбати про свій фізичний стан.
По-перше, зверніть увагу на те, які фізичні симптоми ви спостерігаєте. Потім спробуйте заспокоїти своє тіло, зосередившись на диханні й дихаючи повільно. Спробуйте звертати увагу на те, як ви почуваєтеся, коли ваше дихання швидке й переривчасте, в порівнянні з тим, коли ви дихаєте повільно й розмірено.
Іноді травма може спричиняти ушкодження, яке обмежує наші можливості, тож робіть те, що корисно для вашого тіла. Однак рух, особливо фізичні вправи, є дуже корисними. Хтось любить прогулянки або біг, у той час, як іншим більше допомагає наполеглива робота над проєктом.
Не забувайте про Слово мудрості (див. Учення і Завіти 89). Намагатися приховати біль за допомогою неадекватної поведінки або шкідливих речовин — це все рівно, що “лікувати глибоку рану лише марлевою пов’язкою”7. Допоможіть своєму тілу справитися зі стресом і болем, а не приховувати їх.
3. Знаходьте мету й сенс
Наша головна мета в житті — підготуватися до того, щоб повернутися до Небесного Батька і жити з Ним (див. Алма 12:24). Травма затьмарює цю мету і заважає бачити, ким ми є. Знаходячи конкретну мету в щоденних діях, ми допомагаємо собі рухатися вперед і навіть пам’ятати про головну мету в житті. Хуліо почав свій поступ вперед і знайшов мету в своїх щоденних діях, коли зрозумів, що хоче допомогти синові.
Знаходячи сенс у травмі, ми можемо краще бачити шлях уперед і визнавати, що наш досвід дає можливість зростати і ставати більш схожими на Христа. Наприклад, легше виявляти співчуття людині, яка переживає горе, якщо ми самі пройшли через важкі події.
Дослідження показують, що після травми люди часто відчувають так зване “посттравматичне зростання”. Посттравматичне зростання спостерігається у людини, яка знайшла додаткові сили після травматичного випадку, наприклад, покращуються стосунки, вона більше цінує життя або певні його якості, чи помічає нові можливості, які відкриваються у житті. Після травматичного випадку звертайте увагу на позитивні зміни, які відбулися або можуть відбутися завдяки пережитому досвіду, замість того, щоб зосереджуватися на самій травмі.
4. Розвивайте здорове мислення
Травматичний досвід може впливати на те, що ми думаємо про себе і про світ навколо нас. Після пережитої травми ми можемо мати негативні думки. Такі думки, як: “Я слабка людина”, “Небесний Батько мене не любить” і “Я нікчема”, зменшують нашу здатність бути витривалими. Ці думки часто впливають на те, як ми почуваємося (див. Приповісті 23:7; Учення і Завіти 6:36).
Після того, як ви виявите свої негативні думки, замініть їх здоровими реалістичними думками і запишіть. Нагадуйте собі про ці здорові думки, коли знову помітите, що з’являються негативні думки.
Аби більше дізнатися про те, як це робити, прогляньте розділ 2 в посібнику Знаходити силу в Господі: Емоційна витривалість (2021).
Ви також можете молитися, вести щоденник, розмірковувати над Писаннями чи виступами з генеральної конференції (див. Ісус Навин 1:8) або звернутися до інших медитаційних практик.
5. Звертайтеся за підтримкою
Іноді доречно подумати про допомогу, яка виходить за межі ваших власних ресурсів. Люсі шукала допомоги, і це дало їй можливість допомогти Семові. Подумайте, які саме люди — члени сім’ї, друзі або провідники приходу — можуть надати вам допомогу. Зцілення від травми — це той випадок, коли вам, можливо, доведеться звертатися до всіх потенційних ресурсів у своєму житті.
У Загальному довіднику містяться настанови щодо того, коли доречно звертатися по допомогу до психотерапевтів8.
Важко не зосереджуватися на травматичній події, але, якщо ми виконуємо настанову пророка зосереджуватися на Спасителі та Його євангелії, “наші сумніви і страхи залишають нас”9. Пам’ятайте, що ви є сином або донькою люблячого Небесного Батька. Якщо ви зосереджуєтеся на тому, щоб наближатися до Нього, і використовуєте доступні вам корисні матеріали, з Господньою допомогою будь-яка травматична подія обернеться вам на благо.