Слова істини

Я зростала у нехристиянській культурі на Тайвані, і взагалі я була не релігійна. Я вірила, що Бог існує, але нічого не знала про Ісуса Христа. Моєю релігією була моя кар’єра і насичене соціальне життя, яке її супроводжувало. Зокрема я багато пила й курила. Я також вживала багато кави і чаю. Це все складові культури бізнесу.

Я познайомилася з Церквою Ісуса Христа Святих Останніх Днів завдяки своєму нареченому та його сім’ї. Чейз — американець. Він виріс у Церкві й відслужив місію, але на час нашого знайомства був неактивним. Утім його найстарший син готувався до служіння на місії, і Чейз підтримував його рішення.

Під час локдауну, пов’язаного з COVID-19, ми відвідували причасні збори в домі батьків Чейза. Ми дивилися трансляцію, яку передавали з їхнього церковного дому зборів. Коли закінчувалися промови, двоє синів Чейза благословляли і розносили хліб та воду.

У мене було багато запитань. Мій наречений терпляче відповідав на кожне з них. Ким був Ісус? Що то за почуття, яке мала в серці кожного разу, коли ми збиралися, щоб проводити церковні збори? Я ніколи не мала такого відчуття раніше. Що символізують хліб та вода? Чому у мене виступають сльози, коли я приймаю причастя? Що це за спокій, який я відчуваю?

Одного вечора я знайшла вебсайт своєю рідною мовою, де пояснювалося, ким був Ісус і розповідалося про Його життя. Наступного дня я сказала матері свого нареченого, що розумію, хто такий Ісус і вірю в Нього.

Одного разу в неділю в наш дім прийшов єпископ, бо найстарший син Чейза мав висвячувати свого молодшого брата в чин священника. Коли найстарший син поклав руки на голову свого брата, я почала плакати й не могла зупинитися. Я мала в серці таке сильне почуття, що не могла стримувати сліз. Пізніше мій наречений пояснив, що я відчувала Святого Духа і що він також його відчував.

Я бачила, що до мого нареченого повертається любов до його церкви. Якимось чином я знала, що все відчуте мною було пов’язано з Богом і з чимось істинним. Я відчула те, чого ніколи раніше не відчувала.

Моя туристична віза закінчувалася й мені потрібно було повертатися на Тайвань. Під час наступних місяців самотності я сумувала за тими почуттями. Якийсь час я відчувала розпач і темряву. Ті почуття були настільки всепоглинаючими, що мені хотілося піддатися їм. Я навіть не знала, як молитися, але я зверталася до Бога і розповідала Йому все, що відчувала і про що думала. Відчуття спокою повернулося — те саме відчуття, яке я мала, коли відвідувала церковні збори вдома. Я знала, що це Святий Дух. Він мене заспокоював.

Після того мій наречений послав місіонерів, щоб навчати мене. Я сказала їм, що вже знаю, що відновлена євангелія істинна і що я розумію, які відчуття приносить Святий Дух. Але мене непокоїло те, що мені буде важко відмовитися від куріння, вживання кави та чаю.

Я почала відвідувати церкву, читати Книгу Мормона і зустрічатися із сестрами-місіонерками три або чотири рази на тиждень. Зрештою Святий Дух допоміг мені облишити куріння й вживання кави та чаю.

Моя подруга дитинства почала помічати зміни, які відбувалися в мені тиждень за тижнем. Я запрошувала її на свої зустрічі з місіонерками. Коли вона слухала, то також відчувала Святого Духа і здобула свідчення. Коли криза, пов’язана з COVID-19 пішла на спад, мій наречений, тепер активний у Церкві, зміг нарешті приїхати на Тайвань. Ми одружилися і він мене охристив. Я була новою людиною.

Зображення

група людей стоїть перед зображенням Спасителя

Мої друзі, яких я знала все життя, й колеги по бізнесу, зокрема кілька банкірів і агентів фондового ринку, казали, що я стала іншою, щасливішою. Я запросила їх на хрищення, і вони прийшли. Після того вони казали мені, що відчули те, чого ніколи не відчували.

Я не боюся розповідати людям про те, що знаю про Ісуса і відчуваю до Нього — про те, що я знаю, що ці знання істинні. Я знаю, що моє свідчення яскраве. Інші люди, які знають мене все життя, бачать це. З поваги до моєї віри вони навіть перестали курити і вживати алкоголь під час бізнес-зустрічей та обідів. Це щось небачене в нашій культурі бізнесу.

Зображення

дві жінки стоять перед церковною будівлею

Я не боюся, що інші люди побачать, почують і відчують моє свідчення. Я впевнена, що багато людей, які не знають, як знайти Бога та Ісуса Христа, відчують те саме, що відчувала я, коли почула слова істини. Я буду завжди з радістю ділитися словами, які змінили моє життя.