Розділ 10

Писання—найцінніша бібліотека у світі

Бог дав нам Священні Писання, щоб допомогти нам і нашим сім’ям підготуватися до вічного життя.

З життя Джорджа Альберта Сміта

У похилому віці Президент Джордж Альберт Сміт згадував про випадок із своєї юності, коли уривок з Писань справив на нього довготривале враження: “Коли мені було років чотирнадцять, на уроці Недільної школи я прочитав сороковий розділ Алми в Книзі Мормона. Він закарбувався в моєму розумі, і це допомагало мені, коли смерть забирала від мене моїх рідних. … В одному місці цього розділу нам сказано, куди йдуть духи, коли вони залишають це тіло [див. вірші 11–14], і з тих пір мені хочеться піти в те місце, що називається раєм”¹. [Див. рекомендацію 1 на сторінці 108].

Президент Сміт мав надію, що інші люди, читаючи Писання, здобудуть власний змістовний досвід. І в своїх публічних промовах, і в особистому спілкуванні з іншими людьми він заохочував кожного вивчати Писання і ставитися до цього як до набуття власного свідчення про євангелію. Одного разу, їдучи в потязі, він розпочав розмову з чоловіком, який виріс в сім’ї святих останніх днів, але вже не брав участі в роботі Церкви. “Під час нашої розмови,—розказав він пізніше,—я говорив з ним про євангелію Ісуса Христа. … І він сказав мені під час обговорення принципів євангелії: “Це цікаво мені”. Ми розмовляли дуже довго, а коли закінчили, той хороший чоловік, я вірю, що він хороший, мені сказав: “Я б все віддав, що в мене є, аби мати таку ж впевненість, яку маєте ви. …”

Я сказав: “Брате мій, щоб мати таку впевненість, вам не потрібно віддавати все, що ви маєте. Усе, що вам слід зробити, так це з молитвою досліджувати Писання. Ходіть туди, де їх можуть пояснити вам. Шукайте істину, і краса цієї істини сподобається вам, і … ви зможете знати, як знаю це я, що Бог живий, що Ісус є Христос, що Джозеф Сміт є пророком живого Бога”².

Учення Джорджа Альберта Сміта

Істини, які містять в собі Писання, набагато цінніші за філософії людські.

Біблія, Книга Мормона, Учення і Завіти та Дорогоцінна Перлина містять в собі не лише мудрість людську, але й мудрість Божу. Хоч вони й не знаходять собі шляху до домівок багатьох людей, але вони містять слово Господа. Мало розуміти тільки Гомера, Шекспіра і Мільтоні, і я б міг й далі перелічувати всіх великих письменників світу; якщо ми не читали Писання, ми випустили з виду найкращу частину світової літератури.

Мої брати і сестри, уся істина, яка … необхідна для нашого спасіння, міститься між палітурками книг, які я вже перелічив. У нас може й не бути бібліотеки з двох чи трьох тисяч книг, але в нас може бути недорога безцінна бібліотека, що коштувала найкращої крові, яка тільки була в цьому світі³.

Мене не турбує, маєте ви чи ні в себе вдома книги з великих бібліотек світу, які надали вам ці книги. Подумайте про мільйони томів, які знаходяться в бібліотеці Конгресу у Вашингтоні, у Британській бібліотеці і в бібліотеках інших країн, мільйони томів—однак усе необхідне, що Бог відкрив та оголосив Своїм дітям, аби підготувати їх до місця в целестіальному царстві, вміщено між палітурками цих священних книг. Чи багато з нас знають, що вони містять? Я часто приходжу в доми, де бачу всі найпопулярніші журнали. Я знаходжу там на полицях книги, що рекламуються як бестселери. Якщо ви всі їх приберете звідти і залишите лише Священні Писання, ви не втратите нічого з того, що Господь призначив бути записаним і доступним, аби приносити всім нам користь. Тож, брати і сестри, серед наших інших благословень, давайте не забувати: Господь дав нам можливість мати, розуміти Писання, насолоджуватися ними та мати Його слово, яке давалося впродовж віків для спасіння Його дітей⁴.

Читаючи Писання, … я захоплююся добротою Господа, за якою Він благословляє тих, хто приймає Його вчення, оскільки в цих священних літописах ми знаходимо більше спокою, ніж у всіх філософіях віків, що даються нам мудрістю людей⁵.

Ми говоримо про філософії людські й визнаємо їх іноді вартими уваги, але якщо вони суперечать вченням Небесного Батька, як вони є у Святому Письмі, то вони не мають жодної цінності. Вони ніколи нікого не приведуть до вічного щастя, нікому не допоможуть знайти місце в царстві Небесного Батька⁶.

Я іноді відчуваю, що ми недостатньо цінуємо Святу Біблію й те, що вона містить, а також і інші Писання: Книгу Мормона, Учення і Завіти та Дорогоцінну Перлину, які слід сприймати … як листи від нашого Небесного Батька. Вони мають так сприйматися, принаймні вони є Його думкою і Його порадою всім дітям людським, щоб ті могли знати, як скористатися своїми можливостями, щоб їхнє життя не могло бути змарнованим⁷. [Див. рекомендацію 2 на сторінці 110].

Господь дав нам Писання, щоб допомогти подолати труднощі й підготуватися до піднесення.

Це день перевірки себе, день випробування. Це день, коли серця людей помертвіють від страху. Коли безліч людей у світі запитують себе, яким же буде кінець. Небагато натхненних людей знають, яким буде цей кінець. Господь сказав нам, що має відбутися, Він сказав це у [Писаннях], у цій чудовій бібліотеці, яку я тримаю у своїй руці. Він надав нам інформацію, яка потрібна нам, щоб упорядкувати своє життя й підготуватися, аби, незважаючи ні на що, бути на Господньому боці⁸.

Давайте прочитаємо, що каже Господь стосовно цих останніх днів у першому розділі Учення і Завітів: …

“Отже, Я, Господь, знаючи про лихо, яке прийде на жителів землі, покликав Мого слугу Джозефа Сміта молодшого і говорив до нього з небес, і дав йому заповіді; …

Досліджуйте ці заповіді, бо вони істинні й вірні, і пророцтва та обіцяння, які в них, буде всі здійснено.

Що Я, Господь, сказав, Я сказав і не відмовляюся; і хоч небеса й земля минуться, Моє слово не минеться, але все буде здійснено, чи Моїм власним голосом, чи голосом Моїх слуг, все одно.

Бо слухай і знай, Господь є Бог, і Дух свідчить, і свідчення істинне, й істина перебуває на віки вічні. Амінь” [УЗ 1:17, 37–39].

Ця передмова варта того, щоб над нею найсерйозніше задуматися. Це—застереження Батька усім нам. Це—порада, дана з любов’ю ніжним Батьком, Який знає, що нам потрібно; і, як Він каже у цьому щойно прочитаному розділі, Він, знаючи, що прийде на жителів землі, дав ці заповіді⁹.

Іноді ми забуваємо, що сказав Господь, і не нагадуємо собі про Його накази. …

Десятки уривків з Писань можна цитувати як пораду нашого Небесного Батька, Який у милості й доброті говорить до дітей людських упродовж усіх віків, кажучи їм не тільки про те, що станеться, але й благаючи їх зійти з невірних шляхів, аби знищення не настигло їх. …

Небесний Батько через Своїх вірних представників сказав нам про те важливе, що має статися, і ми можемо прочитати про це в Його Священних Писаннях. Якщо ми щиро бажаємо бути спасенними і піднесеними в Його целестіальному царстві, то Він сказав нам, що для цього треба робити¹⁰.

[Писання]—це найчудовіша бібліотека, яку тільки можна знайти у цілому світі. Що вона містить? Вона містить те, що ваш Батько і мій вважав достатньо важливим, щоб зберегти й дати дітям людським, і зробив це доступним багатьма мовами світу. Усі ці Писання важливі, і святі останніх днів повинні розуміти їх. Я не збираюся просити вас підняти ваші руки, аби переконатися, скільки з тут присутніх колись прочитали ці книги, але я хочу привернути вашу увагу до того факту, що є безцінні істини і вони містять відкрите через одкровення слово Господа, надруковане й видане світу з тією метою, щоб підготувати Його дітей до місця в целестіальному царстві. Тому-то я кажу, що вони є такими цінними. … Якими вдячними повинні ми бути, що живемо в день і вік, коли можемо читати Його пораду й побажання і мати пояснення того, що інакше могло б бути неясним і непевним для нас¹¹. [Див. рекомендацію 3 на сторінці 110].

Читаючи зі своєю сім’єю Писання, ми надихаємо її на віру.

Я хочу, щоб ви запитали себе, чи багато з вас час від часу читали щось з цих книг своїм сім’ям, скликали їх разом, щоб навчати тому, що вони повинні знати. Я боюся, що багато хто з нас могли б відповісти, що надто зайняті для цього¹².

Ми вже чули про багато благословень, які Господь дав нам у священних літописах, які збереглися до нашого дня і які містять в собі думку й пораду всемудрого Батька. Видається дивним, що так багато з нашого народу, попри всі запропоновані можливості, не знайомі зі змістом цих священних літописів¹³.

Коли ми повернемося додому, то чи вважатиме Батько нас невинними, якщо ми не навчали своїх дітей важливості цих священних літописів? Я думаю, що ні. … Ви гадаєте, що після того як Господь … зробив для нас досяжними чудові вчення, що містяться у цих священних літописах, чи Він вважатиме нас вдячними, якщо ми не будемо навчати з них наші сім’ї і не дамо відчути їхню силу тим, з ким ми спілкуємося?

Брати і сестри, я знову хочу наголосити на тому, чого навчає Господар: “дослідіть-но Писання”; читайте їх з молитвою й вірою, навчайте з них у ваших домівках; збирайте свою сім’ю навколо себе і надихайте їх на віру в живого Бога, читаючи те, що було відкрито через одкровення. Воно є найціннішим за все, що є в усіх бібліотеках всього світу¹⁴.

Зберігайте цю бібліотеку там, де ви можете знайти її і де ваші діти будуть знаходити її, а потім будьте достатньо зацікавленими у вічному спасінні тих хлопчиків і дівчаток, які є у вашому домі, щоб ви могли знайти шляхи і засоби зацікавити їх змістом цих книг, аби діти могли знати, наскільки вони є цінними в очах їхнього Небесного Батька¹⁵.

Як це для мене було приємно, що я в дитинстві мав батька і матір, які сідали біля каміну і читали Біблію, а ми, діти сиділи на підлозі. …

А тепер я хочу сказати, мої брати і сестри, що ця порада Ісуса Христа все ще стосується нас, а Він сказав: “Дослідіть-но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя,—вони ж свідчать про Мене!” [Іван 5:39]. Не нехтуйте старою сімейною Біблією; не прибирайте її з полиці й не забувайте про неї. Дізнайтеся, якщо ви ще цього не знаєте, про що вона каже, і якщо ви вже прочитали її, то читайте її часто знову своїм дітям і дітям своїх дітей. Читайте їм не лише Біблію, але й інші книги Писань, які Господь дав нам для нашого піднесення, для нашого спокою і наших благословень¹⁶.

Я нагадую тобі, о Ізраїлю, досліджуй Писання! Читайте їх у себе вдома; навчайте свої сім’ї того, що сказав Господь, і давайте менше витрачати свого часу на читання неважливої й часто шкідливої літератури цього дня; ходімо до джерела істини й читаймо слово Господа¹⁷. [Див. рекомендацію 4 нижче].