Праведне життя у небезпечні часи

Нам було сказано, що в останні дні настануть великі труднощі. … Ми були попереджені не лише через Писання, які давалися у дні Спасителя і до Його часу, і через ті, які давалися після Нього, але і в наш день і вік Господь промовляв, і одкровення Небесного Батька знаходяться в Ученні і Завітах. Якщо ми будемо читати ці одкровення, то дізнаємося: те, через що ми проходимо, було передречено. …

… Щодня преса приносить нам повідомлення про катастрофи, які стаються скрізь—моря бушують і забирають життя людей; землетруси, великі торнадо, такі, про які нам сказано, що будуть ставатися в останні дні,—і мені справді здається, брати і сестри, що якби люди серйозно замислилися, якби вони читали Писання, то обов’язково б знали: те, що відбувається,—це те, що Господь сказав буде відбуватися в останні дні. На фіговому дереві й справді вже розпускається листя [див. Джозеф Сміт—Матвій 1:38–39], і люди вдумливі повинні знати: літо вже близько і те, що, як Господь передрік, має статися перед Його Другим пришестям, тепер починає збуватися⁶.

Ми—не поза небезпекою. Цей світ призначено очищатися, аж поки сини і дочки Небесного Батька не покаються у своїх гріхах і не повернуться до Нього. А це стосується і святих останніх днів, тобто членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, так само як і всіх інших людей, але ми маємо першими з усіх подавати у цьому приклад⁷. [Див. рекомендацію 2 на сторінці 264].

Є лише одні ліки від цього всесвітнього горя—вони є панацеєю від хвороби світу. Це—євангелія Ісуса Христа; досконалий закон життя і свободи, який був відновлений на виконання сказаного у Писаннях⁸.

“Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!” (Іван 14:27).

Це запевнюючі слова Князя миру, звернені до Його вірних послідовників. Справді, нічого людям не потрібно більше, ніж благословення мати мир і щастя та серце, вільне від страху. І вони пропонуються всім нам, якщо тільки ми будемо заслуговувати їх.

Коли євангелія була відновлена на землі у цьому розподілі, Господь знову повторив те, що багато разів казав у Старому і Новому Завітах: ціна миру і щастя—праведність. І все ж, незважаючи на це знання, багато є тих, хто думає, що ми можемо отримати щастя якимось іншим шляхом, однак нам всім необхідно знати на цей час: іншого шляху немає. І хоч своєю підступною хитрістю Сатана переконав більшість людства зійти зі шляху, що приведе до справжнього щастя, він все ж не сидить склавши руки. Супротивник праведності ніколи не спить.

Але дотримуючись учень Господа, повертаючись до Нього і каючись у гріхах, ходячи, добро чинячи, ми можемо мати і мир, і щастя, і процвітання. Якби люди любили одне одного, ненависть і недобрі почуття, які так відчутні у світі, зникли б⁹.

У ці дні непевності, коли люди кидаються сюди і туди, шукаючи якогось нового способу, яким би можна було б принести мир у світ, знайте: єдиний шлях до миру для цього світу—це шлях євангелії Ісуса Христа, нашого Господа. Іншого шляху немає. … Оволодіти знанням про істину—ось що варте всіх багатств світу; знати, що ми на безпечній магістралі, якщо рухаємося шляхом обов’язку, як його визначив Небесний Батько, і знати, що ми можемо й далі рухатися ним, якщо хочемо, незважаючи на вплив та принади, які можуть пропонуватися тими, кого не було призначено бути нашими керівниками,—це безцінне благословення¹⁰.

Ми живемо у день, коли серед народів здійснюються Писання, в яких Господь сказав через одного зі Своїх пророків, що в останні дні “… загине мудрість премудрих … , а розум розумних … заховається”. (Ісая 29:14). Маючи всю мудрість світу, жодна група усе ж не здатна вказати шлях до миру з впевненістю, що саме він і є цим шляхом. Ми … щасливі знати, що шлях до миру існує і що лише він приведе до нього, і що шлях цей—виконання заповідей Бога, як вони були відкриті дітям людським у давнину і в наш день. Якщо йти цим шляхом, то всі проблеми, які є такими складними у світі, можна було б розв’язати, і мир прийшов би на цю нещасливу землю¹¹.

І хоч у світі може бути повно горя, і небеса збиратимуть чорноту, і спалахуватимуть яскраві блискавки, і земля буде здригатися від центру й до своєї поверхні, але якщо ми знаємо, що Бог живий, і наше життя є праведним, то ми будемо щасливі, і прийде невимовний мир, бо ми знаємо: Батько схвалює наше життя¹². [Див. рекомендацію 3 на сторінці 264].

Нам не потрібно боятися, якщо ми робимо те, що Господь попросив нас робити. Це Його світ. Усі чоловіки і жінки підвладні Йому. Усі сили зла будуть контролюватися заради Його народу, якщо цей народ буде шанувати Його і виконувати Його заповіді¹³.

Якщо ми маємо довіру Небесного Батька, якщо ми маємо Його любов, якщо ми гідні Його благословень, то всі армії світу не зможуть знищити нас, не зможуть зламати нашу віру і не зможуть подолати Церкву, яка носить ім’я Сина Божого.

Прочитайте в дев’ятнадцятому розділі Другої книги царів, як Санхерів, цар асирійський, прагнув перемогти Єрусалим. Цар Єзекія від всього Ізраїля благав Господа про порятунок, а Санхерів в цей час насміхався над ним, кажучи: “І не думай, що твої молитви до вашого Бога допоможуть тобі. У кожному краї, де я був і яким вже заволодів, вони молилися. Ви безпомічні”, а вже наступного ранку велика частина асирійського війська була знайдена мертвою на землі, а Єрусалим був збережений Господом. [Див. 2 Царів 19:10–20, 35]. Він—наша сила, … ваш Батько і мій, Батько всіх; і якщо ми тільки будемо гідні, Він збереже нас, як зберіг Геламанових синів [див. Алма 57:24–27], і як Він зберіг Даниїла від левів [див. Даниїл 6], і трьох єврейських юнаків від огненної печі [див. Даниїл 3], і шістсот тисяч нащадків Авраама, коли Він виводив їх із Єгипта під керівництвом Мойсея і втопив військо фараона у Червоному морі [див. Вихід 14:21–30]. Він є Богом цього всесвіту. Він є Батьком нас усіх. Він—всемогутній, і Він обіцяє нам захист, якщо ми будемо жити гідно цього¹⁴.

Які б не збиралися хмари, як би не били барабани війни, в яких би умовах не опинився б світ, тут, у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, де ми шануємо і виконуємо Божі заповіді, буде захист від сил диявола, і чоловікам та жінкам буде дозволено жити на землі, поки їхнє життя не закінчиться в шані й славі, якщо вони виконуватимуть заповіді Небесного Батька¹⁵. [Див. рекомендацію 4 на сторінці 264].

Я думаю, що через страждання, які є повсюди, через застереження, яке Господь дав у першому розділі Учення і Завітів про те, що “мир буде забрано з землі” [УЗ 1:35], ми повинні відчувати, що час настав. Справді, ми повинні оцінити самих себе і наші домівки повинні стати місцем молитви, і вдячності, і подяки. Чоловіки повинні бути добрими до своїх дружин, а дружини—уважними до своїх чоловіків. Батьки повинні зберігати любов дітей своїм праведним життям. Тоді наші домівки будуть не лише місцем молитви і вдячності, але й місцем, де завдяки нашій гідності наш Батько зможе дарувати Свої найвибраніші благословення¹⁶.

Я молюся, щоб наші домівки могли бути освяченими праведністю нашого життя, щоб супротивник не мав сили прийти туди і знищити дітей в наших домах і тих, хто живе під нашим дахом. Якщо ми будемо шанувати Бога і виконувати Його заповіді, наші домівки будуть священними, і супротивник не матиме впливу там, і ми будемо жити у щасті й мирі, поки не опуститься завіса на сцені земного життя і ми не підемо отримувати свою винагороду у безсмерті¹⁷.

Пристосуйте своє життя до вчень євангелії Ісуса Христа, і коли будуть загрожувати нещастя, ви відчуєте підтримку Його всемогутньої руки. Зробіть свої домівки місцем перебування Духа Господнього; нехай вони будуть святими місцями, куди супротивник не зможе увійти; прислухайтеся до тихого лагідного голосу, який підказує вам чинити те, що є праведним. Я молюся про кожного і всіх, щоб вас не було зведено зі шляху, який веде до знання і сили Бога, спадку вірних, до самого безкінечного життя¹⁸.

Я молюся, щоб у наших серцях і в наших домівках міг перебувати дух любові, терпіння, милосердя, допомоги, який збагачує наше життя і завдяки якому цей світ стає яскравішим і кращим¹⁹. [Див. рекомендацію 5 на сторінці 264].

Я хочу попросити вас … бути якорями у спільнотах, де ви живете, щоб інші могли покладатися на вас і відчувати безпеку. Нехай ваше світло сяє так, щоб інші, бачачи ваші добрі справи, захотіли б у своєму серці бути схожими на вас²⁰.

Це наш обов’язок—подавати приклад; це наш обов’язок—високо тримати знамено істини. Це наш обов’язок—заохочувати інших дітей нашого Батька прислухатися до Його думки й поради і все так влаштовувати, щоб де б ми не були, ми відчували, що Дух Божий палає в наших душах, і щоб ми надихали на добрі справи²¹.

Господь не вимагає чогось неможливого. Навпаки, Він дав нам заповіді, побажання й поради, які ми всі можемо виконувати у цей день і вік, в який ми живемо. …

… Брати і сестри, ми повинні бути вірними. Земля, на якій ми живемо, має бути освячена праведністю нашого життя. … Усе, що нам потрібно,—це покаятися у своїх гріхах, зійти з хибних своїх шляхів, очистити своє життя від нечистоти, а потім йти чинити добро. Для цього не вимагається, щоб нас було рукопокладено. Кожний чоловік, кожна жінка і кожна дитина у Церкві Ісуса Христа можуть ходити, добро чинячи, і отримувати благословення, які за це приходять. [Див. рекомендацію 6 на сторінці 264].

… Берімося ж за роботу, яку Він довірив нашій опіці, благословляймо дітей нашого Батька, де б вони не були, і наше життя буде збагачуватися і цей світ робитиметься щасливішим. Це та місія, яку покладено на наші плечі. Небесний Батько спитає з нас за те, як ми її виконували. Бог дає нам можливість, щоб у смиренності душі ми ходили з цим бажанням у серці чинити добро усім людям, де б вони не були, і приносити їм радість, яка можлива лише через дотримання Його законів і виконання Його заповідей. Я смиренно молюся, щоб мир міг бути в нашому серці і в нас вдома, щоб ми могли випромінювати радість і гарний настрій, куди б не пішли, щоб ми могли довести світу, що ми дійсно знаємо про те, що Бог живий, тим життям, яким живемо, й отримати Його благословення за це²².