Ісус Христос, Син живого Бога

Ми беззастережно віримо в те, що Ісус Христос є Сином Бога, народженим від Бога, первонародженим у дусі і єдинонародженим у плоті, що Він є таким самим Сином Бога, як ми з вами є синами своїх батьків⁶.

Я радію тому, що фундаментом Церкви Ісуса Христа було величне перше видіння, яке мав хлопчик Джозеф Сміт більш як сто років тому. Він заявляв, що бачив двох небесних істот, чию славу і велич людина не може описати, і що одна з них звернулася до нього і, вказуючи на іншу, сказала: “Це Мій Улюблений Син, слухай Його!” [Див. Джозеф Сміт—Історія 1:17]. У серцях святих останніх днів не може бути жодних сумнівів стосовно того, що Ісус Христос є Сином живого Бога, адже Сам Бог представив Його Джозефу Сміту⁷.

“Оце Чоловік!”—сказав Понтій Пилат, римський намісник в Іудеї, коли Ісус, увінчаний терновим вінцем і для глуму вбраний у багряний плащ, стояв перед натовпом, що скандував: “Розіпни, розіпни Його!” [Іван 19:5–6].

Засліплений незнанням, нетерпимістю і заздрістю натовп бачив у засуджуваному лише злодія, порушника давнього закону, богохульника, —Того, Кого вони несамовито і несправедливо засудили до страти на хресті. Дуже небагато чоловіків і жінок вбачали в Ньому Того Ким Він насправді є— Сином Бога, Викупителем людства!

Дев’ятнадцять століть народження Христа відзначається народами, що називають себе християнами. Щороку святкове дзвоніння, прекрасна музика і голоси зливаються, щоб знову сповістити ангельське послання: “на землі мир, у людях добра воля!” [Лука 2:14.]

Однак, як це було на тому історичному суді, так і всі ці століття люди дивилися на Нього по-різному. Дехто, хто так само злобно, як і той натовп, відкидали Його, вбачали в Ньому та Його учнях “вигадників християнської системи моралі, що підірвала та послабила силу сучасного європейського світу”. Інші, досвідченіші, що мислили тверезіше, дивилися на Нього як на автора ідей, що “заохочують працьовитість, чесність, правдивість, моральну чистоту й доброту, що підтримують закон, сприяють свободі і є необхідною її складовою, а також єднають людей у величному братерстві”.

Багато хто бачив у Ньому “довершену особистість—безстрашного героя історії”, але заперечував Його божественність.

Мільйони приймають Його як великого Вчителя, чиї вчення, однак, не актуальні в сучасних соціальних умовах. І лише небагато—о, як небагато!—жителів земної кулі приймають Його за Того, Ким Він насправді є—“Єдинонародженим від Батька; Він прийшов у світ, Сам Ісус, щоб Його розіп’яли за цей світ і щоб Йому нести гріхи світу, і освятити світ, і очистити його від усієї неправедності”. [Див. УЗ 76:23, 41]⁸.

Членам Церкви в усьому світі та всім людям, які прагнуть миру, ми кажемо: дивіться на Цього Чоловіка з Галілеї не просто як на видатного Вчителя, не просто як на незрівнянного Керівника, а як на Князя миру, Автора спасіння, справжнього й істинного Спасителя світу!⁹

Ми бажаємо прогресу всього людства, молимося, щоб Бог благословив кожну людину, яка прагне покращити світ тим, що робить у своєму житті, і просимо для кожної людини, яка вірує, що Ісус є Христос і сповідує це: О, Боже, благослови цю людину. Ісус є Викупителем світу, Спасителем людства, який прийшов на землю з божественною місією—померти, щоб викупити людство. Ісус Христос є Сином Бога в прямому розумінні, Єдинонародженим у плоті. Він є нашим Викупителем, і ми вклоняємося Йому і славимо Бога за кожну людину на лиці землі, яка поклоняється нашому Господу і Вчителю як Викупителю світу¹⁰.

З початку часів, яким ми його знаємо, і до нашої доби Бог Батько в різні часи і власним голосом, і голосом Своїх натхненних пророків проголошував, що пошле на землю Свого Єдинонародженого Сина, і завдяки Йому, силою воскресіння, первістком в якому був наш Господь, людство може бути викуплене від прокляття смерті, що зазіхає на всю плоть, і завдяки дотриманню закону праведного життя, який Він виклав і продемонстрував власним життям, воно може бути очищеним від особистого гріха і стати спадкоємцями Царства Божого¹¹.

Народження Христа Господа—не випадковість, а справжня історична подія, якої пророки з нетерпінням чекали, яку оспівували поети і на честь якої ангели співали хвалу Богу разом із смертними. Цей день був установлений і визначений наперед нашим Батьком, який на небесах, коли Він явить Себе Своїм дітям, що на землі, в особі Свого Єдинонародженого Сина.

Він прийшов, щоб люди могли побачити і пізнати Бога таким, яким Він є, адже Він свідчив, що хто бачив Його, той бачив Батька, бо Він був за Його образом і подобою [див. Іван 14:7–9; Євреям 1:3].

Він прийшов, щоб навчати про характер Бога, і Своїм прикладом і повчанням вказав дорогу, яка приведе нас назад до Його присутності, якщо підемо нею. Він прийшов, щоб розірвати пута смерті, якими люди були зв’язані, й уможливив воскресіння, чим позбавив могилу перемоги, а смерть—її жала¹².

Під час божественного служіння за Свого життя Господь проголошував євангелію і, як смертна істота, подав нам приклад досконалої людини.

Євангелія є планом, який направлятиме людей у спілкуванні в цьому житті та для спрямування їх у духовному житті аж до кінця, щоб вони могли бути спасенними і піднесеними у світі прийдешньому¹³.

За короткий період Свого служіння Він організував Свою Церкву, обрав дванадцятьох апостолів, яким, на чолі з Петром, дарував ключі священства, і пояснив організацію Своєї Церкви та вчення Своєї євангелії, слухняністю якій людство може бути викуплено й повернуто до присутності Бога¹⁴.

Життя Ісуса Христа, народженого у хліву, сповитого у яслах і страченого між двома злодіями, було з точки зору людей найбільшим провалом в історії, але наш Господь і Вчитель прийшов на землю не для того, щоб чинити за Своєю волею, а щоб виконати волю Свого Батька, і Він успішно виконав свою місію. Він подолав смерть, пекло і могилу і заслужив винагороду—бути на троні по праву руку Свого Батька¹⁵.

“Ми віримо, що завдяки спокуті Христа все людство може бути спасенним через послушність законам і обрядам євангелії”. [Уложення віри 1:3].

Ми віримо, що Христос, божественно народжений, був приведений у світ жінкою, що Він прожив життя смертної людини, що Його було розіп’ято на хресті, що Він помер, коли дух залишив Його тіло, був похований і воскрес на третій день, коли Його дух і тіло знову з’єдналися.

Ми свідчимо, що чоловіки [Джозеф Сміт і Сідні Рігдон], яким Ісус явився, завершуючи відновлення Своєї Церкви, залишили запис про те славетне видіння:

“І в той час, коли ми розмірковували над цим, Господь торкнувся очей нашого розуміння, і їх було відкрито, і слава Господа засяяла навкруги.

І ми побачили славу Сина, праворуч від Батька, і отримали від його повноти;

І побачили святих ангелів і тих, кого освячено перед його престолом, які поклонялися Богу і Агнцю, які поклоняються йому віки вічні.

І тепер, після багатьох свідчень, які було дано про нього, ось свідчення, останнє з усіх, яке ми даємо про нього: Що він живе!

Бо ми бачили його, саме праворуч від Бога; і ми чули голос, що засвідчив, що він є Єдинонародженим від Батька—

Що ним, і через нього, і від нього світи є та було створено, і жителі їхні є синами й дочками, народженими Богові” [УЗ 76:19–24].

Ми додаємо своє смиренне свідчення, що Бог живе, що Ісус є Христос, що Він є воскреслою істотою, що, як і Він, кожен чоловік, кожна жінка і дитина, які коли-небудь жили, піднімуться з могили у воскресінні, як піднявся Він, і праведні житимуть у великій радості й вічному розвитку¹⁶.

Я радію тому, що знаю, що Ісус є Викупителем світу, нашим старшим братом, і що Його і тільки Його ім’я є єдиним під небесами, яким ми можемо отримати спасіння й повернутися до життя з нашим Небесним Батьком, Спасителем і нашими близькими, які вже пішли¹⁷.

Тільки від життя за євангелією Христа та з радістю, що приходить від служіння Його справі, з’являється справжній спокій, що ніколи не минає.

Ісус сказав натовпу:

“Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, —і Я вас заспокою!

Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, —і знайдете спокій душам своїм.

Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий“ [Матвій 11:28–30].

У кімнаті на пасху Він сказав Своїм апостолам:

“Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!” [Іван 14:27].

Його мир полегшить наше страждання, зцілить розбиті серця, розвіє злобу, вселить у груди любов до ближніх, що сповнить наші душі спокоєм і почуттям щастя.

Його слова та милість Його спокутуючої жертви простягаються до найвіддаленіших куточків світу, вони—над найвіддаленішими морями. Де б не була людина—Він скрізь поруч. Там, де Він, там також і Святий Дух, плодами якого є “любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра” [Галатам 5:22].

Він буде нашим втішенням і заспокоєнням, нашим путівником і порадником, нашим спасінням і піднесенням, бо “під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали” [Дії 4:12].

З Його божественної мудрості приходить вічна істина: “Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?” [Матвій 16:26]. “Бо Царство Боже, —казав Павло, —не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім” [Див. Римлянам 14:17].

Саме перед тим, як виголосити божественну молитву [див. Іван 17], Ісус, навчаючи апостолів, сказав: “Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, —але будьте відважні: Я світ переміг!” [Іван 16:33]¹⁸

Ісус Христос дійсно є Сином живого Бога. Ми проголошуємо всьому світу, що знаємо, що Він живе¹⁹.

Ця Церква є … дивовижною роботою і чудом. Нічого подібного до неї у світі немає, це її встановив Ісус Христос, Син Бога, і Він є її головою²⁰.

Ісус є Христос і Він є наріжним каменем цієї величної роботи—Він направляє її і буде направляти в мабутньому²¹.

Ми свідчимо, що Бог Батько і Його Син Ісус Христос явилися в наш час пророку Джозефу Сміту, щоб ще раз установити Свою Церкву, яку ніколи не буде повалено, і що небесні посланники відновили Його священство та Його святу владу²².

Я не міг виразити словами те почуття радості, коли підносив голос у свідченні тим, перед ким я стояв, що знаю, що Бог живе, що знаю, що Ісус є Христос, Спаситель світу, Викупитель людства, що я знаю, що Джозеф Сміт був і є пророком істинного і живого Бога, що у мене в серці є міцне свідчення, що Бригам Янг був обраним знаряддям живого Бога, що Джон Тейлор, Уілфорд Вудрафф, Лоренцо Сноу були і Джозеф Ф. Сміт сьогодні є представниками живого Бога та глашатаями Бога тут, на землі. [Президент Грант склав це свідчення 4 жовтня 1918 року, приблизно за сім тижнів до того, як став наступником Джозефа Ф. Сміта як Президента Церкви]²³.

Ми закликаємо людей всього світу прийти до Христа, через якого приходить викуплення всіх, хто бере на себе Його ім’я і виконує заповіді, які Він дав. Ми свідчимо, що було відновлено повноту Його євангелії, що встановлено Його Церкву, котра й надалі поширюватиметься, поки між людьми не запанує мир, поки не прийде Його царство і Його воля не буде на землі, як на небі. О Господи, наблизь цей славетний день!²⁴.