Місія пророка Джозефа Сміта

Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів проголошує світові, що Бог живе, що Ісус Христос є Його Сином і що Вони явилися хлопчику Джозефу Сміту, пообіцявши, що він стане знаряддям в руках Господа для відновлення істинної євангелії для світу⁵.

Після розп’яття [Ісуса] та смерті вибраних Ним апостолів, які зазнали мученицької смерті від рук противників істини, що її Він навчав, здавалося, що Його місія і священнослужіння пропали даремно. Але пройшов час і вчення християнства ставало дедалі зрозумілішим. Мудрі мужі звернулися до Нього як до джерела світла і сили і цим зберегли віру в Його місію і священнослужіння, і як результат—християнство стало впливати на розвиток цивілізації та світовий прогрес.

З плином часу в первинній церкві відбулися розколи. Закони управління церквою, встановлені Викупителем, було порушено, обряди—змінено, вічний завіт—розірвано [див. Ісая 24:5]. Люди під виглядом учень почали навчати власним заповідям [див. Матвій 15:9]. Було започатковано спосіб поклоніння, названий християнством, однак це поклоніння провадилося без влади від Бога, що було у первинній церкві. Духовна темрява огорнула землю, ще густіша темрява—розум людей [див. Ісая 60:2].

Потім настала черга іншої епохальної доби у світовій історії. Прийшов час, який наперед був визначений Господом і який передрікали Його пророки, час, коли мав початися новий розподіл євангелії, коли євангелію царства мало бути відновлено і проповідано по всьому світі як свідчення всім народам до того, як прийде кінець.

Знову зраділи небеса, знову небесні істоти передавали волю Батька Його дітям на землі, і зраділи люди, бо мала початися доба розподілу Повноти часів.

Джозеф Сміт був посередником, через якого Господь вирішив розпочати величну роботу останніх днів. У небесному видінні йому явилися Батько і Син, йому було передано ключі вічного священства з повноваженням передавати їх іншим й обіцянням, що священство більше ніколи не буде забрано із землі, поки не буде виконано задуми Батька⁶.

Я в багатьох місцях зустрічався з людьми, які досліджували нашу віру. Дехто з них казав: “Я ладен був би прийняти все, чого ви навчаєте, якби не цей чоловік, Джозеф Сміт. Ось було б добре, якби ви і не згадували про нього!”

Ми цього ніколи не зробимо. З таким самим успіхом ми могли б зректися і Ісуса Христа, Сина живого Бога. Тож або Джозеф Сміт дійсно бачив Бога і дійсно розмовляв з Ним, і Сам Бог дійсно представив Ісуса Христа хлопчику Джозефу Сміту, а Ісус Христос дійсно сказав Джозефу, що він буде знаряддям в руках Бога, щоб знову встановити на землі істинну євангелію Ісуса Христа, або ж мормонізм, як його називають, є міфом. А мормонізм не міф! Це—сила Бога на спасіння. Це—Церква Ісуса Христа, встановлена під Його керівництвом, і вся зневіра світу не може змінити ключових фактів, пов’язаних з Церквою Ісуса Христа Святих Останніх Днів.

Кожен святий останніх днів вірить, що Бог явився юнакові Джозефу Сміту, і кожен святий останніх днів вірить, що Сам Бог так представив Ісуса Христа Джозефу Сміту: “Це Мій Улюблений Син, слухай Його!” [Джозеф Сміт—Історія 1:17]⁷.

Весь фундамент цієї Церкви тримається на одкровенні від живого Бога через пророка Джозефа Сміта⁸.

Найславетнішою подією за всю історію людства на землі з часу життя на ній Спасителя є те, що сам Бог зглянувся і відвідав землю зі Своїм Улюбленим, Єдинонародженим Сином, нашим Викупителем і Спасителем, щоб явитися хлопчику Джозефу⁹.

Слава Господа огорнула Джозефа Сміта, і Сам Бог, у Своїй славі й величі, зі Своїм Єдинонародженим Сином, Єговою, явився у видінні, і Своїм власним голосом призначив Джозефу Сміту бути знаряддям, завдяки якому мав розпочатися найве- личніший з-поміж усіх розподіл євангелії.

У цьому не було нічого показного, видовищного чи ефектного; це була проста, урочиста подія, надзвичайна за своєю славетністю і вражаюча уяву.

Голос Господа, який не було чути впродовж віків, тепер знову пролунав. Знов були сказані ці божественні слова, що так часто повторювалися: “Це Мій Улюблений Син, слухай Його!” Батько і Його Єдинонароджений Син знов явили Себе, щоб людство знало їх такими, якими Вони є”¹⁰.

Ця подія позначає початок “чудової роботи і дива”, які були передречені пророком Ісаєю [див. Ісая 29:13–14], підтверджені Даниїлом [див. Даниїл 2:29–44] і потім пророковані Іваном Богословом [див. Об’явлення 14:6–7]. Особисте явлення Батька і Сина, які вибрали Джозефа бути провідником розподілу повноти часів, позначило початок цієї роботи, що супроводжувався явленням ангелів та інших небесних посланників, які передали Джозефу владу священства, повноваження діяти в ім’я Бога—божественною силою представити людству євангелію Ісуса Христа і під божественним проводом організувати і встановити в останні дні істинну Церкву Христа¹¹.

Зі смиренням і повним усвідомленням своєї відповідальності ми свідчимо народам світу, що з явленням Батька і Сина пророку Джозефу Сміту ранньої весни 1820 року розпочався найвеличніший розподіл євангелії—розподіл світла, що розповсюджується з присутності Бога, просвітлюючи розум людей, збільшуючи інтелект і знання, що є славою Бога¹².

“Ми віримо, що чоловік мусить бути покликаний Богом через пророцтво й рукопокладання тих, хто має повноваження, щоб проповідувати євангелію і виконувати її обряди” [Уложення віри 1:5].

І ми проголошуємо на весь світ.., що маємо це повноваження. Ми проголошуємо, що та сама людина, яка христила Спасителя світу, відома як Іван Христитель, прийшла на землю, поклала свої руки на голови Джозефа Сміта й Олівера Каудері і дарувала їм Ааронове священства, або менше свя- щенство, що має повноваження христити. Виконавши обряд висвячення, він сказав їм христити один одного і пообіцяв, що Петро, Яків та Іван, апостоли Господа Ісуса Христа, які стояли на чолі Церкви після розп’яття Ісуса, відвідають їх згодом і дарують їм апостольство, священство Мелхиседекове, або вище священство.

Ми проголошуємо на весь світ, що вони дійсно приходили і що ми отримали це повноваження, і вся недовіра цього світу не може змінити факту цих двох явлень, цих двох висвячень. Якщо ці події дійсно мали місце, то недовіра до них не може їх відмінити. А ми проголошуємо, що вони були насправді”¹³.

Найкращим доказом божественності першого видіння, а також явлення ангелів та інших посланців пророку Джозефу, що мали місце після першого видіння, є практичні наслідки тих слів, які було проголошено, і повноваження, що було даровано. На землі відновлено євангелію в її чистоті. Дивовижний літопис давнього народу цього континенту, Книгу Мормона, що містить повноту євангелії, якій навчав Господь і Спаситель, Ісус Христос, в Америці, було піднято з місця її сховища в пагорбі Кумора. 6 квітня 1830 року в місті Фейєтт, округа Сенека, штат Нью-Йорк, було організовано Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів, яка процвітала… попри переслідування й перешкоди, що постійно супроводжували її¹⁴.

Замислюючись над дивовижною роботою, яку виконав пророк Джозеф, я думаю, чи може розумна людина, досліджуючи життя цього чоловіка, знаючи про його ув’язнення, про гоніння, про переслідування, про те, як його вимазали дьогтем і виваляли в пір’ї, про винесений йому смертельний вирок, читати про дивовижні речі в книзі Учення і Завіти і не визнавати Господнього натхнення в тому, що пророк зробив.

Я не розумію, як мисляча людина може припустити, що хтось без допомоги Господа міг би явити Книгу Мормона, яка ось вже більше ста років є в наших руках і яка витримала перевірку впродовж всього цього часу, незважаючи на те, що її висміювали з тієї чи іншої причини. Сьогодні ця книга, перекладена Джозефом Смітом, який був знаряддям Господа у цій справі, виділяється над усе. Сьогодні вона наш найкращий місіонер у справі проповідування євангелії. її просто немає з чим порівняти¹⁵.

Ця Церква є … дивовижною роботою і дивом. Подібного їй у світі нічого немає, бо Ісус Христос, Син Бога встановив і очолює її, бо Ісус Христос явив Себе Пророку й Оліверу Каудері, а також іншим, бо Бог, у відповідь на молитву, дав людям по всьому світі, куди тільки дійшла євангелія, особисте знання і свідчення про божественність справи, до якої ми залучені¹⁶.

Гора дому Господнього була поставлена на шпилі гір, і люди з усіх народів полинули до неї [див. Ісая 2:2]. Завдяки тому, що Господь благословив їхню працю, було підкорено пустиню, і вона розквітла, як троянда. Завдяки їм безлюдні місця звеселилися. [Див. Ісая 35:1.] Було засновано міста, пробилася вода, яка оживила спраглу землю, чути музику і голоси дітей на вулицях, де століттями панували спустошення і тиша.

Було зведено храми, в яких виконується робота викуплення за незчисленні сонми живих і померлих.

Згадуючи про організацію Церкви, яка проходила за най- скромніших і, як для світу, непримітних обставин, та подальшу її історію—переслідування, бідність і горе, невже можна відкидати те, що здійснено величну і дивовижну роботу, що обіцяння Господа справджено і що виявилася Його сила у звершенні того, до чого Він докладає руку?

Нехай хвала і шана вічно віддається Богу—нашому Батькові через Ісуса Христа, Його Сина, адже Він є творцем всього цього¹⁷.

Євангелія Ісуса Христа, яку прийняв я і яку прийняли ви, насправді є планом життя і спасіння, знов відкритим для землі. Це та ж сама євангелія, яку проголошував наш Господь і Вчитель Ісус Христос.

Я знаю, що Бог живий. Я знаю, що Ісус є Христос. Я також знаю, що Джозеф Сміт був пророком Бога. Я протягував руку. Я зривав плоди євангелії. Я куштував їх—вони солодкі, солодші за все солодке. Я знаю, що Бог вибрав Свого пророка Джозефа Сміта і дав йому настанови й повноваження розпочати цю роботу і що сила та вплив Джозефа Сміта є явними сьогодні, як і обіцяв ангел [Мороній]. Його ім’я має добру чи погану славу в усьому світі [див. Джозеф Сміт—Історія 1:33], а погану славу—тільки серед тих, хто обмовляє його. Хто знає його, хто знає його вчення, також знає, що його життя було чистим і що його вчення насправді були Божим законом.

Я повторюю: це та сама євангелія, яка проголошувалася Господом і Вчителем Ісусом Христом, бо Він віддав Своє життя як свідчення цього, і життя нашого пророка, а також патріарха [Джозефа та Гайрума Смітів] були віддані як свідчення про божественність справи, до якої ми залучені. Мормонізм, як його називають, дійсно є євангелію Господа Ісуса Христа. Бог дав мені свідчення про це¹⁸.