Учення Президентів
РОЗДІЛ 7: Сильне особисте свідчення


РОЗДІЛ 7

Сильне особисте свідчення

Живучи за євангелією Ісуса Христа, ми зростаємо в пізнанні істини і краще розуміємо, як служити Господу.

З життя Гебера Дж. Гранта

Свідчення Гебера Дж. Гранта про відновлену євангелію почало прививатися в нього ще з дитинства. У своєму житті він часто виражав вдячність за вчителів і провідників, які живили свідчення, яке він набував. Особливо він був вдячний своїй матері. “Я стою сьогодні перед вами як Президент Церкви, —сказав він одного разу, —бо я завжди прислухався до порад та повчань своєї матері і приймав її палке свідчення про божественність цієї роботи Бога”1.

Зростав він, зростало і його свідчення. Він так розповідав про свідчення, яке отримав під час вивчення Книги Мормона: “Мені було тоді років п’ятнадцять, і ось одного разу, коли я уважно і з молитвою читав Книгу Мормона, в моє серце прийшло сильне й непохитне свідчення про її божественну достовірність. Відтоді й донині її прекрасні вчення втішали мене, благословляли й направляли”2.

Президент Грант продовжував підживлювати своє свідчення все життя, палко молячись, щоб залишатися відданим вірі3. Коли йому було 80 років, він сказав: “Я справді не можу підібрати слова, щоб виразити ту вдячність, яка переповнює моє серце, за сильне свідчення в моїй душі про божественність цієї роботи. Всі ці роки я отримував стільки сильних, стільки вражаючих доказів божественності цієї роботи, що в мене немає слів, аби виразити свою вдячність, і ніщо в житті не послаблювало мою віру”4.

Учення Гебера Дж. Гранта

Свідчення приходить у вигляді особистого одкровення від Бога через Святого Духа.

Бог у відповідь на смиренні молитви давав чоловікам і жінкам по всьому білому світі, які шукають світла Його Духа, свідчення і знання, що ця євангелія є саме тим, чим має бути, —істиною, що вона існуватиме завжди і що ті, хто житимуть за нею, будуть вічно піднесеними в присутності нашого Небесного Батька та Його Сина, нашого Викупителя5.

Сотні людей, так, тисячі відчули, як щось торкнулося серця, і через натхнення Духа та одкровення їм від Бога вони здобули знання про божественність роботи, до якої ми залучені. Вони отримали свідчення від Святого Духа і радіють цьому душею, радіють всім своїм єством, і тому з радістю проголошують: вони знають, що Бог живе, вони знають, що Ісус є Христос, вони знають, що Джозеф Сміт є пророком істинного і живого Бога. Жодна людина на землі не може звинуватити їх у тому, що вони кажуть неправду. Вона може не вірити їхньому свідченню, але не може позбавити їх знання, яке вони мають. Я можу заявляти, що люблю свою сім’ю, а якась людина може сказати: “Не вірю!”, але це не змінює мого знання, що я дійсно люблю її. Коли людина отримала свідчення від Святого Духа, коли людина отримала знання, що ця євангелія істинна, і якщо вона знає це, якщо вона заявляє про це, то весь світ, не вірячи цьому, не може змінити знання, яке вона має6.

Я дякую Богові, що всі святі мають право на підказки Його Святого Духа. Я дякую Богові, що ніхто з нас не залежить від інших у своєму свідченні про євангелію. Я дякую Йому, що кожен може отримати своє свідчення—сам для себе7.

Саме це особисте знання, цей тихий, лагідний голос одкровення, що лине до кожної чесної, побожної душі у відповідь на молитву, робить цю Церкву сильною. Без цього особистого свідчення, що приходить до чоловіків і жінок по всьому світі, коли вони чують цю євангелію і просять Бога про Його Дух, ми не були б тими, ким є сьогодні—згуртованим народом, єдиним серцем і душею, єдиними з Богом і з нашим Спасителем8.

Я хочу сказати якраз тут, що людей переконує саме сила Бога, саме Дух Божий; не красномовність, не освіченість, не чудові слова чи їхня хитромудрість, а [Дух Божий] приходить в серця дітей людських, аби переконати їх в Істині9.

Я зустрічався з багатьма людьми, які сумнівалися в моєму свідченні. Вони казали: “Пане Грант, ви не можете цього знати”. Але я готовий і бажаю свідчити, що я таки знаю це, і знаю настільки добре, наскільки можу розрізняти світло й темряву, тепло і холод. Я знаю, що після своїх благань до Господа я отримував відповіді на свої молитви. Отже, у мене є знання про це, і я знаю це настільки ж добре, як і те, що люблю свою сім’ю і друзів. Це знання прийшло до мене в такий спосіб, що я готовий і я бажаю свідчити всьому світу, і я знаю, що повинен буду відповідати за це свідчення. Я зрадив би собі, якби не свідчив про те, що знаю, коли випадає така нагода10.

У нас, святих останніх днів, є дуже переконлива підстава бути вдячними за багато проявів милості й доброти нашого Бога. Давайте з усією силою, на яку здатні, набувати достатньо розуму, світла і знання від нашого Небесного Батька, щоб утриматися на шляху свого обов’язку. Багато хто з нас вважає себе сильними у знанні євангелії і майже не боїться, що випробування життя можуть відвернути нас від істини. Водночас нам слід чітко зрозуміти, що без світла й натхнення Духа Божого ми не вистоїмо ні дня, ні години і не збережемо свідчення про євангелію11.

Завдяки молитві, навчанню і слухняності Господу ми отримуємо і зміцнюємо своє свідчення.

Найважливіше свідчення, яке ми можемо отримати, це свідчення через голос одкровення—через натхнення від Святого Духа. Ніхто не може отримати його, якщо не живе гідно цього12.

Ви не в силах передати іншим те, чого не отримали самі. Я не можу дати людині свідчення про євангелію так само, як я не можу за неї попоїсти. Я можу розказати, як отримати свідчення їй самій для себе. Я можу розповісти їй про благословення, дані мені Богом. Але кожна і будь-яка людина повинна жити за євангелією, якщо сподівається мати особисте свідчення про божественність цієї роботи.

Це перевірили на собі чоловіки й жінки по всьому світу, яких ненавиділи, яких ображали і яких переслідувала найближча рідня за те, що вони приєдналися до Церкви; але у відповідь на смиренну молитву, завдяки виконанню настанов Бога, вони отримали світло, знання і свідчення про божественне походження цієї роботи13.

Мої брати і сестри, якщо ми будемо досліджувати Писання, план життя і спасіння, дотримуючись заповідей Господа, всі проголошені обіцяння будуть здійснені над нашими головами. І ми будемо зростати і посилюватися у світлі, знанні й розумі14.

Як слуга живого Бога я обіцяю вам, що кожен чоловік і кожна жінка, що дотримуються заповідей Бога, будуть процвітати, що кожне дане Богом обіцяння здійсниться над їхніми головами і вони будуть розвиватися і зростати в мудрості, світлі, знанні, розумі та, найголовніше, у свідченні про Господа Ісуса Христа15.

Наше свідчення зміцнюється, якщо ми ділимося ним.

Жодна людина не може проголошувати євангелію через натхнення й силу Духа живого Бога…, якщо не відчуває, не знає і не розуміє, що була благословлена Господом Всемогутнім, і така людина може свідчити про силу Бога, що з’являється, коли ми проповідуємо цю євангелію Господа Ісуса Христа16.

Я неодноразово чув, як Президент [Бригам] Янг та інші казали, що молодь набагато частіше отримує у своїй душі свідчення про божественність цієї роботи, коли стоїть на ногах [щоб свідчити], а не стоячи на колінах і молячись про це свідчення; що під натхненням Духа Господнього на них рясно проливається цей Дух, і їхні душі наповнені світлом і знанням, що приходить від Бога через Святого Духа. Вони отримали у свої серця свідчення, завдяки якому змогли впевнено свідчити, що вони долучені до виконання плану життя і спасіння, що вони знають з упевненістю, що Бог живе, що Ісус є Христос, що Джозеф Сміт був і є пророком істинного і живого Бога17.

Коли я очолював Європейську місію, то постійно мав нагоду давати настанови молодим чоловікам, які прибували туди для проповідування євангелії, —молодим чоловікам, які не мали освіти, не мали досвіду, і там, у кабінеті в Ліверпулі, багато хто з них вперше в житті піднімався і свідчив. Я казав їм досліджувати євангелію і молитися про натхнення Духа Господнього й обіцяв, що якщо вони тільки відкриють свої вуста і будуть свідчити, що Ісус Христос був Викупителем світу і що Джозеф Сміт був Його пророком, Бог дасть їм, що сказати, навіть якщо спочатку їм на думку нічого не прийде. Не просто десятки, а багато десятків старійшин свідчило мені, що це обіцяння здійснилося і що Бог дійсно благословляв їх, коли вони свідчили про божественність місії Джозефа Сміта, який під керівництвом Бога знову заснував на землі Церкву Христа18.

За своє життя я чув сотні й тисячі свідчень молодих чоловіків і молодих жінок, які їздили проповідувати євангелію, повернулися з місії і свідчили, що зросли в пізнанні божественності цієї роботи; що їхнє свідчення було зміцнено19.

У Церкві Бога не існує такого поняття як стояння на одному місці; ми не можемо жити свідченням, отриманим у минулі роки. Ми … слухали свідчення одного 79-річного чоловіка, але якби він припинив нести людям отримане ним свідчення, то Дух Божий залишив би його, бо вік—то не підстава, щоб зупинитися в цій роботі і Божій євангелії20.

Свідчення дає нам силу й мужність виконувати роботу Господа.

Люди, які виконують заповіді Господа, які дотримуються в житті вимог євангелії, день за днем і рік за роком міцнішають у свідченні й зростають у знанні про євангелію, у них також з’являється рішучість заохочувати інших, щоб ті більше дізналися про план життя і спасіння21.

Як народ ми довели правильність твердження Спасителя, що якщо якась людина виконує волю Батька, вона дізнається про вчення [див. Іван 7:17], у нас і є це довершене й абсолютне знання; і через це ми готові жертвувати заради справи істини22.

Я вдячний Богові за те, що святі останніх днів у всьому світі мають сильне особисте свідчення про божественність роботи, до якої ми залучені. Якби не це свідчення, ані чоловіки, ані жінки ніколи б і не подумали принести ті неймовірні жертви, які вони принесли для розвитку Господньої роботи і вдома, і за кордоном.

Я маю почуття вдячності, згадуючи про чоловіків, які очолювали цю Церкву і брали участь в її керівництві, віддаючи свій час і ділячись здібностями, жертвуючи чимось (тобто тим, що так високо цінується цим світом) і маючи досконале й непохитне знання, що Бог живе, що Він чує наші молитви й відповідає на них; безсумнівне знання, що Бог явив себе Джозефу Сміту й представив йому Свого Сина; знання, що на землі було відновлено Ааронове й Мелхиседекове священ- ство тими чоловіками, які в зеніті часів тримали його ключі.

Ніщо, крім цього довершеного й абсолютного знання, яким ми як народ володіємо, не дало б нам і наблизитися до того, чого ми досягнули23.

Якщо я добре знаю власне серце, то думаю, що воно зосереджене на розвиткові Церкви і Божого царства. Я знаю, що на землі немає нічого, що б так мене радувало, як думка, що я працюю пліч-о-пліч зі слугами та служницями Бога в Церкві Ісуса Христа; і в моєму житті не минає й дня, коли б я не дякував Богу за відновлення плану життя і спасіння й за те, що я є його учасником. Я палко молю Його, щоб мій розум ніколи не затьмарився, щоб я ніколи не відійшов від істини, щоб ніколи не забував завіти, які уклав, але щоб я, зростаючи в роках і розумінні, зміцнювався у свідченні про євангелію та в бажанні—і не тільки бажанні, але й виконанні його—працювати для подальшого прогресу царства Божого на землі24.

Рекомендації для вивчення і обговорення

  • Чому, дійсно, жодна людина не може отримати свідчення, “якщо не живе гідно цього”?

  • Чому свідчення потребує постійного зміцнення? Як ми можемо залишатися непохитними й невтомними в прагненні зміцнювати свідчення?

  • Як наше свідчення допомагає нам у часи випробувань або переслідувань? Як наше свідчення допомагає нам, коли ми вдоволені й процвітаємо?

  • Чому свідчення, коли ми ділимося ним або коли слухаємо свідчення інших людей, зміцнюється?

  • Де, окрім зборів свідчень, ми можемо поділитися своїм свідченням?

  • Як батьки можуть допомогти своїм дітям розвивати свідчення про євангелію?

Посилання

  1. In Conference Report, Apr. 1934, 15.

  2. “As I View the Book of Mormon, ” Improvement Era, Mar. 1934, 160.

  3. See Gospel Standards, comp. G. Homer Durham (1941), 204, 371.

  4. “The Power of a Testimony, ” Deseret News, 10 Apr. 1937, Church section, 1.

  5. “Our Religion the Truth, ”Juvenile Instructor, May 1926, 243.

  6. In Conference Report, Oct. 1911, 23.

  7. In Brian H. Stuy, comp., Collected Discourses Delivered by President Wilford Woodruff, His Two Counselors, the Twelve Apostles, and Others, 5 vols. (1987-92), 1:81.

  8. In Conference Report, Apr. 1925, 151.

  9. “Spirit of the Lord Attends Elders of Church Who Strive to Obtain His Aid While Speaking in Public, ” Deseret Evening News, 15 Mar. 1919, section 4, VII.

  10. In Collected Discourses, 5:400.

  11. In Collected Discourses, 2:31.

  12. Gospel Standards, 41.

  13. “First Presidency Stresses Value of Personal Testimony in Tabernacle Talks: President Heber J. Grant, ” Deseret News, 16 June 1934, Church section, 6; paragraphing altered.

  14. Gospel Standards, 43.

  15. Gospel Standards, 39.

  16. “Significant Counsel to the Young People of the Church, ” Improvement Era, Aug. 1921, 872.

  17. Improvement Era, Aug. 1921, 869–70.

  18. In Conference Report, Apr. 1917, 25.

  19. In Conference Report, Oct. 1930, 6.

  20. In Collected Discourses, 2:21.

  21. Gospel Standards, 73.

  22. “The President Speaks to Youth, ” Improvement Era, July 1936, 395.

  23. In Conference Report, Apr. 1939, 14–15.

  24. Gospel Standards, 204.

Зображення
man studying scriptures

Досліджуючи Писання й живучи за принципами, які вони містять, “ми будемо зростати і посилюватися у світлі, знанні й розумі”.