Конференц-центр завершує перше десятиріччя служіння
Квітнева конференція відкрила друге десятиріччя служіння Конференц-центру. За свої перші 10 років служіння, під час більш як 100 сесій генеральних конференцій та 4500 подій, а також пов’язаних з ними трансляцій, багато мільйонів людей переконалися в унікальних властивостях цієї єдиної у своєму роді споруди.
Перша сесія генеральної конференції відбулася в цьому Конференц-центрі 1 квітня 2000 року. На ній Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) сказав: “[Конференц-центр] буде чудовим доповненням до цього міста. Тут будуть проводитися не лише наші генеральні конференції, але й деякі інші релігійні збори, також він служитиме як культурний центр для найкращих мистецьких виставок. Ми сподіваємося, що люди інших вірувань приходитимуть сюди, відчуватимуть атмосферу цього прекрасного місця та будуть вдячні за його існування” (“До всього світу зі свідченням”, Ліягона, липень 2000, с. 4).
Шість місяців потому, 8 жовтня, Президент Хінклі освятив цю споруду.
З того часу майже сім мільйонів гостей завітали до Конференц-центру, щоб відвідати 4577 подій. Близько 4,8 мільйона відвідувачів здійснили екскурсійний огляд центру і він прийняв понад 5500 високопосадових гостей. Серед подій, які організовувалися в залі та суміжному з ним театрі Конференц-центру, були генеральні конференції, 10 загальних зборів Товариства молодих жінок, 10 загальних зборів Товариства допомоги, три меморіальні заходи (в тому числі і похорон Президента Хінклі) та 125 музичних концертів, не враховуючи програми Музика і слово проповіді у виконанні Хору скинії, яка проводилася в Конференц-центрі 186 разів.
Ці цифри починають говорити про справдження слів Президента Хінклі.
Брент Робертс, директор, відповідальний за споруди Головного управління, зустрічався з багатьма людьми в цьому приміщенні, які висловлювали свою вдячність за почуття, які вони мали там. “Вони йшли зі сльозами на очах і Духом в серцях,—сказав він.—Це не просто будівля—це Господь, Його робота і Його Дух”.
Про будівництво центру було оголошено Президентом Гордоном Хінклі Великоднім ранком під час квітневої генеральної конференції 1996 року.
Загальний огляд викликів, пов’язаних з будівництвом, які були подолані під час розбудови Конференц-центру, допоможуть засвідчити про унікальний статус цієї споруди. Зал на 21000 місць потрібно було звести на похилій площині між вулицями Солт-Лейк-Сіті—Мейн-стріт та Вест Темпл-стріт. У роботі брали участь три великі будівельні компанії. В залі не передбачалося опорних колон, аби жоден з відвідувачів не мав візуальних перешкод. Тож будівельникам потрібно було використати 88-метрові сталеві ферми, які змогли б витримати навантаження від 17 до 37 кг/см2. Така конструкція також мала включати ландшафтні проекти для даху. Кожного робочого дня під час будівельних робіт на об’єкті працювало близько 1000 робітників.
Під час будівництва споруда перенесла вкрай незвичайне для Солт-Лейк-Сіті торнадо 1999 року. І хоча опору величезного підйомного крану було пошкоджено, робота тривала далі.
Будівництво споруди було завершено вчасно і відвідувачі центру насолоджуються найсучаснішим обладнанням і приміщеннями. Для телебачення Конференц-центр забезпечує цифровий сигнал високої чіткості. Перша пряма трансляція з таким сигналом високої чіткості в Юті почалася з Конференц-центру під час ушанування Президента Хінклі з нагоди його 90-річчя у червні 2000 року.
Інженери встановили в залі таку акустичну систему, яка б забезпечувала відмінну акустику, наприклад,—чи під час виступу промовця, чи під час музичної події. Вони все ретельно підрахували, узявши до уваги матеріал на стінах та стелі, кількість відвідувачів, які можуть розміститися в будівлі, та килимове покриття і звукові викривлення.
Президент Хінклі сказав, що ця споруда також передає почуття вишуканості. Цю вишуканість відвідувачі можуть спостерігати, прогулюючись по фойє Конференц-центру, де можна побачити скульптуру Спасителя і бюсти Президентів Церкви; гуляючи садом, що на даху, серед дерев, квітів, кущів і водоспадів; підводячи свої очі, дивлячись у небо крізь дев’ять скляних вікон даху будівлі, які можна також закривати на час подій; та насолоджуючись розміщеними по всій будівлі картинами, серед яких є багато таких, що вже знайомі членам Церкви, та майже всі вони є оригіналами.
Масивна споруда виявляє багато прикладів вражаючої статистики. Вона займає 4 га або один міський квартал. У центрі достатньо електричних проводів, щоб двічі огорнути ними Землю. Кожної хвилини крізь фонтани та декоративні джерельця циркулює більш як 22330 л води.
Однак найвеличніша особливість центру—це не кілометри проводів, не навантаження, яке може витримати дах і не будь-яка інша наявна статистика.
“Це не є такою собі музейною рідкістю, незважаючи на її грандіозну архітектуру,—сказав Президент Хінклі.— Це місце, яке слід використовувати, щоб шанувати Всевишнього й здійснювати його вічні цілі” (“Цей величний рік тисячоліття”, Ліягона, січень 2001, с. 81).