Старійшина Ларрі Р. Лоуренс

Виконуючи різні покликання та різноманітне служіння в Церкві, старійшина Ларрі Рей Лоуренс навчився “наді[яти]ся на Господа всім своїм серцем” (Приповісті 3:5).

Він народився у серпні 1947 р. в сім’ї Ерджила та Мері Лоуренс у Чиверлі, шт. Мериленд. Старійшина Лоуренс зростав у Таксоні, шт. Аризона. Він здобув освіту в Університеті Аризони, де отримав ступінь бакалавра з біохімії у сільському господарстві, а потім набув освіти лікаря і працював офтальмологом.

Він приєднався до Церкви в 1970 р. у віці 23 років, і одружився з Лорел Стотт у храмі в Месі, штат Аризона, 5 листопада 1971 р.

До покликання у Другий кворум сімдесятників, він служив президентом кворуму старійшин, єпископом, членом вищої ради, президентом колу та президентом місії колу.

Старійшина Лоуренс каже, що у той момент, коли його життя, здавалось би, стало спокійнішим, і їхні шестеро дітей підросли і вже жили самостійно, його разом з дружиною покликали очолити Російську Новосибірську місію в Сибіру у 2001 році. Старійшині та сестрі Лоуренс знадобилася віра, оскільки вони залишали свій дім та сім’ю, щоб служити в країні, де мова, люди та клімат були для них абсолютно незнайомими.

“Для нас це було великим випробуванням, оскільки ми мали просто довірятися Господу,—каже сестра Лоуренс.—Усе, про що ми хвилювалися, стало на свої місця, і [набутий досвід] змінив наше життя”.

Плакат, що знаходився на кухні в домі місії, постійно нагадував: “Звертайтеся до [Спасителя] в кожній думці; не вагайтеся, не бійтеся” (УЗ 6:36).

Старійшина і сестра Лоуренс вважають свій досвід служіння на місії одним з найважливіших у їхньому житті та відчувають, що завдяки йому підготувалися до виконання нових обов’язків, які з’явилися, коли старійшину Лоуренса покликали сімдесятником.

“Ми не знаємо, що буде попереду, але знаємо, що все буде добре”,—каже старійшина Лоуренс.