Старійшина Кевін Р. Дункан

Старійшина Кевін Рід Дункан з дитинства прагнув служити Господу місіонером. “У мене й сумніву ніколи не було з цього приводу. Я завжди знав, що хочу служити місіонером”,—каже він.

Ще задовго до того, як йому виповнилося 19 років, старійшина Дункан зустрівся з генеральним авторитетом, який служив у місіонерському відділі, і той закликав його вивчити напам’ять місіонерські бесіди. Він відгукнувся на той заклик і з часом його покликали служити в Чилійську Південну місію Сантьяго. Служіння на місії ще раз довело його любов до служіння Господу. “Я знав, що хочу бути місіонером аж до останнього дня свого життя”,—каже старійшина Дункан.

Старійшина Дункан народився у жовтні 1960 року і є сином Девіда Генрі та Лерен Елайзи Кук. Він виріс на сімейній фермі в Уест-Поінті, Юта. За його словами, дитинство на фермі навчило його не лише працювати, але й полюбити працю.

Цінування праці допомогло йому здобути ступінь бакалавра з бухгалтерського обліку в Університеті Бригама Янга, ступінь магістра з обрахування податків і ступінь доктора права. Він розпочав свою кар’єру як податковий адвокат, а пізніше заснував корпорацію, що займалася методикою вирішення судових справ.

Старійшина Дункан і його дружина, Ненсі Елізабет Смарт, одружилися 27 червня 1986 р. у Солт-Лейкському храмі. У них п’ятеро дітей, у тому числі й одна дитина від першої дружини старійшини Дункана, Уенді Уаллентай, яка померла.

Приблизно через 20 років після свого служіння на місії в Чилі старійшина Дункан повернувся туди на місію церковного служіння в якості юрисконсульта Церкви у Південній Америці. Під час перебування там він був покликаний очолити Чилійську Північну місію Сантьяго, і жив у тому ж будинку, в якому жив, коли служив там у молоді роки.

До свого покликання у Перший кворум сімдесятників старійшина Дункан служив радником єпископа, провідником місіонерської роботи приходу, членом вищої ради і територіальним сімдесятником у території Південної Юти.