Покоління, поєднані любов’ю

Пошта, яку ми отримуємо на Різдво, дає можливість згадати про дорогих нам друзів і родичів. Деякі послання містять дорогоцінні сімейні фотографії. Ось одна з них, яка відразу привернула мою увагу.

Це одна з наших правнучок. Я назву її “люба Рубі”. Це фото нагадало мені про її матір, коли вона була приблизно в тому ж віці. Я знайшов у своєму архіві це фото мами “любої Рубі”—однієї з наших онучок.

Я зробив це фото мами “любої Рубі” 29 років тому. Її очі й досі такі ж блакитні.

Я сповнений найприємніших почуттів, пригадуючи, як півстоліття тому бабуся “любої Рубі”—одна з наших дочок—стала найновішим членом нашої сім’ї. Ось одна з її дитячих фотографій. Зараз вона любляча бабуся, а я—прадідусь “любої Рубі”. (Не буду показувати вам своє дитяче фото. Це марна справа). Ці фотографії ілюструють те, що поєднує чотири покоління нашої сім’ї.

Думаючи про любов, яку я відчуваю до кожного члена нашої родини, то певною мірою розумію, яку любов наш Небесний Батько має до Своїх дітей. У той час як сім’я по всьому світу зазнає нападок, Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів проголошує, підтримує і захищає істину про те, що сім’я є центральною частиною Творцевого плану для вічної долі Його дітей. Заява Cім’я: Проголошення світові та наша масштабна робота у сфері сімейної історії є двома доказами того, як ця Церква дає надію і допомогу священному інституту сім’ї.

Ми навчаємо, що Бог безмежно любить Своїх дітей. Він любить їх усіх незалежно від раси, національності чи статі¹. Так було від початку й буде надалі. Він запрошує всіх здобути вічне піднесення для їхніх сімей. Його робота і Його слава—здійснити безсмертя і вічне життя—тобто піднесення—Своїх дітей². “Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне”³.

Спокута Його Улюбленого Сина уможливила здійснення обох цілей Батька. Без Спокути не було б безсмертя. Без Спокути не було б можливим повернення в присутність Батька і продовження сімейних стосунків після смерті.

Завдяки Спокуті ці найвищі благословення можуть здійснитися в житті кожної Божої дитини, яка підкоряється Його вічним законам. Упродовж віків багато Його дітей змогли отримати євангельські благословення, але ще більше—не мали їх. Ще до заснування світу наш Небесний Батько запровадив обряд хрищення за тих, хто помер без знання євангелії⁴. Він любить і цих дітей.

Він також забезпечив спосіб того, як допомогти їм приєднатися до вічної сім’ї. Кожна людська істота, яка приходить на цю землю, є нащадком поколінь прабатьків. Нам притаманне природне бажання об’єднатися з нашими предками. Це бажання живе в нашому серці в будь-якому віці.

Подумайте про духовний зв’язок, який встановлюється, коли молода жінка допомагає своїй бабусі вводити інформацію в комп’ютер, або коли юнак бачить ім’я свого прадідуся в записах про перепис населення. Коли наші серця повертаються до наших предків, щось всередині нас змінюється. Ми відчуваємо себе частиною чогось більшого, ніж ми самі. Наше природне прагнення мати родинні зв’язки задовольняється, коли священні храмові обряди поєднують нас із нашими предками.

Оскільки ця робота дуже важлива, Церква наближає храми до людей⁵, а дослідження сімейної історії стало доступнішим, як ніколи раніше. Покращилися також методи пошуку і підготовки імен для проведення храмових обрядів. На жовтневій конференції 2005 року Президент Гордон Б. Хінклі оголосив про те, що сімейно-історична і храмова робота вийшли на небачено новий рівень. Він сказав: “Один з найважчих аспектів храмової діяльності полягає в тому, що чим більше ми маємо… храмів у світі, …тим частіше дублюється виконання обрядів за померлих. …Отже, певного часу ми взялися за дуже складну справу. …Вирішено застосовувати комплексну комп’ютерну технологію”⁶.

З того часу не лише зменшилася кількість дублювань, але спрощено процедуру, так що кожен член Церкви віртуально може брати участь у храмовій і сімейно-історичній роботі. Давно минули дні, коли цією священною роботою займалися лише фахівці. Якими б не були ваші обставини, ви можете зробити сімейно-історичну роботу складовою вашого життя прямо зараз. Діти Початкового товариства можуть малювати сімейне дерево. Молодь може виконувати повірницькі хрищення за померлих. Вони також можуть допомагати старшому поколінню в роботі з комп’ютерами. Батьки можуть розповідати історії зі свого життя нащадкам. Гідні члени Церкви можуть мати храмову рекомендацію й виконувати храмові обряди за своїх родичів.

Пророк Джозеф Сміт сказав: “Найвеличніший обов’язок, покладений на нас Богом у цьому світі,—знаходити своїх померлих”⁷. Нові технології полегшують, як ніколи раніше, виконання цього обов’язку. Виконання храмової і сімейно-історичної роботи зараз полегшується завдяки програмному забезпеченню під назвою нова “FamilySearch”⁸. Ця програма, розроблена за допомогою Інтернет-технологій, допомагає членам Церкви розшукувати своїх предків, визначати, які храмові обряди необхідно для них виконати і готує їхні імена для храму. Ви можете мати доступ до неї вдома, в центрі сімейної історії⁹ або в будь-якому місці, де є Інтернет. Спосіб використання програми дуже простий¹⁰.

Спочатку ви знаходите людей, за яких хочете виконати храмову роботу.

Потім ви друкуєте “Запит на родинні обряди”. Цей документ містить необхідну для храму інформацію й усуває необхідність брати з собою комп’ютерні диски.

Із “Запиту на родинні обряди” у храмі роздруковуються картки. Після виконання обряду про нього робиться запис, який вводиться в той же день до нової FamilySearch.

А як же ті з вас, хто не має комп’ютера чи не хоче користуватися цією технологією? Не хвилюйтеся! Робіть крок за кроком. Почніть у себе вдома. Знайдіть картонну коробку, як радив президент Бойд К. Пекер¹¹. Покладіть туди важливі записи про себе і про вашу сім’ю. Додавайте інформацію, отриману від ваших членів родини. Потім скористайтеся допомогою консультанта з сімейної історії у вашому приході чи філії. Програма нова FamilySearch дасть можливість консультанту виконати для вас необхідні дії, у тому числі й підготувати імена для храму. Понад 60 тис. консультантів служать по всьому світу. Один з них, який служить у вашому приході чи філії, надасть вам необхідну допомогу.

Нова FamilySearch змінює динаміку сімейно-історичної роботи завдяки створенню одного спільного родоводу. У минулому кожен працював окремо, ведучи свої сімейні записи. Часто одна людина працювала й не знала, що роблять інші члени родини. Зараз кожна людина може внести інформацію, координуючи свої дії з іншими у формуванні сімейного дерева.

Хоча нова FamilySearch—це величезний крок вперед, однак це лише крок. Попереду більше роботи. Оскільки система полегшує доступ до інформації, наданої Церкві упродовж десятиліть з багатьох джерел, нова FamilySearch може видавати дубльовану інформацію або помилки, які раніше не були помічені. Ця характеристика програми дуже допомагає тим, чиїми предками є піонери ранньої доби Церкви. Дубльовані записи і помилки слід виправляти, і ніхто не може зробити цього краще за людину, яка веде записи своєї сім’ї.

Ви можете занепадати духом, долаючи ці труднощі. Будь ласка, не сумнівайтеся, що ваші занепокоєння зрозумілі. Церква під натхненним провідництвом Президента Томаса С. Монсона старанно працює над шляхами вирішення цих проблем. Разом ми намагаємося впорядкувати сімейне дерево для всіх Божих дітей. Ця велична справа принесе величну винагороду.

Це радісна робота. Погляньте на цю фотографію новонавернених, які виконують храмову роботу для своїх родичів. Ці чудові святі з колу Ілопанго, Сальвадор, вперше відвідують Гватемальський храм. Вони тримають свої храмові картки з іменами померлих родичів, за яких вони виконали повірницькі хрищення.

Для успішного ведення сімейно-історичної роботи Церкви важливо, щоб її спрямовувало і нею керувало священство. Провідники навчають і свідчать про вчення, яке лежить в основі цієї священної роботи¹². Вони надають покликання і слідкують, щоб були наявні необхідні інструкції¹³. Вони розуміють, що храмова та сімейно-історична робота—це спосіб підняти дух приходу, зміцнити духовне коріння новонавернених і благословити життя всіх членів Церкви.

Храмова і сімейно-історична робота має силу однаковою мірою благословляти і тих, хто пішов за завісу, і тих, хто ще живий. Вона облагороджує всіх залучених до неї. Вони в буквальному розумінні допомагають своїм сім’ям сягнути піднесення.

Ми сягнемо піднесення, коли зможемо перебувати зі своїми сім’ями і родичами у присутності Всемогутнього Бога. Пророк Джозеф Сміт передбачав, у чому полягатиме наш обов’язок: “Ось, великий день Господа поруч,—каже він.—…Отже, як Церква, і як народ, і як святі останніх днів, давайте принесемо Господу жертву в праведності; і давайте представимо в Його святому храмі… книгу, в якій вміщено записи про наших мертвих, яка буде гідна усякого прийняття”¹⁴.

Підготовка цих записів—це наша особиста і колективна відповідальність. Працюючи разом, ми можемо зробити їх гідними усякого прийняття Господом. Ці записи дають можливість проводити обряди для померлих родичів, які вони, за своїм вибором, можуть прийняти. Ці обряди можуть принести свободу в’язням по той бік завіси¹⁵.

Наші діти, онуки, “люба Рубі” та всі наші правнуки об’єднані любов’ю. Вони також об’єднані любов’ю зі своїми предками. Ці узи, зміцнені священними обрядами, ведуть до піднесення наших сімей¹⁶. Я молюся, щоб ця священна мета була досягнута кожним з нас. В ім’я Ісуса Христа, амінь.