Старійшина Жаіро Маззагарді

Старійшина Жаіро Маззагарді знає, що таке жертвувати, коли служиш Господу. У 1990 році старійшині Маззагарді зателефонував президент Томас С. Монсон, на той час радник у Першому Президентстві, і покликав його бути президентом Сальвадорської Бразильської місії.

“Я ніколи навіть не мріяв бути президентом місії,—каже старійшина Маззагарді.—Я був президентом колу менш, ніж п’ять років. Ми були дуже зайняті нашим бізнесом—і він процвітав. Прийняти це покликання означало полишити все”.

У кінці тієї телефонної розмови президент Монсон запропонував старійшині Маззагарді час на роздуми стосовно цього покликання. Але старійшина Маззагарді з дружиною ще багато років тому вирішили присвятити своє життя Господу, тому він прийняв його одразу. “Чого б не вимагав від нас Господь, ми готові робити це”,— каже він.

До покликання в Другий кворум сімдесятників старійшина Маззагарді служив радником у єпископаті, членом вищої ради, радником в президентстві колу, президентом колу, регіональним представником, територіальним сімдесятником, радником у президентстві храму в Кампінас, Бразилія, і президентом храму в Сан-Паулу, Бразилія.

Старійшина Маззагарді—підприємець. Частину своєї кар’єри він пропрацював в індустрії з виробництва м’яса, а пізніше володів компанією з нерухомості. Він також служив сержантом артилерії в Бразильській армії з 1965 по 1966 рік. Він народився в Антоніо і Маргаріди Маззагарді у квітні 1947 року в Іту, Бразилія. Він зростав там і в Жундіаї, Бразилія. Зі своєю дружиною, Елізабет Ієнне, вони знайомі з дитинства, вони побралися у Хобокені, штат Нью-Джерсі, у липні 1970 року.

Хоча багато років вони не цікавилися Церквою, однак по поверненні подружжя Маззагарді до Бразилії друг запросив їх на день відкритих дверей храму в Сан-Паулу, Бразилія. Там вони вдвох сильно відчули Духа. Вони охристилися 31 жовтня, 1978 року і запечатали свою сім’ю у листопаді 1979 року. Подружжя Маззагарді має троє дітей.