Підготовка до служіння

Я зростав у місті Мінас, Уругвай. Коли мені було шість років, моя мама та старша сестра охристилися у Церкві. Мій батько так і не приєднався до Церкви за життя, але йому завжди подобалося, що ми до неї ходили. Він навіть дотримувався Слова мудрості та платив десятину.

Наша філія була дуже маленькою, і ми не мали церковної будівлі. Ми зустрічалися в орендованому будинку. У тому будинку був невеличкий басейн у дворі, який ми використовували для хрищень.

Коли наближався мій восьмий день народження, я з нетерпінням чекав на хрищення. Але в день мого хрищення ішов дощ і було дуже холодно. Моя мама сказала, що, можливо, мені не слід христитися в той день через холодну погоду. Але то був мій день народження, і я хотів христитися саме в той день.

Я пам’ятаю, як одягнув свій білий одяг і зайшов у басейн, де мене мали охристити. Я знав, що вода буде холодною, однак не відчував холоду. Я знав, що чиню правильно, і в мене були теплі почуття.

Невдовзі для нашої філії побудували каплицю. У той час члени Церкви могли допомагати в будівництві будинків зборів. Моїм завданням було носити цвяхи та шурупи, які падали на землю, щоб їх можна було використати ще раз. То було просте завдання, але для мене воно було важливим. Завдяки йому я навчився служити, і воно допомогло мені підготуватися до подальшого служіння у Церкві. Пам’ятайте, що незважаючи на ваш юний вік, те що ви робите, має значення.