Я бачила обличчя твоєї матері

Якось у 2002 році, літнього недільного ранку я прокинулася з думкою про свою матір, яка нещодавно пішла з життя. Я заїхала в свій давнішній приход у Пасіфік-Пелісейді, шт. Каліфорнія, США, куди ходила на богослужіння моя мама майже впродовж 50 років.

Я стала у молитві на коліна, щоб сказати Господу, як мені її не вистачає, і попросила про отримання особливого духовного досвіду того дня.

В той день після обіду я планувала відвідати будівлю колу в Санта-Моніці, шт. Каліфорнія, щоб подивитися трансляцію переосвячення храму в Наву, шт. Іллінойс. На жаль, я приїхала надто пізно і не змогла потрапити на сесію. Я повернулася до авто й поїхала назад до автомагістралі.

Коли я їхала, то почула голос: “Ренді, заїдь до Мері!” Мері—це близька подруга нашої сім’ї та віддана прихильниця іншої конфесії. Разом з дочкою Наташею вона жила поруч з моєю тіткою Рубі понад 25 років. Оскільки ніхто з їхніх родичів не мешкав поблизу, вони стали нашою сім’єю. Коли у 1984 році померла моя тітка, мама часто відвідувала Мері, і завжди привозила невеличкий гостинець або власну випічку.

Спочатку я не звернула увагу на спонукання. Я просто не могла заїхати без попередження, і у мене не було мобільного телефону, щоб подзвонити їй. Раптом голос знову почувся, цього разу гучніше: “Ренді, заїдь до Мері!” Цього разу я дослухалася до поради, хоча ледве встигла з’їхати з автостради.

Коли я приїхала до Мері, вона привітала мене, але мала хворий вигляд. Я помітила, що вона плакала. Я запитала, що сталося. Вона відповіла, що хворіє і відчуває сильний біль через пошкодження шиї. Крім того, у неї майже не було їжі. Вона сказала, що надто хвора і не може дійти до аптеки чи до магазину.

Коли я запитала, чому вона не зателефонувала комусь із моєї сім’ї, вона сказала: “Я молилася і просила Небесного Батька послати мені когось на допомогу”.

Я сказала їй, що Небесний Батько почув її молитви і послав мене. Ми обнялися, а потім вона розповіла мені таке, чого я ніколи не забуду. Вона сказала: “Коли ти зайшла у двері, я побачила обличчя твоєї матері, а не твоє”.

Я відразу ж відчула поруч із собою чудовий дух моєї мами, і отримала спонукання служити так, як послужила б вона. Зрештою, її життя було сповнене служінням іншим людям.

Я сподіваюся, що ніколи не забуду, як важливо дослухатися до голосу Духа, а також приклад служіння людям, який показала моя мама.