Книга Мормона, збирання Ізраїля і Друге пришестя

У розподіл Авраама Бог уклав завіт з батьком Авраамом стосовно того, що через його родовід всі народи будуть благословенними. Це обіцяння містить також інші важливі складові. Обіцяння, які спочатку були дані Аврааму, а потім підтверджені Ісаку та Якову, включали наступне:

• Велика кількість нащадків¹.

• Успадкування певних земель².

• Насіння Авраама донесе священство до всіх народів, аби всі мали благословення через родовід Авраама³.

• Ті люди, які не є нащадками Авраама, але прийняли євангелію, стануть сіменем Авраама через усиновлення⁴.

• Спаситель світу прийде через Авраамів родовід⁵.

Багато Авраамових нащадків—коліна стародавнього Ізраїля—згодом відкинули вчення Господа і вбили пророків. Десять колін було взято в полон і виведено до Асирії. Таким чином вони стали загубленими для літописів, які створювалися людьми, але не загубленими для Господа. Два коліна ще короткий час залишалися, але через бунт їх було взято в полон до Вавилону. Після повернення вони знайшли милість в очах Господа, але знову зреклися Його!

Люблячий але сповнений смутку Батько розсіяв Ізраїль до далеких країв, однак Він обіцяв, що одного дня розсіяний Ізраїль знову збереться до кошари. Це обіцяння звучить з такою ж силою, як і обіцяння про розсіяння Ізраїля⁶. Ісая, наприклад, передбачав, що в останні дні Господь пошле “скороходних послів” до цих народів, які були розсіяні (Iсая18:2).

Як було пророковано, все буде відновлено у цьому розподілі. Отже, довгоочікуване збирання розсіяного Ізраїля повинно настати разом з цим відновленням⁷. Збирання Ізраїля взаємопов’язане з другим обіцянням, оскільки збирання є необхідною прелюдією до Другого пришестя Господа⁸. Як бачимо, небесний план легко простежується.

Принцип збирання є одним з важливих учень Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Господь проголосив: “Я даю вам ознаку, … що Я зберу з їхнього довгого розсіяння Мій народ, о доме Ізраїля, і встановлю знову серед них Мій Сіон” (3 Нефій 21:1).

Поява Книги Мормона є для всього світу матеріальним свідченням того, що Господь розпочав збирання Ізраїля і здійснює завіти, укладені з Авраамом, Ісаком і Яковом⁹. Ми не лише навчаємо цього принципу, але втілюємо його в життя! Ми це робимо, коли збираємо обраних Господніх по обидві сторони завіси.

Завдяки Божій милості запрошення “прийти до Христа” (Кн. Якова 1:7)¹⁰ можна поширити й на тих, хто помер без знання євангелії¹¹. Частково підготовка тих, хто живе по інший бік завіси, вимагає земних зусиль від тих, хто живе по цей бік завіси. Ми складаємо родоводи, створюємо сімейні групи й виконуємо вікарну храмову роботу, аби зібрати людей до Господа і до їхніх сімей¹².

Цей розподіл повноти часів був передбачений Богом як час для збирання і на небесах, і на землі. Апостол Павло знав, що після періоду відступництва настане відновлення. Він проголошував:

“Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, …

що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог відвіку устами всіх святих пророків Своїх!” (Дії 3:19, 21).

У наш час Петро, Яків та Іван були послані Господом, маючи “ключі [Його] царства і розподілу євангелії в останні часи; і у повноті часів”, у які Він “збер[е] разом усе в одному, і те, що на небесах, і те, що на землі” (УЗ 27:13)¹³.

Багато аспектів Авраамового завіту вже виповнилося. Спаситель світу дійсно приходив через Авраамів родовід, через Юду, сина Якова. Здавна земля для успадкування була визначена. На карті в Біблії, виданій СОД, показано, як землю, успадковану колінами, було поділено між нащадками Рувима, Симеона, Юди, Іссахара, Завулона, Дана, Нефталима, Ґада, Асира, Веніямина і Йосипа (поділено між Єфремом та Манасією)¹⁴. Крім того, що Йосип успадкує частку у Святій землі, ми також дізнаємося з Книги Мормона, що західна півкуля є землею, збереженою для залишку дому Йосипа¹⁵.

Велике обіцяння того, що всі народи будуть благословенними через нащадків Авраама, Ісака і Якова, ще не виповнилося. Однак це обіцяння про збирання, яке переплітається з канвою всіх Писань, виповниться, і воно є таким же певним, яким було обіцяння про розсіяння Ізраїля¹⁶.

Зображення

Church members and missionaries of the Abuakwa Branch in Africa.

Чому це обіцяння про збирання є настільки важливим? Тому що збирання Ізраїля є необхідною підготовкою світу до Другого пришестя! А Книга Мормона є Божим знаряддям, необхідним для виконання цих обох божественних цілей¹⁷.

Книга Мормона—це дар від Бога всьому світові. Це єдина книга, істинність якої засвідчив Господь¹⁸. Це—дар від Нефія, Якова, Мормона, Моронія та її натхненного перекладача пророка Джозефа Сміта, який загинув мученицькою смертю. Книга Мормона цілеспрямовано призначається залишку дому Ізраїля¹⁹.

Стосовно Другого пришестя ми знаємо, що воно “тепер уже поруч і в часі прийдешньому” (УЗ 63:53). І коли Спаситель прийде знову, це не буде таємницею²⁰. Але до того часу треба буде зробити багато роботи, аби зібрати Ізраїль і підготувати світ до славетного Другого пришестя.

Завдяки Книзі Мормона ми знаємо, коли це обіцяне збирання здійсниться: “Отже, наш батько говорив не тільки про наше сім’я, але також про весь дім Ізраїлевий, вказуючи на завіт, який має здійснитися в останні дні; завіт, який Господь склав з нашим батьком Авраамом, кажучи: У твоєму сімені будуть благословенні усі племена землі” (1 Нефій 15:18; курсив додано).

За шістсот років до народження Ісуса у Віфлеємі пророки знали, що збирання Ізраїля відбуватиметься в “останні дні”.

Для святих останніх днів шановане ім’я Aвраам є дуже важливим. Кожен член Церкви має відношення до Авраама²¹. Господь підтвердив Авраамів завіт у наш час через пророка Джозефа Сміта²². У храмі ми отримуємо свої найважливіші та найвищі благословення, обіцяні сімені Авраама, Ісака і Якова²³.

Нам необхідно осягнути це божественне бачення. Нам необхідно знати про Авраамів завіт і зрозуміти свою відповідальність у здійсненні обіцяного збирання Ізраїля. Нам треба знати, чому ми маємо привілей отримувати патріарші благословення і дізнаватися, яким чином ми пов’язані зі стародавніми патріархами. Нам треба знати, що Йосип, син Якова, здобув право первородства після того, як Рувим втратив цей привілей²⁴. Йосип і його сини, Єфрем та Манасія, стали нащадками, які очолили збирання Ізраїля²⁵. Інші племена мали йти за ними.

Подумайте про тих небесних посланців, які принесли дорогоцінні ключі священства Господній відновленій Церкві. 3 квітня 1836 року, після того як Господь прийняв Кертлендський храм, прийшов Мойсей, який відновив “ключі збирання Ізраїля” (УЗ 110:11). “Після цього явився Еліяс і ввірив розподіл євангелії Авраама, кажучи, що в нас і нашому сімені всі покоління після нас буде благословенно” (УЗ 110:12). Таким чином у процесі Відновлення було оновлено Авраамів завіт! Потім прийшов Ілля, який відновив ключі запечатувальної влади, як було пророковано Малахією²⁶. Ті ключі є необхідними, щоб запечатувати сім’ї зібраного Ізраїля і дати їм можливість насолоджуватися найвеличнішим з усіх благословень—благословенням вічного життя.

Яким є бачення Книги Мормона у Батька і Сина? Для Них вона є доказом пророчого покликання Джозефа Сміта. Вони вбачають в ній знаряддя, за допомогою якого люди можуть більше дізнатися про Ісуса Христа, повірити в Його євангелію і приєднатися до Його Церкви. Вони вбачають в ній текст, що допоможе зрозуміти наш зв’язок з домом Ізраїля, про який ідеться в Біблії. Книга Мормона проголошує про наближення збирання²⁷ і є знаряддям, за допомогою якого Бог здійснює це збирання. Без Книги Мормона не було б збирання Ізраїля²⁸.

Книга Мормона містить повноту євангелії. Без Книги Мормона ми б дуже мало знали про Спокуту Ісуса Христа²⁹. Оскільки Книга Мормона навчає про Спокуту, вона допомагає нам покаятися, укладати завіти і дотримуватися їх та бути гідними обрядів спасіння та піднесення. Вона скеровує нас до храму, де ми можемо підготуватися до вічного життя.

Тут, на землі, ми можемо мати це божественне бачення в усьому, що робимо. З такої перспективи ми розуміємо, що місіонерська робота є важливою для збирання Ізраїля. Серед багатьох народів наші місіонери відшукують тих, хто належить до розсіяного Ізраїля.

Сіон існує там, де збираються праведні святі³⁰. Публікації, засоби зв’язку і зібрання дають майже всім членам Церкви доступ до вчень, ключів, обрядів і благословень євангелії, незалежно від місця їхнього проживання. Щоб святим було зручно, по всьому світу побудовано 143 храми, а буде ще більше³¹.

Святі в кожній країні мають однакове право на Господні благословення. Духовна безпека завжди буде залежати від того, як ми живемо, а не від того де ми живемо.

Збирання Ізраїля—це не кінцева мета. Це—початок. Ціль, до якої ми прагнемо, включає ендаумент і запечатувальні обряди храму. Вона включає укладання завітних стосунків з Богом чи то напряму, чи через усиновлення, а потім перебування з Ним і з нашими сім’ями вічно. У цьому полягає слава Бога—у вічному житті Його дітей³².

Наш люблячий Небесний Батько дійсно хоче, щоб Його діти повернулися до Нього не з примусу, а за власним рішенням і після особистої підготовки. І Він хоче, щоб вони запечаталися сім’ями навічно.

Ось таким є бачення нашого Небесного Батька. Таким є бачення Улюбленого Сина. І таке бачення ми також можемо здобути.