Чи знаєте ви?

Колись у мене відбулася приємна розмова з надзвичайною 16-річною молодою жінкою. Я дізнався, що вона була єдиним членом Церкви у своїй школі. Я запитав її: “Що є найважчим викликом для тебе через те, що ти—єдиний член Церкви?”

Вона на мить замислилася і дала дуже глибоку відповідь: “Вірити в істини, які всі інші вважають брехнею, і вважати неправильним те, що всі інші вважають нормальним”.

Я поставив їй друге запитання: “Чи знаєш ти, що Джозеф Сміт був пророком Бога?” Вона відповіла: “Мабуть, але я не впевнена”.

Сьогодні я хотів би запитати всю молодь Церкви: “Чи знаєте ви?”

Я вперше в житті виразно відчув своє свідчення про Джозефа Сміта, коли мені було лише 11 років і мої батьки повезли мене на Храмову площу в Солт-Лейк-Сіті.

Моєю улюбленою справою було збирати безплатні предмети. Я добре наловчився в цьому. Я запитував: “Це безплатно?” Якщо відповідь була ствердною, я, 11-річний хлопчик, протягував руку і казав: “Дякую! А це теж безплатно?—Дякую!” Іноді мені казали: “На жаль, ні, ці коштують 5 центів”. Не здаючись, я опускав голову і з розчарованим виглядом казав: “Ох, а я так мріяв прочитати цю брошуру, але ж у мене немає грошей.—Дякую!” Це спрацьовувало щоразу. Але насправді я не читав їх. Я лише збирав.

Однак тієї подорожі я сидів один у нашому “Шевроле” 1948-го року випуску, чекаючи батьків, і мені стало неймовірно нудно. Я у відчаї глянув на сидіння і побачив свою пачку безплатних брошур. Я взяв брошуру під назвою Джозеф Сміт розповідає свою історію і почав її читати.

Брошура зачарувала мене і серце сповнилося радістю. Прочитавши її, я побачив своє відображення в дзеркалі заднього виду і, що мене здивувало,—я плакав. Я не розумів цього тоді, але розумію тепер. Я відчув свідчення Духа. Батьків не було. Не було моєї сестри. Не було вчителів Початкового товариства. Був лише я і Святий Дух.

Таке може статися і з вами, і щось подібне вже, мабуть, було.

Ті з вас, які народилися в Церкві, коли ви шукаєте свідчення, то, можливо, чекаєте якогось яскравого духовного переживання, що його ніколи не мали раніше. Ви, можливо, чули, як свідчать навернені про своє навернення, і гадаєте, чи не пропустили ви чогось. Їм воно здається таким яскравим зокрема тому, що для них це щось нове.

Вас ці відчуття супроводжували все життя під час домашнього сімейного вечора, на зборах свідчення молоді, заняттях семінарії, коли ви читали Священні Писання і в багатьох інших випадках.

Наших місіонерів учать допомагати зацікавленим усвідомити, коли вони відчувають Духа. Пригадую, як багато разів я зупинявся посеред пожвавленої духовної бесіди і казав: “Зупинімося на мить і поговоримо про те, що ви відчуваєте цієї хвилини. Ви відчуваєте, немов би ми нагадали вам про щось, що ви давно забули. Ви відчуваєте, що ми кажемо вам істину. Ви відчуваєте мир. Ви відчуваєте Святого Духа”.

Я пам’ятаю, як ми навчали напрочуд освічену жінку, якій важко було прийняти будь-що, доки вона не знаходила цьому логічного пояснення. Однак врешті-решт вона сказала: “Я більше не можу заперечувати це відчуття”.

Вона приєдналася до Церкви і наступні кілька років була дуже щасливою, доки поступово не дозволила сумнівам пролізти назад і зрештою залишила Церкву.

Пройшло 15 років, і вона приїхала до нас у гості. Ми повели її на Храмову площу. Коли ми вирушили круговим схилом, що веде до статуї Спасителя, вона зупинилася і зі сльозами на очах сказала: “Знову це почуття. Моє серце прагне того, чого мій розум не прийме!”

Раз відчувши це, ви ніколи в житті його не забудете.

Духовне свідчення дається в ранньому віці людям, які відкриті до духовних переживань. Ми, батьки, вчителі й провідники, добре справляємося з тим, щоб ви розуміли правила і заповіді. Ми могли б трохи підтягнутися в тому, щоб допомогти вам отримувати свідчення про принципи і вчення. Можливо, нам варто було б частіше зупинятися і допомагати вам вчитися розпізнавати Духа.

Як тільки ви розпізнаєте ті відчуття, ваша віра в них зросте. Невдовзі ви побачите, що у вас розвинулося шосте, духовне відчуття, в якому неможна помилитися.

У свої 11 років я знав, що Джозеф Сміт був пророком Божим. Я не чув голосу, не бачив ангелів—не було нічого такого. Те, що я відчув, було набагато певнішим. То був дотик до моїх духовних відчуттів. Я відчув захват, що виникав з найпотаємніших кутків мого єства, захищеного від усякого обману. Це духовне відчуття реагує тільки на вплив Святого Духа.

Яким є це духовне свідчення? Важко описати аромат троянди, пісню пташки або красу краєвиду. Однак ви розпізнаєте його, коли відчуваєте його.

Писання дещо пояснюють ці почуття:

“Істинно, істинно, Я кажу тобі, Я вділю тобі від свого Духа, який просвітить твій розум, який сповнить твою душу радістю; і тоді знатимеш ти” (УЗ 11:13–14).

Іноді це почуття схоже на спогад. Вперше ми почули про євангелію в нашому Небесному домі. Ми прийшли на землю із завісою забуття. Але в кожному дусі залишаються ці почуття, вони сплять. Святий Дух може відсунути завісу і вивести їх зі сплячки. Я часто кажу на немовби нову істину: “О, я згадав!”

“Утішитель же, Дух Святий, … пригадає вам усе” (Іван 14:26).

Мої молоді брати і сестри, я запрошую вас “зробити дослід над моїми словами” (Алма 32:27). Чи прочитаєте ви історію Джозефа Сміта і чи помолитеся про неї?

Дивовижно те, що якщо ви знаєте про істинність цього, то одночасно знаєте і про те, що Бог Батько й Ісус Христос існують і стоять на чолі цієї Церкви в наш час. Я отримав це знання в 11 років, і ось я стою перед вами, висвячений в особливі свідки Ісуса Христа і свідчу, що це так. Я також свідчу, що Господь хоче, аби ви знали істинність цього, і Він “явить вам правду про це силою Святого Духа” (Мороній 10:4). В ім’я Ісуса Христа, амінь.