Старійшина Клаудіо Д. Сівік
Сімдесятник
Старійшина Клаудіо Даніель Сівік вважає, що якщо ми прагнемо жити праведно, то можемо бути впевнені, що Бог поведе нас.
Старійшина Сівік народився 19 грудня 1948 року в сім’ї відданих батьків-святих останніх днів Серхіо Хорхе Сівіка та Елеонори Залевські Сівік в Буенос-Айресі (Аргентина). У 15 років він зайняв друге місце на національних змаганнях з бігу на 800 м. Його найбільшим бажанням було виступити на Олімпіаді, і його тренер, колишній олімпійський десятиборець, вірив у нього—от якби він тільки позбувся небажання змагатися по неділях.
“Я мав вибирати,—каже старійшина Сівік.—Врешті-решт я відчув, що не змагань від мене хоче Господь”.
Старійшина Сівік постав перед ще одним важким вибором, коли настав час вибирати професію. Чотири роки поспіль у школі він мав складати додатковий іспит з бухобліку—такою була його неуспішність з цього предмету протягом року.
“Мені дуже не подобався бухоблік”,—каже він. Але коли він з молитвою вибирав свій професійний шлях, то ясно відчув, що повинен зайнятися бухобліком. Поклавшись на Господа, він здобув ступінь з бухобліку в Університеті Буенос-Айреса і отримував задоволення від роботи аудитором.
Старійшина Сівік бачить провід Господа у своєму житті. “Якщо ми живемо праведно, Він благословляє нас,—каже старійшина Сівік.—І все стає на свої місця”.
Після звільнення у військовий запас він 9 січня 1979 року був запечатаний у храмі в Сан-Паулу (Бразилія) зі своєю дружиною Діною Ноемі Альварес.
До покликання до Першого кворуму сімдесятників старійшина Сівік служив президентом кворуму старійшин, учителем інституту, єпископом, членом вищої ради колу, радником президента колу, виконавцем храмових обрядів, регіональним представником, президентом місії в Більбао (Іспанія) та другим радником у президентстві Південної Південноамериканської території.