Вітаємо вас у цьому номері журналу
Запрошувати Духа в своє життя
Остання вечеря, художник Саймон Дьюї
Остання вечеря була не просто прийомом їжі для апостолів; то був дивовижний, священний момент перебування в присутності Господа. Причасні молитви є тим самим дивом для нас, оскільки ми отримуємо благословення того, що Його Дух буде з нами (див. Учення і Завіти 20:77, 79). Як можемо ми, подібно до апостолів, відчувати біля себе присутність Спасителя?
У своїй статті на с. 4 старійшина Девід А. Беднар пояснює, що “наш священний обов’язок — розвивати святі звички, завдяки яким Дух Господа буде з нами завжди”. Якщо ми будемо виконувати пораду з його статті, це допоможе нам розвивати святі звички, які, хоча, можливо, й невеличкі, зможуть наближати нас до Ісуса Христа.
На с. 40 я розповідаю про те, як втратила чоловіка, який захворів під час нашого служіння у Східноєвропейській території. Хоча для мене то були важкі часи, однак я згадала про них тоді, коли захотіла розповісти про диво відчуття Спасителевої милості, яка проявляється несподіваним чином.
Яке це диво — відчувати присутність Господа в миті, коли ми відчуваємо самотність, переживаємо труднощі та почуваємося слабкими. Ми можемо розвивати святі звички, які запросять Духа в наше життя. Я молюся, щоб ми прагнули сили й скерування, які Бог хоче нам надавати через божественний дар Святого Духа.
Щиро ваша,
президентка Сюзен Х. Портер
Генеральна президентка Початкового товариства