Служити зі співчуттям

Під час Розп’яття Спасителя жменька людей, які Його любили, залишалися біля підніжжя хреста. Серед них була Його мати, Його тітка, Марія Магдалина та Іван. Яка важка ситуація для тих, хто так сильно Його любив. Хоча вони не могли полегшити Його страждань, вони приділили Йому час, дали відчути їхню любов і підтримку навіть тоді, коли для них це було незручно, невчасно і, можливо, небезпечно.

Деякі з тих жінок залишалися біля Нього до кінця й продовжували служити навіть коли Він помер. Вони підготували Його тіло до поховання, намастивши пахощами та загорнувши в лляну тканину. (Див. Maтвій 27:55–56; Maрк 15:40–41, 47; Лука 23:55–56; Іван 18:25–27).

Співчуття — це турботливе усвідомлення страждань “інших людей у поєднанні з бажанням полегшити їх”¹ . Оскільки ми смертні, у нашому житті буде горе. Безсумнівно, що ті, кому ми служимо, матимуть випробування, а дехто дійсно страждатиме.

Старійшина Ніл А. Максвелл (1926–2004), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Якщо в певний період часу нас самих не розпинають на якомусь хресті, нам слід бути біля підніжжя хреста іншої людини — мати до неї співчуття і пропонувати їй духовне підживлення”².

Це завдання може здаватися нелегким, особливо якщо ті, кому ми служимо, проходять через важкі випробування. Коли є спосіб полегшити страждання, ми робимо все можливе. Але іноді ми мало чим можемо допомогти. Просто дивитися, як робила Марія, буває важко. Але навіть якщо ми не можемо полегшити страждання, ми можемо бути поруч у стражданні, виявляючи любов і підтримку.

Хоча багатьом людям може не подобатися, коли їх жаліють, переважна більшість цінує співчутливе розуміння й підтримку у важкі часи.

Зображення

рука, простягнута до чоловіка з опущеною головою

Як розвивати співчуття

Більше пізнаючи Спасителя, ми будемо краще розуміти, як Він виявляв співчуття до всіх людей, які до Нього приходили. Як нам розвинути цю Христову якість у своєму житті?

1. Вивчайте історії, в яких Спаситель виявляє співчуття. Він постійно виявляв співчуття, навіть коли був стомлений або заклопотаний. Поміркуйте, як Він ставився до тих, кому допомагав.

2. Пригадайте випадки, коли інші люди втішали або підтримували нас у випробуваннях. Це допоможе розвивати співчуття і принесе розуміння того, як ми можемо підтримувати інших.

3. Постіться і моліться, щоб мати більше співчуття, і просіть скерування в тому, якими діями ми можемо виявляти свою любов і турботу.

4. Намагайтеся більше дізнатися про інших людей і краще зрозуміти їхню ситуацію. Коли наше розуміння і співчуття поглибляться, зміцняться наші стосунки, перетворившись на дружбу, яка буде мати міцні узи і триватиме довго.

5. Учіться помічати обставини інших людей, ставлячи собі такі запитання: “Які труднощі можуть бути у цієї людини в даний час?” “Що я відчував би, якби був на місці цієї людини?”

6. Учіться розпізнавати, коли ви применшуєте страждання іншої людини або просто не зважаєте на них. Коли ми швидко нехтуємо стражданнями іншої людини, то не даємо собі часу на те, щоб ті страждання викликали в нас співчуття.