Жити з вірою в очікуванні шлюбу — 8 порад для тих, хто не в шлюбі

У земному житті ми всі переживаємо багато втрат і розчарувань. Проте втрата надій та очікувань, які можуть здійснитися, а можуть і не здійснитися в нашому житті, приносить певну невизначеність, не ту, яку ми відчуваємо при більш очевидних втратах. Наприклад, смерть близьких людей, хоч як важко її пережити, це більш очевидна втрата; тому нам легше сумувати і згодом подолати сум. Однак інші види втрат не такі очевидні, помітні або визначені в часі. Наприклад, до них можна віднести безпліддя або розвиток деменції в одного з членів сім’ї. Це також може статися з дорослими, які наразі самотні, в той час як вони сподіваються або очікують, що укладуть шлюб, особливо ті з них, які ніколи не були в шлюбі або ніколи з певної причини не мали дітей. Фахівці з психічного здоров’я називають цей вид незбагненної втрати неоднозначною втратою через її невизначену природу ⁴.

Будучи сам людиною, яка одружилася майже під сорок років, і працюючи психотерапевтом, який консультував багатьох самотніх людей (зокрема і членів Церкви), я знаю, яким важким може бути цей вид непевності та втрати, особливо в Церкві, яка справедливо приділяє особливу увагу відновленій доктрині про вічний шлюб та сім’ю.

Багато пацієнтів кажуть мені, що хотіли б знати, чи укладуть у цьому житті шлюб. І навіть якщо вони дізнаються, що не знайдуть подружжя в земному житті, то зможуть принаймні, прийняти це й жити далі, сподіваючись такого благословення в майбутньому. Саме невизначеність цієї втрати створює непевність стосовно того, що краще: зосередитися на тому, що є чи рухатися вперед⁵. Поширеною реакцією на цей вид втрати є почуття неоднозначності, збентеження, непевності, суму, депресії, тривожності, болю, самотності, сорому, образи, гніву, фрустрації та смутку.

Навіть найбільш стійкі люди, які не мають своєї сім’ї, можуть потерпати він непевності, яка виникає під час очікування на укладення шлюбу та створення сім’ї в земному житті. Звертаючись до членів Церкви, які не уклали шлюб, Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) радив: “Я запевняю вас, що ми співчуваємо всім тим, хто відчуває самотність. Самотність — гірка й болюча. … Але є те, що шле нам Той, Хто сказав: “Я, Я ваш Той Утішитель!” (Ісая 51:12)”⁶. Христос — це наше джерело втішення і надії серед непевності.

Це “очікування на Господа, — навчав президент Баллард, — означає бути постійно слухняними і духовно просуватися до Нього. Очікування на Господа — це не марнування часу, не щось пасивне. У вас ніколи не повинно виникнути відчуття, що ви у кімнаті для очікування. Очікування на Господа передбачає дію”⁷.

То що ж можуть робити самотні люди, аби рухатися вперед з вірою в Христа посеред болю очікування на шлюб, який може статися, а може й не статися в земному житті? Наступні вісім кроків допомагатимуть вам зміцнити вашу стійкість і не лише виживати, поки у вас немає своєї сім’ї, але й жити повноцінним життям.

Зображення

різні люди сидять і стоять як із заповненими, так і з порожніми рамками на стіні

1. Зрозумійте, що ви переживаєте неоднозначну втрату

Вам допоможе розуміння того, що ви переживаєте певний вид неоднозначної втрати і що ви, найвірогідніше, не можете легко позбутися збентеження, яке вона за собою тягне. Усвідомлення цього може допомогти вам нормалізувати те, через що ви проходите, незалежно від того, чи маєте ви неоднозначні почуття щодо самотності, чи все ще сподіваєтеся на шлюб, чи хочете відмовитися від пошуку супутника життя, чи шкодуєте, що не одружилися з кимось, чи переймаєтеся тим, що з вами або потенційними партнерами щось не так. Розуміння, що ви переживаєте неоднозначну втрату, може приносити полегшення.

Важливо зрозуміти, що одночасно можуть бути дійсними кілька сценаріїв вашого життя. Наприклад:

• “Я можу сподіватися на те, що укладу шлюб і рухатися вперед, живучи повноцінним радісним життям”.

• “Я можу сумувати, що зараз у мене немає подружжя і жити з надією, що у майбутньому матиму супутника життя”.

• “Я можу цінувати стосунки зі своїми друзями та сім’єю і мріяти про подружні стосунки”.

• “Я можу прикладати зусилля, щоб знайти майбутнє подружжя і вірити, що можу покладатися на Господній розклад та свободу волі інших людей”.

Зрозумійте, що залежить від вас, а що — ні. Наприклад, від вас залежить, чи ви будете мати близькі стосунки з Небесним Батьком та Ісусом Христом і черпатимете від Них силу. Ви можете підготуватися і жити гідно храмового шлюбу, і ви можете шукати саме ту людину, з якою хочете укласти шлюб. Від вас не залежить, чи ви знайдете таку людину або чи та людина захоче укласти шлюб з вами. Коли ви розумієте, що залежить від вас і приймете те, що від вас не залежить, ви зможете зменшити емоційні страждання і збільшити свою здатність протистояти труднощам. Біль неминучий, але нещастя і страждання часто настають тоді, коли ми намагаємося контролювати те, що від нас не залежить, замість того, щоб довіряти Божому плану⁸.

Учіться довіряти Богові, особливо в тому, що від нас не залежить (див. Приповісті 3:5–7). Подумайте, як те, що ви не у шлюбі, хоча бажаєте його укласти, може відкривати вам можливості для зростання. Старійшина Брюс С. Хейфен, почесний генеральний авторитет сімдесятник, одного разу навчав: “Життєві проблеми, як здається, ніколи не закінчуються, але наполегливі спроби впоратися з ними якимось чином змушують вас копати настільки глибоко, щоб дізнатися про те, що ви ніколи б не зрозуміли, якби не копали. Щасливе життя полягає не в тому, щоб отримати те, що вам хочеться; суть щасливого життя — це ставлення, яке ви маєте до всього, що відбувається з вами, ставлення, яке допомагає вам зростати”⁹.

Бажання одружитися може бути потужним джерелом надії, натхнення і мотивації. Прийміть рішення розвивати божественне бажання укласти шлюб, навіть якщо бажання одружитися, коли ви не маєте своєї сім’ї, може викликати важкі й болісні почуття. Ви можете мати спокусу придушити бажання укласти шлюб, аби полегшити емоційні страждання, які його супроводжують: зокрема негативні думки про шлюб та інших (людей, з якими ви ходили на побачення, людей протилежної статі тощо) або рішення залишатися самотніми.

Якщо ви свідомо виявлятимете Богом дану свободу волі і плекатимете бажання укласти шлюб, попри те, що це може супроводжуватися значними душевними стражданнями, то відчуєте неабияку силу. Ось декілька способів того, як ви могли б це зробити:

• Думайте в такому напрямку: “Оскільки шлюб — це праведне бажання, яке я ціную, я обираю зберігати надію на те, що одружуся в земному житті, хоча це також означає, що я обираю й надалі відчувати розчарування і душевний біль від самотності”.

• Обираючи робити те, що у ваших силах, аби укласти шлюб, наприклад: знайомитися і ходити на побачення, може означати, що ви можете відчувати неприйняття, зневіру та втому.

Вшанування бажання одружитися, в той час, коли ви не можете виконати саму заповідь одружитися, є значущим способом показати вашу рішучість слідувати за Спасителем шляхом завіту.

Зображення

жінка тримає обрамлене зображення Спасителя

5. Продовжуйте активно займатися своїм вічним розвитком

Поки ви самотні, у вас легко виникає бажання надмірно зосереджуватися на ролі, яку відіграє шлюб у нашому вічному розвитку. Однак ви можете й надалі зростати та розвиватися в багатьох напрямках. Наша основна мета в житті — ставати більше схожими на Небесного Батька та Ісуса Христа.

У брошурі Стійкі у вірі міститься настанова тим, хто не в шлюбі, але бажає одружитися: “Не залишайте надію. У той же самий час не дозволяйте собі надто перейматися своєю метою. Замість цього активно займіться корисною діяльністю. Шукайте шляхи послужити у своїй родині та громаді. Приймайте й звеличуйте церковні покликання. Дотримуйтеся фізичної і духовної чистоти. Продовжуйте навчатися, розвиватися і прогресувати у своєму особистому житті”¹⁰. Розвивайте характер, подібний до Христового. Укладайте священні завіти, які ви можете укладати, поки ви не в шлюбі, і дотримуйтеся їх. Скористайтеся перевагами своїх нинішніх обставин. Насолоджуйтеся своєю подорожжю. “Через мале і просте відбувається велике” (Алма 37:6).

Глибокі стосунки є основоположною складовою земного життя і вічностей. Розвивайте стосунки з Богом та іншими людьми¹¹. Вчіться вести глибокі розмови. Діліться тим, що з вами відбувається. Слухайте інших. Залагоджуйте конфлікти. Беріть участь у надихаючих заходах. Зрозумійте, що ваші стосунки є потужним джерелом радості й шляхом до того, щоб ставати такими, як Ісус Христос.

Вам може здаватися, що те, що ви не в шлюбі, є найбільш визначальним аспектом вашого життя, однак це не ваша сутність; це лише складова ваших нинішніх обставин. Зосереджуйтеся на своїй справжній сутності Божої дитини. Президент Нельсон навчав: “Ви в буквальному розумінні духовні діти Бога. … Боюся, що ви, можливо, чули цю істину так часто, що вона більше схожа на гасло, ніж на божественну істину. І все ж, ваше сприйняття того, ким ви є насправді, впливатиме майже на кожне рішення, яке ви коли-небудь прийматимете”¹². Нехай ваша божественна сутність стане серцевиною всіх ваших інших ролей у житті.

Надія — в Ісусі Христі та Його спокуті (див. Maтвій 11:28–30; Moсія 24:13–15)¹³. Вимагається віра, аби триматися надії посеред невизначеності. Президент Баллард навчав, що надія на Христа “є важливою для подолання напастей, зміцнення духовної стійкості та сили й усвідомлення того, що наш Вічний Батько нас любить і що ми — Його діти, які належать до Його сім’ї”¹⁴.

Тримайтеся вічної перспективи, розуміючи, що самотність — не назавжди. Президент Даллін Х. Оукс, Перший Радник у Першому Президентстві, навчав: “Самотність, бездітність, смерть і розлучення руйнують ідеали і відкладають на потім виповнення обіцяних благословень. … Але ці розчарування лише тимчасові. Господь пообіцяв, що у вічностях у жодному благословенні не буде відмовлено Його синам і дочкам, які дотримуються заповідей, вірні своїм завітам і бажають того, що є правильним”¹⁵.

Так само як віра у відновлені вчення плану спасіння може поглиблювати випробування відсутності своєї сім’ї, ви можете знайти розраду і надію, якщо також будете вірити в Божий план, у свою божественну природу та у вічний шлюб для всіх, хто живе гідно цього величного благословення.