“Що ми можемо робити, аби причастя набуло для нас більшого значення?”, Ліягона, червень 2023.
За Мною йдіть
Що ми можемо робити, аби причастя набуло для нас більшого значення?
У цих розділах Нового Завіту ми читаємо про те, як Господь запровадив причастя:
“Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!
По вечері так само ж і чашу, говорячи: “Оця чаша — Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається” (Лука 22:19–20).
Три запитання
Поміркуйте над цими запитаннями, які поставив Президент Рассел М. Нельсон: “Запитайте себе: Про що я думаю, коли приймаю причастя? Чи я дійсно зосереджуюся на Спокуті Ісуса Христа? Чи я розумію масштаб Його жертви і велич свого майбутнього, коли беру на себе ім’я Ісуса Христа і приймаю рішення виконувати Його заповіді?” (“Reflection and Resolution” [Brigham Young University devotional, Jan. 7, 1990], 6, speeches.byu.edu).
Три поняття, які слід зрозуміти
Поміркуйте над цими вченнями Президента Девіда О. Мак-Кея (1873–1970), що стосуються трьох понять, які нам слід пам’ятати про причастя:
“Перше — це пізнання себе. Інтроспекція. “Це робіть на спомин про Мене”, [Лука 22:19], але причащатися ми повинні з гідністю, кожен має перевірити свою гідність.
Друге — ми укладаємо завіт, а завіт набагато більше за обіцяння. … Завіт, обіцяння, має триматися в такій же святості, як і життя. Цей принцип працює кожної неділі, коли ми причащаємося.
Третє: є ще інше благословення — відчуття близьких стосунків з Господом. Причастя дає людині можливість поспілкуватися із собою та з Господом” (Учення Президентів Церкви: Девід О. Мак-Кей [2003], сс.34–35).