Читай свою Книгу Мормона

Ми повинні були відчувати радість, але на серці було важко, а в руках порожньо. Дебра Каелія Картер з’явилася на світ, як їй і належало, 26 квітня 2010 року, але вона була мертвонародженою.

Ідучи додому, я несла маленьку рожеву ковдру, в яку ми загортали і в якій тримали Дебру в лікарні. Коли я сіла на диван, знесилена переживаннями, наш дворічний син підійшов до ковдри, в яку ніхто не був загорнутий, і прошепотів: “Привіт, маленька сестричко. Я люблю тебе”.

По моєму обличчю покотилися сльози, і я відвернулася. Відвернувшись, я побачила слова плаката з журналу Друг, який висів на стіні: “Наш Небесний Батько знаходиться на відстані молитви, а Святий Дух—на відстані шепоту”¹.

Я почала виливати своє серце Богові в мовчазній гарячій молитві. У цей час я відчула, як Святий Дух шепоче: “Знову читай свою Книгу Мормона”. Я щойно закінчила її читати, однак відчуття було виразним, а враження чітким.

Вставши рано наступного ранку, я почала читати Книгу Мормона. Олівцем і маркером я позначала кожний уривок, де йшлося про віру, молитву, надію, якості Ісуса Христа, проповідування євангелії та слухання Господнього голосу. Я знала, що маю робити те, що робили Нефій, Енош, Мороній та інші пророки Книги Мормона, коли проходили через випробування. І я повинна робити це з такою ж любов’ю до Спасителя, яка сповнювала їхнє життя у важкі часи.

Під час цих щоденних годин особистого вивчення Писань я відчувала, як руки Господа огортають мене Його любов’ю, і я відчувала силу Його спокутної жертви за всіх нас. Дух промовляв до мене, спокій огортав мене, а на гарячі молитви надходила відповідь. Розмірковування над словами, які я читала, давало мені силу в моїй скорботі.

Одного дня Дух сповнив мене радістю, коли я читала ці слова:

“Я люблю малих дітей досконалою любов’ю; і вони всі однакові, і є причасниками спасіння. …

Малі діти … всі живі в [Бозі] через Його милість. …

Бо знайте, що всі малі діти живуть у Христі” (Мороній 8:17, 19, 22; курсив додано).

Мені здавалося, що я бачу свою дочку живою у Христі. Вона усміхнена і щаслива в Його обіймах. З тієї миті я здобула силу жити далі, я відчула, як у моїй душі народилася нова надія щодо моєї сім’ї. Я знала, що міцно тримаючись за Спокуту, Писання, слова сучасних пророків і одне за одного завдяки нашим храмовим завітам, ми зможемо навічно возз’єднатися в сім’ю.

Я люблю Книгу Мормона, яка чітко свідчить про Ісуса Христа, про те, що Він зробив і робить для нас, і що ми повинні робити, аби бути такими, як Він. Книга Мормона приносить світло в моє життя і наповнює моє серце надією на Христа.