Сміливість вистояти наодинці

“Думаю, що я вперше виявив сміливість, відстоюючи свої преконання, коли наприкінці Другої світової війти служив у Військового-Морських силах США. …

Завжди пам’ятатиму, як після першого тижня перебування в таборі [для новобранців] настала неділя. Старшина повідомив нам хорошу новину. Ми стояли шеренгами на плацу, повівав освіжаючий каліфорнійський вітерець, і пролунала команда: “Сьогодні всі йдуть до церкви—тобто всі, окрім мене. Я буду відпочивати!” Потім він вигукнув: “Усі католики збираються в таборі Декатур. І не повертайтеся раніше третьої години. Вперед, кроком руш!” Велика група присутніх помарширувала. Потім він прокричав наступну команду: “Всі іудеї збираються в таборі Генрі. І не повертайтеся до третьої години. Вперед, кроком руш!” Менша група солдатів помарширувала. Потім він сказав: “Решта з вас, протестанти, збирається у приміщеннях табору Фаррагут. І не повертайтеся до третьої години. Вперед, кроком руш!”

Миттєво в моїй голові промайнула думка: “Монсоне, ти не католик, не іудей і не протестант. Ти—мормон, тому просто залишайся стояти!” Можу вас завірити, що я почувався абсолютно самотнім. Я був сповнений сміливості й рішучості, але відчував самотність.

І потім я почув найприємніші слова, на які був здатен той старшина. Він подивився у мій бік і запитав: “А ви, хлопці, як себе називаєте?” До того моменту я не усвідомлював, що ще хтось стояв біля мене чи за мною на плацу. Майже в унісон кожен з нас відповів: “Мормони!” Важко описати радість, яка сповнила моє серце, коли я обернувся й побачив жменьку інших моряків.

Старшина замислено почухав потилицю і зрештою сказав: “Гаразд, хлопці, знайдіть собі якесь місце. І не повертайтеся до третьої години! Вперед, кроком руш!” …

І хоч історія закінчилася не так, як я очікував, все ж я був готовий відстоювати віру наодинці, якби виникла така необхідність.

З того часу бували випадки, коли за мною нікого не було і я відстоював віру наодинці. Я такий вдячний, що багато років тому прийняв рішення залишатися сильним і вірним, завжди готовим захищати свою релігію, якщо виникне в цьому необхідність”.

Питання для обдумування:

• Як наша сміливість впливає на інших?

• Чи можете ви пригадати випадок, коли ваша сміливість та переконання були випробувані? Якою була ваша реакція?

• Що ми можемо робити, щоб підготуватися стояти непохитно?

Свої думки ви можете записати в щоденник або обговорити їх з іншими людьми.