Я відчував Святого Духа

Я часто запитував своїх батьків, що означає “відчувати Святого Духа”. Я чув, як вони про це розмовляли, але не був упевнений, яким саме є це почуття. Мама казала, що це дуже приємне почуття, але я все ж не розумів, яке воно.

Одного ранку мій однорічний брат бігав по дому й ударився головою об обігрівач. Він сильно розсік голову. Він плакав і в нього текла кров. Я дуже злякався і розхвилювався. Мама обробила рану і перев’язала її. Потім вона відвезла мене до школи.

У школі я все ще боявся і переживав за брата. Потім я згадав, що можу помолитися. Я пішов у туалет і щиро помолився Небесному Батькові та попросив Його благословити брата. Після молитви я більше не боявся. То було відчуття великого спокою, і я повернувся до класу.

Того дня, повертаючись додому, я розповів мамі про те, що сталося. Вона з радістю сказала мені, що те тепле, спокійне почуття, яке я мав, було втішенням від Святого Духа. Вона сказала, що, як правило, Святих Дух не промовляє до нас так, як інші люди. Натомість Він приносить нам почуття спокою.

Після того я помічав, що відчуваю Святого Духа і в інших випадках. Коли батько давав мамі благословення, я закрив очі й намагався бути дуже благоговійним. Тоді я отримав те тепле відчуття знову. Я знаю, що для того, щоб було легше відчувати Святого Духа, нам треба бути благоговійними.