Послання Першого Президентства
Божий урожай
Ілюстрації Ендрю Беннекера
Якось одна жінка на ім’я Кріста працювала в невеличкій компанії з продажу насіння. Їй подобалася її робота. Вона була джерелом надзвичайного дива: кожне малесеньке зернятко, яке вона продавала, мало здатність перетворюватися на щось дивовижне—на моркву, капусту або навіть дуб.
Крісті подобалося працювати біля комп’ютера і приймати замовлення та відповідати на запитання. Але одного дня вона отримала скаргу, яка здивували її.
“Насіння погане,—сказав покупець.— Я купив його кілька місяців тому й досі нічого не виросло”.
“А чи посадили ви насіння в хороший ґрунт, де є хороший полив і достатня кількість світла?”— запитала Кріста.
“Ні, але я виконав свою частину,—відповів покупець.— Я купив насіння. Зрештою, ви даєте гарантію, що воно виросте”.
“І ви його не посадили?”
“Ну, звичайно ж, ні. Мені довелося б забруднити руки”.
Кріста поміркувала над цим і вирішила, що необхідно написати інструкцію, як садити насіння. Вона вирішила, що інструкція починатиметься так: “Аби насіння проросло, вам необхідно виконувати всі настанови що містяться в інструкції. Якщо ви покладете насіння на полицю, воно навряд чи проросте”.
Невдовзі ще одна скарга змусила її замислитися.
“Насіння не проростає”,—заявив покупець.
“Чи посадили ви його в хороший ґрунт?— запитала Кріста.— Чи добре ви його поливали і забезпечили достатнє освітлення?”
“Так, звичайно,—сказав покупець.— Я зробив усе відповідно до того, що вказано на пакетику. Але нічого не вийшло”.
“А взагалі щось відбулося? Чи воно проросло?”
“Нічого не сталося,—відповів покупець.— Я посадив його відповідно до інструкції. Я сподівався, що на обід у мене будуть помідори. І ось таке розчарування”.
“Зачекайте,—відповіла Кірста.— Ви кажете, що сьогодні посадили насіння?”
“Ви що, жартуєте,—сказав покупець.— Я посадив його тиждень тому. Я не сподівався побачити помідори в перший же день. Я був терплячий. Слухайте, я добре поливав насіння і чекав з того часу й аж досі”.
Кріста зрозуміла, що має додати ще одну настанову: “Це насіння зростає відповідно до законів біології. Якщо ви вранці посадили насіння і сподіваєтеся до кінця тижня отримати помідори, то на вас очікує розчарування. Ви повинні бути терплячі та спостерігати природний розвиток рослин”.
Усе було добре, поки Кріста не отримала ще одну скаргу.
“Я дуже незадоволений вашим насінням,—почав казати ще один покупець.— Я посадив його так, як вказано на пакеті. Я добре поливав насіння, воно знаходилося на сонячній ділянці, тож я чекав, коли нарешті зберу врожай”.
“Схоже, що ви все робили правильно”, сказала Кріста.
“Все це добре,—відповів покупець.— Але виросли цукіні!”
“У моїх записах зазначено, що саме це насіння ви і замовляли”,—сказала Кріста.
“Але я не хочу цукіні; я хочу гарбузів!”
“Щось я погано вас розумію”.
“Я посадив насіння на тій ділянці, де вирощую гарбузи—саме в тому ґрунті, де минулого року виросли гарбузи. Я хвалив насіння кожного дня, казав йому, якими гарними гарбузами воно має стати. Але замість великих круглих помаранчевих гарбузів я отримав довгі зелені цукіні. Величезну кількість!”
Тоді Кріста зрозуміла, що настанов недостатньо, мабуть необхідно вказати принцип: “Ваш врожай буде визначатися насінням, яке ви обрали, і часом посадки”.
Закон врожаю
Апостол Павло навчав про Божий врожай:
“Не обманюйтеся,—Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!
Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.
А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо” (Галатам 6:7–9).
В останні дні Господь дав нам додаткову мудрість і розуміння цього незмінного закону:
“Існує закон, нескасовно встановлений в небесах до заснування цього світу, на якому ґрунтуються всі благословення—
І коли ми отримуємо якесь благословення від Бога, то це завдяки виконанню того закону, на якому воно ґрунтується” (УЗ 130:20–21).
Те, що ми сіємо, те і жнемо.
Божий врожай надзвичайно славетний. Тим, хто шанує Його, Він пошле щедрі благословення “мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою. … Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам” (Лука 6:38).
Необхідно докладати зусилля не лише для того, щоб виростити насіння з ґрунту, але і щоб отримати небесні благословення. Ми не можемо покласти свою релігію на полицю та сподіватися, що пожнемо духовні благословення. Але якщо ми садимо і плекаємо євангельські норми у щоденному житті нашої сім’ї, то існує велика ймовірність того, що наші діти зростатимуть, приносячи духовні плоди великої цінності для них самих та майбутніх поколінь.
Божі відповіді на наші молитви не завжди надходять негайно—іноді здається, що вони взагалі не надходять—але Бог знає, що є найкращим для Його дітей. Безсумнівно, що одного дня ми будемо бачити ясніше; і того дня ми зрозуміємо доброту й щедрість небес.
А тим часом наша мета і велика радість полягає в тому, щоб іти слідами нашого Вчителя і Спасителя та жити хорошим і більш досконалим життям, аби обіцяний дорогоцінний врожай Божих безцінних благословень міг бути нашим.
Що ми посіємо, те і пожнемо.
Таким є закон небес.
Таким є закон Божого врожаю.