Чому ми ділимося євангелією

Усіх нас просять бути місіонерами. А щоб ефективно ділитися євангелією Ісуса Христа, ми повинні постійно думати про цю мету, відчувати її серцем, прийняти її душею і відповідним чином діяти. Якщо ми так чинимо, це надихає і скеровує нас у справі проповідування євангелії. Ми повинні чітко розуміти різницю між метою проповідування євангелії, з одного боку, та засобами досягнення цієї мети, з іншого боку.

Наша мета не просто брати участь у обговореннях про євангелію або говорити про Церкву з кимось чи з усіма, кого ми зустрічаємо, чи просто встановлювати цілі та складати плани. Усе це важливо, та є лише засобами, які ведуть до мети, а сама мета—приводити людей до Христа.

Поміркуйте над кількома прикладами того, що відбувається, коли наші зусилля ділитися євангелією зосереджені на місіонерській меті:

1. Ми будемо навчати людей таким чином, що допоможе їм по-справжньому зрозуміти євангелію, а також усвідомити, чому і як їм слід покаятися. Ми будемо слухати і відповідати на те, чого прагне розум і серце зацікавленого.

2. Ми будемо шукати і дослухатися до Святого Духа, аби розпізнавати, хто відчуває Духа, коли ми говоримо.

3. Планування—у колі сім’ї, на раді приходу та з місіонерами повного дня—стане засобом, який допоможе переконатися, що дійсно все необхідне для навернення і хрищення визначено, нічого не забуто і все виконується для кожного окремого зацікавленого Церквою.

4. Ми з радістю будемо користуватися нагодою бенкетувати словом Бога, оскільки наше вивчення матиме ціль. Ми будемо шукати відповіді на питання, що виникають як у душах наших зацікавлених, так і в нашій власній душі.

5. Ми будемо запрошувати людей приходити на церковні збори не лише тому, що так треба, але також тому, що ми розуміємо, наскільки участь у церковних зборах є важливою для виникнення більш сильного бажання у зацікавленого охриститися і закласти основу здатності витерпіти до кінця у дотриманні євангельських завітів. Маючи на думці таку кінцеву мету, запрошення відвідати церкву прозвучить більш переконливо, пояснення важливості Суботнього поклоніння і того, що очікувати на богослужінні святих останніх днів, буде іншим, а дух, що наповнить наші слова, матиме силу переконувати—силу, яка в іншому випадку, не з’явилася б.

Будь ласка, не нехтуйте першим розділом путівника Проповідуйте Мою євангелію і вміщеному в ньому запитанням: “Яка моя мета як місіонера?” Засвойте мету, заради якої людей приводять до Христа за допомогою принципів та обрядів відновленої євангелії, і ви зрозумієте, що проповідування євангелії—це не лише програма, це—справа, справа Батька, Сина і Святого Духа. Засвойте мету, заради якої запрошують людей прийти до Христа, і ви зрозумієте, що світ може знайти шлях до спокутної милості та спасіння лише через Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Ви зрозумієте суть проповідування євангелії і будете завзято займатися справою Отця. Ви будете знати, що місіонери повного дня, як і сини царя Мосії, навчають “з силою і владою від Бога” (Aлма17:3), і ви запросите їх навчати євангелії тих людей, яких ви вже запросили прийти і подивитися (див. Іван 1:39).

Як на мене, місіонерська мета містить в собі велич роботи і слави Бога (див. Moйсей 1:39). Чи є більш величне завдання, ніж приводити Божих дітей до остаточного спасіння за допомогою благодаті їхнього Викупителя, Господа Ісуса Христа? Пам’ятайте, що наша місіонерська мета—не лише застерігати інших, але і спасати їх; не лише навчати, але також і христити; не лише приводити людей до Христа, але і допомагати їм вистояти у Христі до кінця.

Наше запрошення світові—прийдіть до Христа. Прийдіть до Христа—це скорочення, це спосіб описати за допомогою трьох слів план спасіння. Це означає здобути плоди Його Спокути і Воскресіння—а саме вічне життя. Вічне життя залежить від вияву нашої свободи волі, але це можливо лише завдяки благодаті Ісуса Христа. Прийти до Нього означає робити те, що вимагається, аби здобути ту благодать—тобто силу Його нескінченної викупительної жертви, яка уможливлює прощення, освячення, зміну.

Ця хороша новина—євангелія—найкраще формулюється Самим Ісусом у Книзі Мормона:

“Ось, Я дав вам Свою євангелію, і такою є євангелія, яку Я дав вам,—що Я прийшов у світ виконати волю Мого Батька, тому що Мій Батько послав мене.

І Мій Батько послав мене, щоб мене було піднято на хресті; і після того як Мене було піднято на хресті, щоб Я міг привести всіх людей до Себе, щоб так як Мене було піднято людьми, так і людей буде піднято Батьком, щоб вони стали переді Мною, щоб бути судженими за свої діяння, чи то вони добрі, чи то вони злі—

І з цієї причини мене було піднято; отже, згідно з силою Батька я приведу всіх людей до Себе, щоб їх було суджено згідно з їхніми діяннями” (3 Нефій 27:13–15).

Таким чином основою євангелії, або доброю новиною, є те, що у нас є Небесний Батько, Який, з любові до нас послав Свого Єдинонародженого Сина викупити нас від гріхів і смерті. Син, виявляючи досконалий послух Батькові, Якому Він віддає славу, приніс у жертву своє життя саме задля цієї мети. Він придбав нас Своєю кров’ю, і ми будемо відповідати перед Ним за своє життя (див. 1 Коринтянам 6:19–20). Тепер Він наш Суддя. Він—уособлена справедливість.

Євангельське послання доброї новини далі проголошує, що завдяки Його викупительній жертві Ісус є також уособленням справедливості. Його милості, заслуг і благодаті достатньо, щоб простити і очистити нас, аби у День Суду ми могли стати перед Ним чистими і незаплямованими. (Див. 2 Нефій 2:8; Moроній 10:32–33).

Місіонерська мета в путівнику Проповідуйте Мою євангелію пояснює, що треба зробити, аби це сталося. Як в ній сказано, аби бути прощеними і очищеними, необхідно мати “віру в Ісуса Христа і Його Спокуту, покаяння, хрищення, прийняття дару Святого Духа і терпіння до кінця”².

Далі, у 3 Нефій 27 Спаситель закінчує Своє визначення того, чим є Його євангелія:

“І станеться, що кожний, хто покається і буде хрищений в Моє ім’я, буде сповнений; і якщо він витерпить до кінця, ось того Я вважатиму невинним перед моїм Батьком того дня, коли Я стану судити світ…

І ніщо нечисте не може увійти в його царство; отже, ніхто не входить до Його покою, крім тих, хто омив свій одяг в Моїй крові через свою віру, і покаяння в усіх своїх гріхах, і свою вірність до кінця.

Тож ось ця заповідь: покайтеся, всі ви, кінці землі, і прийдіть до Мене і христіться в Моє ім’я, щоб вас можна було освятити прийняттям Святого Духа, щоб ви могли стояти незаплямованими переді Мною в останній день.

Істинно, істинно кажу Я вам, це є Моя євангелія” (3 Нефій 27:16, 19–21).

Коли ми ділимося свідченням про євангелію через Духа, той, хто хоче почути, отримає достатнє свідчення, щоб дати поштовх вірі в Христа і Його Спокуту. Та віра дасть їм волю до покаяння. Члени Церкви і місіонери повного дня можуть, знову таки через Духа, навчити їх, які зміни необхідно зробити, та запросять і візьмуть з них зобов’язання діяти. Найголовніше зобов’язання, яке ми пропонуємо зацікавленим взяти на себе і вчинити відповідним чином—це водне хрищення. Після цього хрищення відбувається, або краще сказати: це хрищення завершується отриманням Святого Духа, який приносить прощення гріхів, а також освячення (див. 2 Нефій 31:17).

Ця умова, без якої неможливо стояти виправданими і незаплямованими перед Господом, може зберігатися упродовж усього життя, якщо людина буде продовжувати жити вірою, при необхідності каятися і оновлювати обіцяння, дані під час хрищення. Ми називаємо це витерпіти до кінця. Ті, хто витерпить до кінця, не будуть боятися суду за свої діяння, бо то будуть діяння віри і покаяння та хрищення водою і Духом.

Висловлювання Гайрума Сміта, що міститься в книзі Проповідуйте Мою євангелію, є дуже глибоким: “Проповідуйте перші принципи євангелії, проповідуйте їх знов і знов. Ви побачите, що день за днем вам відкриватимуться нові ідеї й нове світло стосовно них. Ви можете все більше сприймати їх, аж доки не пізнаєте їх повністю. Тоді ви зможете краще пояснити їх тим, кого [ви] навчаєте”³.

У цьому висловлюванні Гайрум Сміт, патріарх, пояснює, що ці перші принципи—серце євангелії—не повною мірою будуть зрозумілі з першого погляду. Завдяки багатьом отриманим одкровенням проллється більше світла і поглибиться розуміння.

Коли члени Церкви складають своє свідчення і просять місіонерів повного дня допомагати їм, навчаючи євангелії, пам’ятайте, що краще розуміння євангелії настає не лише завдяки вивченню, але і участі у проповідуванні євангелії. Коли ми вивчаємо євангельські принципи і готуємося, щоб поділитися ними через Духа, то зможемо “зробити їх більш зрозумілими”, і Дух буде наставляти і свідчити всім учасникам—членам Церкви, місіонерам і також зацікавленим.

Питання стосовно того, чому, що і як треба виконувати в місіонерській роботі, найбільш переконливо викладені в Книзі Мормона, ніж у будь-якому іншому джерелі. У ній міститься багато прикладів людей, які зрозуміли місіонерську роботу і працювали задля досягнення місіонерської мети. Вона містить найчіткіший виклад з усіх, які тільки можна знайти, основоположних вчень в Писаннях, яких ми повинні навчати. Вона несе в собі дух навернення і свідчення про істинність цих самих вчень. Вона наверне всіх, хто читає і молиться про неї зі щирим серцем і справжнім наміром (див. Moроній 10:3–5).

Книга Мормона стверджує істинну сутність Ісуса Христа як істинного Сина Божого і Святого Месії. Вона надихає вірити в Нього. Вона приводить людей до Христа. Ми будемо у вічному боргу перед авторами цієї книги та перед пророком Джозефом Смітом за те, що він переклав її даром і силою Бога.

Я свідчу, що як Господь живий, Книга Мормона є істинною. Її свідчення про Ісуса Христа є істинним. Її перекладач Джозеф Сміт є величним пророком Відновлення. Навчайтеся з Книги Мормона, вивчайте її, навчайте з неї, любіть її і дійте відповідно до того, що в ній написано. Тоді ви дізнаєтеся, чому ми ділимося євангелією і що нашим привілеєм та обов’язком є запрошувати і допомагати іншим приходити до Христа.