Навчання з Духом і пізнання від Духа

Я не можу і жодна людина не може навчати дітей людських і увіщувати їх у євангелії Ісуса Христа без Святого Духа, без одкровення, без натхнення Всемогутнього Бога. Отже, мені потрібна віра святих останніх днів, а також їхні молитви. Мені потрібен Дух Божий, щоб Він допомагав мені, як потрібен Він кожній людині, яка намагається навчати людей речам царства небесного³.

Я вірю, що жодна людина в цьому або жодному іншому поколінні не здатна навчати і увіщувати жителів землі без натхнення Духа Божого. Як народ ми поставлені у таке становище,… що навчає, в усіх наших справах і трудах, необхідності визнання руки Божої в усьому. Ми відчуваємо цю потребу сьогодні. Я знаю, що не можу навчати ні святих останніх днів, ні цей світ без Духа Божого. Я прагну цього … і також вашої віри й молитов, щоб мій розум було спрямовано в тому напрямі, який був би корисним для вас. У своїх публічних повчаннях я ніколи не дозволяв своєму розуму слідувати у будь-якому іншому напрямі, крім того, який було продиктовано мені Духом, і це є положення, у якому ми всі перебуваємо, коли зустрічаємося зі святими або ж коли йде мо проповідувати євангелію⁴.

Господь сказав, говорячи через Джозефа Сміта: “І те, що вони говоритимуть, спонукувані Святим Духом, буде Писанням, буде волею Господа, буде думкою Господа, буде словом Господа, буде голосом Господа і силою Бога на спасіння”. [УЗ 68:4]. Чому це так? Тому що Святий Дух є одним з членів Божества, отже коли людина говорить силою Святого Духа, це є словом Господа. Ми маємо прагнути отримати цього Духа, щоб Він міг бути з нами весь час і стати для нас принципом одкровення⁵.

Розум цього народу вимагає постійного підживлення, і всі ми маємо залежати від Святого Духа і Господа, щоб насичувати наш розум з того невичерпного джерела розуму, який іде від Бога, бо ми не можемо отримати насичення з будь-якого іншого джерела, щоб насичувати безсмертний розум людини⁶.

Людина має в собі духа, що має існувати вічно, духа, що походить від Бога, і якщо він не отримує насичення від того самого джерела, або сили, що створила його, він не задоволений і не може бути задоволеним⁷.

Якщо в нас немає Святого Духа, то нам нема чого й навчати⁸.

Одкровення Ісуса Христа навчають нас, що Спаситель був народжений у плоті, і Батько казав, що не дав Йому повноту одразу, але Ісус переходив від благодаті до благодаті, аж доки не отримав повноту і був названий Сином Божим, оскільки він не отримав повноти одразу [див. УЗ 93:12–14]; ми у подібний же спосіб маємо прагнути від усієї душі зростати у благодаті, світлі та істині, щоб у належний час ми могли отримати повноту [див. УЗ 93:20].

Господь зберігає для нас дуже багато принципів, і найвеличніші принципи, які в Нього є для нас, є найпростіші і найясніші. Перші принципи євангелії, які ведуть нас до вічного життя, є найпростішими, але жодні інші не є більш славетними та важливими для нас. Люди можуть працювати, виявляючи великий талант, обізнаність та знання у друкованих трудах або у проповідуванні, вони можуть намагатися проповідувати таємниці і представляти щось дивне, велике і чудесне, і вони можуть працювати заради цього з усією силою в дусі й силі людини, без допомоги Святого Духа Божого, і люди не будуть наставлені і їхнє проповідування не дасть їм великого задоволення. Саме найясніші та найпростіші речі увіщувають нас найбільше, якщо їх навчають з Духом Божим, і немає нічого важливішого або кориснішого для нас. Якщо цей Дух перебуває в нас, якщо Він залишається з нами постійно, просвітлюючи наш розум вдень і вночі—ми на безпечному шляху⁹.

Я хочу сказати, що за весь час перебування в Церкві я бачив, як час від часу з’являються люди, які намагаються бути слугами Божими. Вони хочуть пояснювати те, про що вони не знають нічого, щоб виглядати розумними. У нашу добу таких людей можна зустріти дуже часто. Був один з провідних старійшин Церкви, який звертався до людей, намагаючись проповідувати певні принципи. Джозеф почув про це і попросив представити цю доктрину у письмовому вигляді. Той записав її і по закінченні прочитав її Пророкові. Він спитав Джозефа, що той думає про це. “Що ж,—сказав Джозеф,—це красива система, і я знаходжу в ній лише один недолік”. “Який саме, брате Джозеф?” Джозеф сказав: “Вона не є істинною”. І я кажу, що часто хтось, вважаючи себе розумним, намагається навчати того, чого немає в Ученні і Завітах та [інших] трудах Церкви, навчати того, що не є істинним. …

Проповідуйте істину, коли ви розумієте її. Не намагайтеся судити про те, про що ви не знаєте, бо від цього не буде користі нікому. Якщо ви будете заслуховуватися лжевченнями, лжедухи відведуть вас на манівці. Пам’ятайте про це і дотримуйтесь цього, і все буде гаразд з вами. Залишайтеся на шляхах істини, все буде добре з вами¹⁰.

Я вірю, що Дух Божий може бути не тільки з тими, хто говорить і навчає, … але й з тими також, хто сидить і слухає¹¹.

Ми всі потребуємо натхнення від Всемогутнього, … коли ми проповідуємо або ж коли слухаємо¹².

Я кажу моїм братам і сестрам, намагаймося підготувати наш розум і наші серця через молитву перед Господом, щоб ми могли отримати достатньо світла Духа і впливу Святого Духа, щоб бачити і бути збереженими на шляху життя, і коли ми отримуємо навчання і поради від слуг Божих, щоб ми мали бажання зберігати їх у наших серцях і практикувати їх у нашому житті¹³.

Якщо в нас є та частка Духа Божого, володіти якою ми маємо привілей, якщо ми звеличуємо наше покликання, ми здобудемо те свідчення, мати яке ми зобов’язані в собі, коли з’явиться будь-яке нове вчення або коли якесь старе вчення буде пояснено більш детально. У такий спосіб ми знайдемо собі користь у проповідях наших братів і будемо здатні збе рігати принципи вічного життя¹⁴.

Я сподіваюся і молюся, щоб у нашому зібранні ми могли насолоджуватися Духом Божим, щоб наші серця об’єдналися, як серце однієї людини; щоб наші молитви могли піднестися до Господа, щоби Його благословення могли бути з нами і щоби ті, хто звертається до нас, могли робити це з натхненням Святого Духа і силою Бога¹⁵.

Ми повинні вділяти [вчителю] нашу увагу, молитви та віру, і якщо ми будемо так чинити, ми отримаємо від рясноти його серця ті речі, які будуть благом для нас¹⁶.

Коли хтось із Президентства цієї Церкви, або з Кворуму дванадцятьох, або хтось інший із старійшин підводиться,… щоб виступати, цей народ дивиться на них і чекає, що вони матимуть Святого Духа в достатній мірі, щоб сказати те, що буде увіщувати їх; народ майже одностайно прагне саме цього. Я скажу, що з іншого боку, Президентсво, Дванадцятеро і старійшини … чекають, що народ [також] матиме Духа Господнього, щоб вони могли прийти до розуміння, від них у тій самій мірі вимагається, щоб вони могли сприймати те, що говориться їм, як від братів, що виступають, вимагається викладати вчення, принцип, істину і одкровення Ісуса Христа.

Коли розум у людей оживлено і освітлено силою Бога і даром Святого Духа, щоб вони могли бути вдячними й цінувати принципи вічної істини та одкровення, які дав Бог,… тоді вони готові отримати користь від тих благословень, які проливаються на них. Кожен з вас, хто відчував це благословення (а я думаю, що відчували це всі час від часу в окремі періоди свого життя), був надзвичайно вражений тим, яку різницю вони відчували у своєму розумі. Я знаю, що так було зі мною, і я думаю так воно є з іншими.

Були часи, коли зір мого розуму відкривався, щоб сприйняти слово Боже і вчення Його слуг. Зір мого розуму відкривався і був оживлений силою Бога і даром Святого Духа. Отже, коли я сидів тут і слухав Президентство, і те, як слуги Божі викладають принципи праведності, і слово Боже для нас, я відчував силу, владу і важливість цих вічних істин, які вони представляли для нашого розуму, а іноді було так, що ті самі істини могли викладатися, але вони проходили, не вчиняючи такого самого впливу на мій розум.

На мій погляд важливо, щоб ми працювали, аби отримати цей дух, щоб він зростав у нас, і нести його в собі, щоби почувши вчення, ми могли у своєму розумі бути готовими до його сприйняття. …

Тепер я скажу, що для всіх з нас, хто прийняв євангелію і ввійшов у середовище святих Божих, важливим є те, щоб ми працювали щоденно, щоб ми жили під впливом цього духа, щоб він міг і надалі зростати в нас і керувати нами у наших діях серед дітей людських. Коли людина має Святого Духа і чує ясні, прості істини спасіння, вони здаються ціннішими за все інше, і вона є готовою пожертвувати всім тимчасовим, щоби здобути для себе спасіння, але коли розум людський затьмарюється, вони втрачають Святого Духа і цінність цієї євангелії, і вони не усвідомлюють привілею та честі бути разом зі святими Божими … і не підтримують вони свою відданість їхньому Небесному Батькові, і не шанують Його ім’я на землі, і не цінують свій зв’язок з тими, хто має святе священство, отже вони відходять у темряву. … Ми дивуємося, ми вражені, коли ми просвітлені Духом Божим і одкровеннями, що були дані нам, і коли ми збуджуємося до усвідомлення важливості цих речей, ми тоді бачимо, як вони впливають і що вони дають нам, не тільки готуючи наш розум до того, щоб переходити до світу духів, але й готуючи нас до зустрічі з нашим Небесним Батьком¹⁷.